К.б.н.СоколенкоВ.Л.,к.б.н.СоколенкоС.В.

Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького , Україна

ФАКТОРИ, ЩО ВИЗНАЧАЮТЬ СТАН ЗДОРОВ’Я СТУДЕНТІ В

Стан здоров’я студентської молоді останнім часом викликає серйозне занепокоєння. Зокрема, аналіз результатів медичних оглядів студентів Черкаського національного університету показав, що із 5122 обстежених лише 1926 (37,6 %) студентів були віднесені до групи здорових (І група здоров’я), та практично здорових (ІІ група здоров’я), тоді як у 3196 (62,4%) студентів, тобто у переважної більшості, виявлені хронічні захворювання, в результаті чого вони віднесені до ІІІ та ІV груп здоров’я і потребують комплексу оздоровчо-реабілітаційних заходів. При цьому, серед студентів-чорнобильців (141 осіб) питома вага хворих ще вища – 64,83 %, та відповідно знижене число здорових – 35,17%.

Взагалі, здоров’я студента залежить від багатьох факторів. Це генетично детерміновані особливості організму, екологічні умови проживання, адаптація до процесу навчання у вищій школі, особливості харчування, зумовлені проживанням окремо від батьків, рівень фізичної активності. Комплекс даних факторів знаходить своє відображення на показниках імунної системи, яка є надзвичайно чутливою до екзогенних та ендогенних впливів і, у той же час, визначає стійкість індивідууму до захворювань різноманітної етіології. Роль кожного з перерахованих факторів, як правило, досліджувалася без серйозних лабораторних аналізів, її оцінка важлива для збереження здоров’я молодих фахівців. Це зумовило актуальність наших досліджень і визначило мету: оцінити лабораторними методами зміни у показниках імунної системи у студентів, що зазнали впливу певних факторів.

У роботі використовували імунологічні, біохімічні, морфологічні методи дослідження.

На даний час відомо, що генетично зумовлені лейкоцитарні, еритроцитарні та сироваткові фактори крові (HLA, Rh, AB0, Hp) можуть бути маркерами сили і направленості імунної відповіді при дії несприятливих екзогенних чинників. Нами встановлено, що г енетична схильність за цими системами до імунологічних порушень, зокрема при дії негативних екзогенних чинників, залежить від кількісного і якісного складу фенотипових характеристик індивіду, сукупність яких, по суті, і визначає його місце в групі ризику реалізації патологічних станів на рівні імунної системи.

Вступ молоді до ВНЗ і навчання на початкових курсах вважають значним психологічним стресом, що потребує пристосування організму до нових умов життя, діяльності і викликає компенсаторні функціональні перебудови. Особливо посилюється перенапруга у заліково-екзаменаційний період, що може стати потенційною причиною порушення стану здоров’я студентської молоді. Нами встановлено, що під час екзаменаційної сесії у студентів спостерігаються стрес-індуковані зміни показників неспецифічного та специфічного імунітету. Зокрема, у обстежених знижується рівень функціонально зрілих Т-лімфоцитів та їх субпопуляції, що виконує хелперні функції, природних кілерів, що відіграють провідну роль у протипухлинному та противірусному імунітеті і рівень головного сироваткового імуноглобуліну G. Проте, виявлені зміни, у переважній більшості, не виходять за межі фізіологічних гомеостатичних норм, тобто мають не патологічний, а адаптаційний характер, і, значною мірою, залежать від комбінацій генетичних факторів крові обстежених.

Значна частина населення України проживає на територіях посиленого радіоекологічного контролю (внаслідок аварії на ЧАЕС). У студентів, що приїхали на навчання з цих районів, навіть у міжсесійний період виявлено пригнічення окремих показників клітинного імунітету. Літературні джерела свідчать про можливість гальмування імунних реакцій як за стресових умов, так і при дії малих доз радіації. Тобто, для даної категорії студентів можлива комбінована дія двох факторів, що здатні пригнічувати імунореактивність. Це робить їх групою ризику розвитку різноманітних захворювань.

Значну частину |частку| свого часу сту | денти | вимушені |змушені| жити і працювати |трудитися| в закритих |зачиняти| приміщеннях |помешканнях| . Як наслідок, у них з'являється |появляється| дефіцит рухової активності. Тісний зв'язок здоров'я студентської молоді і фізичної працездатності із |із| способом життя, об'ємом |обсягом| і характером повсякденної діяльності доведена чисельними |численними| дослідженнями, які свідчать про те, що оптимальне фізичне навантаження в сукупності з |із| раціональним харчуванням та правильним способом життя є найбільш ефективним способом подолання |здолання| різних відхилень у стані здоров'я. Роль оптимізатора фізичних навантажень відводиться заняттям фізичною культурою. Ефективна система фізичного виховання студентів, що здатна істотно поліпшити їх здоров'я та фізичну підготовленість, може бути забезпечена за рахунок такого використання засобів і методів, за якого формується довготривалий адаптаційний ефект. Нами встановлено, що помірні фізичні навантаження, зумовлені заняттям фізичною культурою, викликають перерозподіл показників клітинної ланки імунітету на користь неспецифічної ланки, що свідчить про наявність помірного стресового впливу. Тобто, відбувається тренування до можливих стресових навантажень більшої інтенсивності, що можна вважати позитивним фактором.

Таким чином, важливу роль у підтриманні належної природної резистентності студентів є характерні для них генетичні фактори крові та рівень рухової активності. Додаткове навантаження на імунну систему, що може викликати порушення стану здоров’я, створюють посилене психоемоційне навантаження у процесі навчання і проживання на екологічно несприятливих територіях, зокрема, забруднених радіонуклідами. Групи ризику, виділені за даними критеріями, рекомендуються для проходження профілактичних заходів на базі оздоровчих закладів, у тому числі, студентських профілакторіїв.