К.е.н. Букало Н.А., Калита О.М.

Волинський інститут економіки та менеджменту , Україна

Особливості зовнішньоекономічного потенціалу національної економіки

Економічне буття суспільства трансформується у принципово нову систему взаємовідносин між людьми, суспільними групами, націями, народами, регіонами, державами. Воно набуває якісно нових рис, що визначаються появою інноваційних факторів виробництва, зміною форм і методів напрямів економічних відносин між суб’єктами ринкових відносин, пріоритетів економічного розвитку, поглибленням взаємозв’язків між економічною та іншими суспільними підсистемами, появою нових форм та способів регулювання економічних процесів і координації господарської діяльності, поглибленням процесів уніфікації, інтеграції і глобалізації світогосподарських зв’язків.

Без здійснення зовнішньоекономічних операцій побудова ринкової системи господарювання неможлива. Поступове входження України у світовий економічний простір виявляється в розширенні її економічних, політичних, торгових, фінансово-кредитних, господарських і технологічних зв’язків з іншими країнами світу. Встановлення тісних міждержавних зв’язків дає змогу активно включатися в процеси міжнародної економічної інтеграції, а просування вітчизняних товарів за кордон дає можливість розширити ринки збуту для українського товаровиробника.

Зовнішньоекономічна діяльність (ЗЕД) - поняття багатогранне й включає наступні види діяльності: зовнішню торгівлю, міжнародне виробниче кооперування, міжнародне науково-технічне співробітництво, міжнародне інвестиційне співробітництво, валютно-фінансові і кредитні операції. Кожен з видів ЗЕД здійснюється в певних формах. Формами зовнішньої торгівлі являється експорт, імпорт, реекспорт, реімпорт, формами виробничої кооперації - спільне виробництво на основі спеціалізації, спільні підприємства двох чи більше іноземних партнерів, підрядна кооперація та ін.

У сучасних умовах зовнішньоекономічні зв’язки стають могутнім засобом науково-технічного розвитку та інтенсифікації економіки, оскільки оволодівати найновішими досягненнями науки й техніки без інтенсивного обміну результатами наукових досліджень, різноманітними товарами й послугами означає нераціонально використовувати власні ресурси і темпи розвитку. Зовнішньоекономічний потенціал будь-якої країни характеризується реалізаціє частини валового внутрішнього продукту країни за кордон (експорт) й ввезенням у країну чистого валового національного продукту (імпорт) [1] . Основним документом, що регламентує ЗЕД в Україні, є Закон України „Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16.04.91 р. № 959 – XII [2].

Розвиток ринкових відносин в Україні, необхідність її входження в світовий інтеграційний процес, лібералізація зовнішньоекономічної діяльності, надання підприємствам і організаціям, що випускають конкурентоздатну продукцію, права виходу на світовий ринок вимагають нових підходів до управління ЗЕД. Тому вивчення різних аспектів управління зовнішньоекономічною діяльністю, особливо на рівні підприємства як основної і першочергової ланки зовнішньоекономічного комплексу країни, викликає сьогодні велику практичну цікавість.

Важливим завданням в розвитку зовнішньоекономічного комплексу країни являється об'єднання виробничих і зовнішньоекономічних видів діяльності в єдину органічну, успішно функціонуючу систему. Умовами успішного розвитку зовнішньоекономічного комплексу сьогодні являються:

- зміцнення і нарощування експортного потенціалу;

- активна участь в різних формах міжнародного спільного підприємництва;

- підвищення конкурентоздатності підприємств і виробничо-господарського комплексу;

- розширення самостійної діяльності підприємств, фірм регіонів країни в здійсненні зовнішньоекономічної діяльності.

Регулювання ЗЕД в Україні здійснюється з урахуванням наступної мети:

- забезпечення збалансованості економіки і рівноваги внутрішнього ринку країни;

- стимулювання прогресивних ринкових структурних змін в економіці;

- створення сприятливих умов для входження економіки України в систему міжнародного розподілу праці.

Державне регулювання повинно забезпечити:

- захист економічних інтересів України і законних інтересів суб'єктів зовнішньоекономічних відносин;

- створення рівних можливостей для суб'єктів ЗЕД з метою розвитку всіх видів підприємницької діяльності, незалежно від форм власності;

- розвиток конкуренції і ліквідацію монополії.

Отже, основним напрямком зовнішньоекономічного потенціалу національної економіки є розвиток і поглиблення торгово-економічного співробітництва з державами СНД, країнами Східної Європи, розвиненими країнами світу. Зовнішньоторгові організації та інші виконавчі структури України повинні не тільки реалізовувати продукцію на традиційних ринках, а й виходити на нові перспективні регіони.

Список використаних джерел:

1. Заблодський Б.Ф. Національна економіка: [підручник] / Б.Ф. Заблодський . – Львів: новий Світ-2000, 2010. – 582 с.

2. Закон України „Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16.04.91 р. № 959 – XII [1].