Чебанова О.П.

Українська державна академія залізничного транспорту, Україна

Визначення цільової функції соціально-економічного потенціалу підприємства

Розвиток соціально-економічного потенціалу і підвищення ефективності його використання є важливою передумовою зміцнення економічної потужності країни та успішного розвитку в ній суб’єктів господарювання.

Нові умови функціонування суб’єктів господарювання, значне збільшення кількості факторів, що впливають на їх соціально-економічний потенціал, вимагають і нових підходів до формування й оцінки резервів збереження і розвитку такого потенціалу Відновити соціально-економічний потенціал підприємств можна тільки пристосовуючись до сучасних вимог ринкового середовища.

Соціально-економічний потенціал це складна і багатогранна економічна категорія, управління якою пов'язане з якісною і кількісною оцінкою При кількісному вимірі потенціалу виникають певні проблеми. Сьогодні економічна теорія і практика не пропонують єдиного інтегрального показника. Існують різні методологічні підходи до його оцінки, але всі вони мають певні недоліки і не є оптимальними для використання в тих специфічних умовах, що склалися в Україні.

Концепція корисності економічного зростання, яка характерна для сучасного етапу розвитку людської цивілізації, базується на новій філософії підприємництва, орієнтованій на «задоволення розумних потреб носіїв платоспроможного попиту». Норми соціально-етичної відповідальності обмежують підприємницьку ініціативу і виробничу діяльність, ставлять її в залежність від «орієнтирів суспільного розвитку» і від пріоритетів поліпшення «заселеного середовища».

Побудова сучасної системи управління неможлива без відповіді на питання про те, що є фундаментальною, основоположною ціллю бізнесу.

Існує дві полярні точки зору: одна базується на визнанні достатності для бiзнесу націленості на прибуток за умови суворого дотримання законів, інша - на тому, що суб’єкти господарювання як члени суспільства, несуть моральну вiдповідальнiсть перед суспільством за свою поведінку. Ця форма прояву єдності і боротьби протилежностей наповнює змістом таке суспільне явище, як соціально-економічний потенціал підприємства..

В розкриття ідеї впливу соціальної відповідальності на визнання цілей розвитку соціально-економічного потенціалу (корисності або доречності створення і подальшого функціонування суб‘єкту господарювання), постає завдання визначення цільової функції такого потенціалу. Можна виділити два протилежні підходи.

Перший з підходів визначає зміст соціально-економічного потенціалу в досягненні цілей максимізації прибутку компанії, а отже втілює цінність потенціалу для власників. Йдеться про те, що цільова спрямованість розвитку потенціалу є одночинником, і така максимізація загальної цінності підприємства, як суб’єкта господарювання, не робить суспільство краще. Другий підхід, ґрунтується на теорії зацікавлених осіб і припускає, що розвиток і управління потенціалом підприємства здійснюється не тільки в напрямку отримання вигоди власниками, але і всій решті зацікавлених осіб, до яких відносяться працівники, покупці, постачальники, уряд, місцеве співтовариство, а також діти працівників і майбутні покоління. Така, цільова функція потенціалу підприємства є багаточинником.

Важливим слідством визначення цільової функції соціально-економічного потенціалу є забезпечення конкретних ресурсів економічного зростання. В рамках першого підходу вимірниками ресурсів економічного зростання є показники, що відображають зміну цінності компанії для інвесторів. Другий підхід вимагає багатокритерійної системи оцінки ресурсів економічного зростання для зацікавлених осіб.

Підприємству і підприємцям слід демонструвати, як і в якому ступені вони виконують свої обов'язки перед зацікавленими особами. Ці обов'язки часто, хоча і не завжди, описуються і визначаються в діючих регламентах і стандартах, кодексах і законах. Нездатність виправдати очікування суспільства може коштувати підприємству права на ведення господарської діяльності або репутації в очах суспільства, тобто привести до втрати цінності.

Отже основний спосіб вирішення проблеми корисності економічного зростання, - це розвиток соціально-економічного потенціалу суб’єктів господарювання, з орiєнтацiєю на принципи, форми та методи забезпечення соцiально-етичної поведінки в управлінні бізнесом. Компонентами соцiально-економічного потенціалу є: корпоративна етика; корпоративна соціальна політика відносно суспільства; політика у сфері охорони навколишньогo середовища; принципи та підходи до функціонування соціальної сфери підприємства; питання дотримання прав людини у відношеннях з працівниками фірми, споживачами і громадськістю.

Концепція цільової функції соціально-економічного потенціалу підприємства заслуговує на достойне місце в системі стратегічного управління. Але, наукова полеміка виникає навколо управлінського інструментарію, зокрема побудови системи виміру цінності суб’єктів господарювання. Такий вибір не може не враховувати вимог моделі розвитку суспільства. Розгляд соціально-економічного потенціалу через призму соціальної відповідальності передбачає вибір моделі оцінювання, за пріоритетами етики і розробку на базі цієї моделі системи інструментів, для прийняття управлінських рішень спрямованих на забезпечення розвитку соціально-економічного потенціалу підприємства в інтересах суспільства, як спільноти зацікавлених осіб.