К.е.н. Фоміна О.В.
Київський національний торговельно-економічний університет, Україна
ДО ПИТАННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ СИСТЕМИ УПРАВЛІНСЬКОГО ОБЛІКУ НА ПІДПРИЄМСТВІ
Налагоджена система управлінського обліку на підприємстві означає, що на безліч аналітичних питань щодо його діяльності керівництво може швидко отримати вичерпні відповіді. Значним недоліком сучасної системи управління є інформативне розмежування різноманітних служб підприємства зі встановленням різної мети: планового відділу – формування планових показників на перспективу, бухгалтерії – фіксування фактів господарської діяльності підприємства та своєчасне складання і подання звітності, відділу логістики – матеріально-технічне забезпечення діяльності, відділу продажу – забезпечення отримання доходу. Водночас, єдиною і основною метою діяльності перелічених структурних підрозділів повинно бути довгострокове економічне зростання та забезпечення одержання лідируючих позицій підприємства на ринку.
Зважаючи на значний доробок вчених, які займаються проблемами управлінського обліку, актуальним залишається питання розподілу функціональних обов’язків з управлінського обліку на підприємстві.
Цвєткова Н. вважає, що управлінським обліком на підприємстві повинен займатися менеджер з бухгалтерського обліку як це передбачено класифікатором професій (ДК 003:2005), де зазначена така професія, за кодом 1475.2 [ 2 ] . Це пов’язано з тим, що бухгалтер на підприємстві інколи займається управлінськими функціями, здійснюючи аналіз фінансового стану підприємства, контроль доцільності витрачання ресурсів та досягнення планових завдань, складання та подання внутрішньої звітності [ 5 ] . Проте інший вчений не конкретизує хто саме повинен займатись управлінським обліком, але зазначає що «це не лише ділянка бухгалтерії, в цьому процесі беруть участь найрізноманітніші учасники фірми» [ 1 ] .
Ткачова К.В. у своїй роботі досліджуючи досвід впровадження системи управлінського обліку на конкретному підприємстві з ’ ясувала, що функції виконання та постановки управлінського обліку покладені на фінансового директора та начальника служби управлінського обліку [ 4 ] . Так, і Левицька С. зазначає той беззаперечний факт, що відділ бухгалтерії більшості вітчизняних підприємств займається переважно фінансовим обліком, податковими розрахунками, поданням звітності до відповідних органів, а функцію управлінського обліку покладено на службу фінансового директора. «Така схема призводить до практичного нівелювання концептуальних основ управлінського обліку, «знецінює» інформаційну корисність його результатів, оскільки коло виконавців процедур управлінського обліку не включає фахівців планово-економічних служб та бухгалтерії» [ 3 ] .
Згідно з Положенням SMA 1В «Цілі управлінського обліку» бухгалтер управлінського обліку (економіст) реалізує цілі та задачі управлінського обліку. Використання терміну «бухгалтер управлінського обліку (економіст)» ( management accountant ) в даному Положенні передбачає працівника підприємства, задіяного в процес виконання таких функцій, як контролінг, казначейство, фінансовий аналіз, планування та бюджетування, облік затрат, внутрішній аудит системи управління та загальний бухгалтерський облік. Такою особою може бути генеральний фінансовий директор, віце-президент по фінансам, контролер, казначей, аналітик по бюджетуванню, аналітик затрат чи просто бухгалтер. В інших країнах (крім США) найчастіше вищою ланкою в системі управлінського обліку є фінансовий директор [ 6 ] .
Отже, в ефективній реалізації системи управлінського обліку можуть бути задіяні різні спеціалісти, що часто призводить до на ступних помилок: декілька співробітників дублюють роботу один-одного, готуючи, наприклад, незалежно один від одного схожий звіт; функціональні обов’язки безцільно пересікаються між собою; готуються непотрібні звіти; менеджерами не отримується необхідна інформація. Зазначені проблеми можна вирішити описавши блок-схему всіх бізнес-процесів на підприємстві та оптимізувавши їх. При цьому необхідно чітко розуміти: хто чим займається; хто кому підпорядковується; хто ким керує; посадові обов’язки кожного співробітника, без чого неможливо побудувати ефективну систему управління бізнесом, інформаційної взаємодії співробітників та підрозділів. Тому кожний рівень керівників повинен мати чітко сформульовані повноваження щодо прийняття рішення, розподіл яких дасть можливість визначити ефективність роботи окремих виконавців.
Зазначене дозволяє зробити наступні висновки: по-перше, розвиток концепції управлінського обліку, яка б відповідала сучасним проблемам управління міститься у поєднанні та координації всіх функцій управління, наслідком якого повинно стати формування інформації для прийняття управлінських рішень; по-друге, вирішення проблем управлінського обліку необхідно здійснювати і на рівні держави, зважаючи на те, що управлінський облік є виключним питанням керівництва підприємством, у вигляді формування єдиної методологічної бази управлінського обліку, яка повинна бути тісно пов’язана з процесами вдосконалення корпоративного управління та підготовки кваліфікованих професіоналів у сфері управлінського обліку.
1. Аверчев И.В. У правленческий учет и отчетность. Постановка и внедрение/ И. В. Аверчев. – М . : Вершина, 2007. – 512с.:ил.
2. Класифікатор професій (ДК 003:2005), затв. наказом Держспоживстандарту України від 26.12.2005 р. за № 375.
3. Левицька С. Управлінський та внутрішньогосподарський облік: завдання, мета чинники ефективного впровадження / С. Левицька // Бухгалтерський облік і аудит. – №2. – 2009 р. – с.27-35.
4. Ткачева Е.В. Опыт внедрения системы управленческого учета на примере ЗАО « Свердловский камвольный комбинат» / Е.В. Ткачева // Управленческий учет и финансы. – № 01(13)2008. – с. 38-80.
5. Цвєткова Н. Сучасна організація обліку а складання звітності для прийняття управлінських рішень / Н. Цвєткова // Бухгалтерський облік і аудит. – №3. – 2008 р. – с.14-27.
6. Сайт Інституту управлінських бухгалтерів США [ Електронний ресурс ] . – Режим доступу: http :// www . imanet . org / ima / index . asp