Курець В.С.
НОВА МЕТОДИКА ПЛАНУВАННЯ ВИДАТКІВ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ШКІЛ ТА ЇЇ ВДОСКОНАЛЕННЯ
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.09.01 № 1195 “Про затвердження Формули розподілу обсягів трансфертів (дотацій вирівнювання та коштів, що передаються до державного бюджету) між державним бюджетом та місцевими бюджетами, починаючи з 2001 року, планування видатків на утримання установ і закладів освіти по регіону проводиться залежно від загального обсягу ресурсів місцевих бюджетів, фінансового нормативу бюджетної забезпеченості одного учня та приведеного контингенту учнів різних типів навчальних закладів станом на 5 вересня року, що передував поточному бюджетному періоду за відповідною формулою.[3]
Ціль дослідження - це прослідити ефективність нової методики планування видатків за розрахунковою формулою та її доцільність застосування на практиці, на прикладі загальноосвітніх шкіл Рогатинського району Івано-Франківської області.
Аналіз динаміки витрат за період 1997 – 2009 р.р. та 2001 – 2009 р.р показав, що планування видатків за новою методикою є більш досконалішим порівняно з попереднім методом планування. З 1997 по 2001 рік зростання видатків відбувалось повільними темпами, тоді як з 2001 по 2009 рік спостерігається тенденція зростання видатків.
Щоб уточнити, який із показників, закладених в розрахункову формулу, чинять вплив на формування видатків, провели кореляційний аналіз тісноти зв’язку.
Проведений аналіз кореляції показав, що значний вплив на формування видатків чинять такі показники: норматив вартості навчання одного учня та кількість учнів в загальноосвітніх школах району. Тіснота зв’язку цих факторів і видатків є досить високою. Отже, чим більша сума норматива вартості навчання одного учня і більша кількість учнів в закладах шкільної освіти, тим вагоміші видатки.
На протязі аналізуємого періоду (2001 – 2009 р.р) спостерігається збільшення суми норматива вартості навчання на одного учня, який затверджує Уряд, і зменшення кількості учнів в закладах шкільної освіти.
Сума витрат, розрахована за формулою, щорічно збільшується, а як вона розподіляється проаналізували видатки в розрізі структури статей видатків шкільних закладів освіти району. Було встановлено, що на протязі періоду 2001 - 2009 років в загальній сумі видатків значна частина відводиться умовно постійним, згідно Бюджетного кодексу захищеним статтям “Оплата праці працівникам бюджетних установ“, “Оплата комунальних послуг та енергоносіїв“ – 85-90 відсотків. За рахунок збільшення цих статей видатків, зменшуються інші статі видатків, які є змінні і залежні від кількості учнів в загальноосвітніх школах.
В процесі аналізу з’ясовано, що планування видатків за формулою здебільшого враховує не потребу а реальну можливість. Планування за формулою фінансово вигідно великим закладам шкільної освіти із значною кількістю учнів і не враховує потреби малих та середніх шкіл з малою кількістю учнів (малокомплектних).
При плануванні видатків на утримання малокомплектних загальноосвітніх шкіл доцільно в розрахункову формулу внести коригуючий коефіцієнт наповнення (Кк) на розвиток шкільної освіти, який забезпечить збільшення коштів на покриття видатків.
По знаходженню коригуючого коефіцієнта наповнення (Кк) нами був проведений аналіз структури статей видатків в розрізі малокомплектних загальноосвітніх шкіл району.
На основі питомої ваги цих статей видатків був проведений розрахунок коригуючого коефіцієнта наповнення (Кк) планових, згідно формули та фактичних видатків за період 2001 – 2009 р.р.
Було встановлено, що на протязі аналізуємого періоду планових та фактичних витрат, досліджуємих малокомплектних закладів шкільної освіти, коригуючий коефіцієнт наповнення є сталою величиною і коливається між 48 – 49 відсотки.
Отже, при плануванні видатків даних загальноосвітніх шкіл, доцільно примінити у розрахункову формулу коригуючий коефіцієнт наповнення (Кк), що дозволить збільшити планові витрати на необхідну величину покриття витрат по оплаті праці…, нарахування на заробітну плату, оплату комунальних послуг та енергоносіїв, одночасно збільшаться витрати на інші статі видатків.[2]
Підсумовуючи вище сказане, можна зробити висновок :
- примінення на практиці нової методики планування витрат загальноосвітніх шкіл за формулою, яка з кожним роком удосконалюється, є доцільною.
- при плануванні видатків депресивних в яких переважає мережа малокомплектних закладів шкільної освіти доцільно у розрахункову формулу внести коригуючий коефіцієнт наповнення (Кк) на розвиток шкільної освіти і збереження мережі малокомплектних шкіл, який був би на рівні формульного розрахунку затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Список використаних джерел:
1. Бюджетний кодекс України / Урядовий кур’єр. – 2001. – 25 лип.
2. Струк Н.С. “Пропозиція про впровадження коригуючого коефіцієнта при плануванні видатків малокомплектних загальноосвітніх шкіл України” Міністрові фінансів України. (30.11.2006. № 31 – 17010 – 02/23 – 9291/12228) / Н.С. Струк, В.С. Курець.
3. Постанова Кабінету Міністрів України від 05.09.2001р. № 1195 “Про затвердження Формули розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів (дотацій вирівнювання та коштів, що передаються до державного бюджету) між державним бюджетом та місцевими бюджетами [Електронний ресурс]. – Режим доступу: - hth / www . rada . opv . ua .