Панько М.В.
Ужгородський навчальний центр Київського національного торговельно-економічного університету, Україна
РЕГІОН ЯК СИСТЕМНЕ ПОНЯТТЯ
Одним з важливих факторів успішного виходу економіки України з фінансово-економічної кризи, та подальшого її ефективного зростання є виокремлення з цілісної економічної системи країни її структурної одиниці – економічного регіону. Дослідження та вивчення терміну «регіон» почало активно проводитись ще в 60-80-ті роки ХХ сторіччя. Один з перших дослідників регіональної економіки в радянські часи академік Некрасов Н.Н. так характеризує поняття регіон: «…велика територія країни з більш, або менш однорідними умовами, а головне – характерним напрямом розвитку продуктивних сил на основі поєднання комплексу природних ресурсів з відповідно створеною та перспективною матеріально-технічною базою, виробничою та соціальною структурою» [1;С.29].
Існує декілька трактувань визначення терміну «регіон», причому «регіон» не завжди виступає в якості адміністративно-територіальної одиниці країни. В економічній літературі «регіон» характеризується, як цілісно-адміністративна територія країни, для якої характерними є особливі виробничі, соціальні, культурні, етнічні та інші відмінності, що створює передумови для розвитку її за єдиною регіональною стратегією, яка органічно вписується в загальнонаціональну стратегію економічного розвитку та зростання.
В сучасних умовах, з наукової точки зору, поняття «регіон», як системи, можна вважати загальновизнаним. Так, наприклад, економіст-дослідник В.В. Кліманов у праці «Регіональні системи та регіональний розвиток в Росії» досліджує, в історичному ракурсі, становлення уявлення про регіон, як систему в межах даної території, яка має свої характерні умови виробництва, розподілу та перерозподілу матеріальних благ; свої історичні, культурні зв’язки, які простежуються на протязі тривалого часу в історичному аспекті. Також регіон, як система має свої виробничі переваги, які виникли у зв’язку з географічним розміщенням, природно-кліматичними умовами та історичним укладом життя [2]. На думку Добриніна А.І. регіон, як система, характеризує: «…територіально спеціалізовану частину народного господарства країни, яка характеризується єдністю та цілісністю відтворювального процесу» [3; С.28].
З метою проведення ґрунтовного дослідження понять «регіон» необхідно підкреслити окремі аспекти, які характеризують його як систему. По-перше, ознакою системності регіону є його зв’язок не тільки з регіональною економікою, а й взаємодія з економікою країни в цілому. Поняття регіон утворюється на основі сегментації території країни, або груп країн для досягнення визначених цілей, тобто регіон має повноцінні зв’язки з реальною територією та економікою, в той же час, згідно поставлених цілей його можна умовно виділити з території країни. З точки зору відношення його до загальної економічної території – регіон це підсистема, а по відношенню до процесів, які відбуваються на його території (господарські економічні процеси, міграційні, культурні, наукові, природничі та інші) це є повноцінна система. По-друге, існує тісний зв’язок між складовими частинами економічної системи регіону, тобто всі процеси які протікають в системі «регіон» відбуваються у взаємозв’язку з іншими процесами та, відповідно, доповнюють та породжують взаємопов’язані процеси між елементами системи. Система – тоді є система, коли всі процеси в ній проходять злагоджено та погоджено, як в єдиному механізмі. Так висловлюється про роботу системи англійський економіст Р. Акофф: «…відправна точка системного аналізу та теорії систем полягає в розумінні системи, як цілого, яке неможливо розділити на окремі частини. З позиції функціонального розподілу праці між елементами системи це можна сформулювати наступним чином: навіть якщо кожна частина системи по-окремо буде працювати максимально ефективно, система в цілому не буде функціонувати з найвищою для себе ефективністю» [4]. Третьою ознакою регіону – як системи є його структурованість. Структурність системи регіону полягає в можливості її дослідження та охарактеризування, через відповідні елементи її структури та взаємозв’язок між ними.
В результаті проведеного дослідження можна зробити висновок, що регіон – цілісна система зі своєю структурою, функціями, зв’язками з зовнішнім середовищем, історією, культурою, умовами життя населення. Її характеризують великі розміри; велика кількість взаємопов’язаних підсистем різних видів з конкретними цілями; багатоконтурність управління; ієрархічність структури; значна затримка координуючих дій при високій динамічності елементів; неповна визначеність стану елементів. У функціонуванні регіону головну роль відіграє населення та трудові колективи. Ефективне управління регіоном принципово неможливе без врахування економічних та соціальних взаємодій агентів ринкового господарства.
Систему регіону потрібно розглядати та аналізувати разом з усіма елементами, які її утворюють та входять до складу цієї системи, тобто утворюють цілісний регіональний господарський комплекс.
Список використаних джерел:
1. Некрасов Н.Н. Региональная экономика : теория , проблемы , методы / Н.Н. Некрасов. – М.: Экономика , 1978. – 344 с.
2. Климанов В.В. Региональные системы и региональное развитие в России / В.В. Климанов . – М.: Едиториал УРСС, 2004. – 296 с.
3. Добрынин А.И. Региональные пропорции воспроизводства / А.И. Добрынин . – Л., 2005. – 467 с.
4. Акофф Р. Акофф о менеджменте / Р.Л. Акофф ; [ пер. с англ. под ред. Л.А. Волковой ] . – СПб .: Питер , 2002. – С. 448.