Рябчикова С.Ю.

Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана, Україна

Проблеми діяльності інститутів спільного інвестування (ІСІ) в Україні та шляхи їх вирішення

Одними із головних учасників фінансового ринку в розвинутих країнах виступають інститути спільного інвестування. Маючи більш ніж 150-літню історію функціонування, інвестиційні фонди складають серйозну конкуренцію банкам за вільні кошти громадян. Зокрема, у США вкладниками інвестиційних фондів є 80 млн. громадян (або кожне друге домогосподарство). Популярні інвестиційні фонди і в Західній Європі — в єврозоні обсяг активів фондів сягає 46,3% ВВП, а інвесторами є кожна третя сім’я. Країни Східної Європи стрімко наздоганяють західні країни. В Угорщині та Словаччині активи інвестиційних фондів перевищили 5% ВВП. Однак в Україні кількість учасників ІСІ, згідно соціологічного дослідження, складає близько 0,37% населення.

Перший інвестиційний фонд у світі було створено в серпні 1822 р. у Бельгії. В Україні перші інвестиційні фонди з’явились порівняно недавно - у 1994 році і стали важливим механізмом започаткування в Україні процесу масової приватизації. У класичному вигляді, з точки зору їх природи та функцій, інвестиційні фонди почали створюватись в нашій країні у 2003 році, після прийняття у 2001 році Верховною Радою України Закону „Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)".

І нститути спільного інвестування (ІСІ) - це інвестиційні фонди, які провадять діяльності зі спільного інвестування - об’єднання (залучення) грошових коштів інвесторів з метою отримання прибутку від вкладення їх у цінні папери інших емітентів, корпоративні права та нерухомість.

Протягом останніх 5 років свого розвитку ринок вітчизняних інститутів спільного інвестування демонстрував позитивну динаміку зростання та забезпечував інвесторам достатньо високий рівень інвестиційного доходу, який перевищував доходність банківських депозитів. Звісно, буде нелогічним порівнювати 150-літній досвід діяльності ІСІ в розвинутих країнах з результатами діяльності вітчизняних інвестиційних фондів, практика функціонування яких не перевищує і 15 років. Саме тому діяльність українських ІСІ має велику кількість прогалин в процесі формування та становлення, що спричиняє недовіру населення та повільний розвиток інвестиційної діяльності в Україні.

З огляду на низький рівень розвитку фондового ринку, ІСІ стикаються з низкою специфічних проблем.

Одна з основних проблем, яка не дозволяє в повній мірі використовувати інвестиційний потенціал ринку ІСІ – низький рівень поінформованості населення про переваги ІСІ. Більшість населення не сприймає ІСІ як окремий альтернативний довгостроковий інструмент збереження та примноження капіталу. Зважаючи на те, що операції на фондовому ринку для переважної більшості населення є новим видом діяльності, проблемою є недостатня кількість консалтингових та інформаційних центрів, маркетингових фірм, які б надавали консультаційні послуги щодо розвитку фондового ринку в цілому та переваг ІСІ зокрема.

Крім того, важливим стимулюючим чинником розвитку небанківських фінансових установ загалом та ІСІ зокрема є недостатність на внутрішньому ринку надійних фінансових інструментів, в які можуть вкласти залучені кошти компанії з управління активами. Зокрема, державні облігації залишаються непривабливим інвестиційним інструментом через низькі ліквідність та доходність (нижчу за рівень інфляції).

Суттєвою проблемою залишається методика коректної оцінки вартості чистих активів ІСІ. Діюче положення ДКЦПФР, що врегульовує дане питання, дозволяє компаніям досить довільно оцінювати чисті активи ІСІ, що знаходяться у них в управлінні. Це призводить до викривлення інформації, що ще більше підриває довіру населення.

Невирішеним залишається питання оподаткування доходу від інвестицій в різні фінансові установи. Так, наприклад, відсотки, які нараховані по банківських депозитах, не підлягають оподаткуванню, в той же час доходи, отримані громадянами від владання коштів в ІСІ, обкладаються податками.

Чи не найбільша проблема, яка гальмує розвиток інституційних інвесторів в Україні в цілому та ІСІ зокрема – загальний стан розвитку фондового ринку, його інституційна незрілість. В даному контексті доцільно виділити наступні негативні властивості фондового ринку: превалювання неорганізованого ринку над організованим; наявність кількох торгівельних майданчиків, на яких здійснюються торги цінними паперами, що ускладнює контроль за цими операціями; низька ліквідність фондового ринку; мала кількість цінних паперів, якими торгують на біржі, обмежена кількість інструментів фондового ринку; маніпуляції учасників ринку з метою завищення вартості чистих активів інвестиційних фондів та інше.

Таким чином, незавершеність процесу інституційного формування ринку ІСІ дає підстави припустити неефективність, а за певними напрямками – й неможливість використання потенціалу цієї інституційної форми у після кризовому відновленні фінансового сектору України. Але з іншого боку, загальне падіння зацікавленості в фінансових інвестиціях та різке підвищення їх ризикованості може бути використане для модернізації цієї складової фінансової системи. Для цього політика держави повинна спрямовуватися на планомірний розвиток ринку ІСІ та його інфраструктури з метою усунення загальної недорозвиненості та покращення якісних параметрів.

Для цього, доцільно вжити наступні заходи, що будуть спрямовані на розкриття та посилення інвестиційного потенціалу ІСІ:

- приведення законодавства, що врегульовую діяльність ІСІ, до вимог європейського законодавства;

- посилення контролю за емітентами, цінні папери яких торгуються на організованому ринку, з метою підвищення якості активів;

- розширення інструментів для інвестування, доступних для ІСІ, зокрема впровадження повноцінних похідних цінних паперів;

- пільгове оподаткування інвесторів, що вкладають кошти в ІСІ на довгий термін, або зменшення ставки оподаткування інвестиційного доходу;

- вдосконалення методології розрахунку вартості чистих активів ІСІ;

- спрощення процедури оформлення придбання цінних паперів ІСІ;

- проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи щодо популяризації серед населення України здійснення інвестицій в ринок ІСІ.

На сьогодні першим кроком для покращення стану діяльності ІСІ в Україні стало прийняття Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)», який набув чинності 13 лютого 2009 року. Закон спрямований на покращення роботи корпоративних інвестиційних фондів, врегулювання процесу залучення інвесторів-юридичних осіб та фізичних осіб вкладників, встановлення механізму повернення інвестицій та інші важливі організаційні моменти.

Список використаних джерел:

1. Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові і корпоративні фонди)» № 2299 від 15.03.2001 р.

2. Поворозник В. Економічна та соціальна стратегії розвитку фондового ринку [ Електронний ресурс ] / В. Поворозник. – Режим доступу: www . niss . gov . ua