Ульянов К.Є.

Військовий інститут Київського національного університету

ім. Т. Шевченка, Україна

НЕДОБРОСОВІСНІ КОРПОРАТИВНІ ЗАХОПЛЕННЯ В УКРАЇНІ

Глобалізація економіки генерувала концентрацію та подальший перерозподіл капіталу як процес усуспільнення виробництва. Об’єктивною тенденцією в сучасних умовах стає утворення потужних інтегрованих корпоративних структур, які консолідують матеріальні ресурси і виробничий капітал різних компаній, модифікація відносин власності та передислокація активів до найбільш перспективних та з прискореним розвитком галузей економіки. Головними мотивами інтеграції таких змін є прагнення господарюючих суб’єктів знизити виробничі затрати, забезпечити оптимальний розподіл і збут продукції, підвищити прибутковість, збільшити віддачу від інвестицій, посилити свої конкурентні позиції, а головне – мінімізувати ризики глобальної конкуренції.

Одним із шляхів концентрації є злиття і поглинання компаній як інструмент посилення влади на ринку. Злиття і поглинання необхідно поділяти на два основні типи: злиття і дружні поглинання, в основі яких лежить добровільна згода компанії-покупця придбати акції продавця за попередньо узгодженою ціною; жорсткі, при яких реорганізація бізнесу здійснюється всупереч бажанню власників чи менеджерів компанії, яка поглинається. Недобросовісні корпоративні захоплення однозначно відносяться до другого типу, формуючи в сучасних українських умовах значну частку поглинань.

Під недобросовісними корпоративними захопленнями найчастіше розуміють отримання контролю над компанією шляхом використання методів, механізмів і технологій, які не відповідають законодавству та стандартам ділової етики [1, с. 11]. Як синоніми, в Україні часто використовується термін «недружнє поглинання», яке означає «ситуацію, коли власника контрольного пакету акцій спонукають продати пакет або взагалі захоплюють контроль над підприємством силою» [2, с. 35]. Крім того, цей термін замінюють іншим терміном – «рейдерство» (від англ. raider – мародер, нападник, грабіжник). Це конфлікт, організатори якого, «маючи у своєму розпорядженні мінімум акцій товариства, навіть одну-дві, за допомогою формально правильних, але хибних по суті документів фактично захоплюють підприємство, миттєво продають його цінне майно, найчастіше – нерухомість у привабливих районах, і так само раптово зникають» [3, с. 20].

Починаючи з 90-х років ХХ ст. в Україні дедалі частішими стають випадки недружніх поглинань. За оцінками експертів інвестиційних компаній, щорічний обсяг сегмента злиттів і поглинань в українській економіці становить близько 3 млрд. дол., 2/3 з яких мають характер недобросовісних корпоративних захоплень. За даними УСПП, у країні діє, щонайменше, 45–50 рейдерських груп, а «результативність» рейдерських атак сягає майже 90% [4, с. 38]. Тільки протягом 2005–2006 рр. рейдерських атак зазнали понад 3 тис. підприємств, а на початку 2007 р. к ількість протиправних захоплень підприємств становила близько 9 тис. випадків [ 5 , с. 15]. Значний відсоток підприємств, що стали об’єктом протиправного захоплення, є , як правило, акціонерним товариствам. Тим часом, с ьогодні акціонерні товариства забезпечують 75% ВВП України.

Вітчизняне рейдерство має сильну кримінальну складову: протиправні дії чиняться із залученням озброєних формувань, а подекуди – навіть співробітників правоохоронної системи. В Україні рейдерство фактично стало інструментом позбавлення законних та добросовісних власників їх майнових прав із застосуванням різного роду протиправних схем [ 6 , с. 6] .

Серед основних причин активізації протягом останніх років недобросовісних корпоративних захоплень в Україні можна назвати: 1) на макроекономічному рівні у фінансово-промислових груп акумулювалися значні обсяги вільних грошових ресурсів, можливості застосування яких обмежені; 2) небажання ФПГ набувати право власності за ринковими цінами; 3) прагнення до збільшення частки на ринку підприємств, які входять до складу ФПГ, аж до його повної монополізації; 4) завершення процесу розподілу найдоходніших сфер бізнесу, що стимулює власники великих капіталів шукати нові високорентабельні сфери для вкладення власних фінансових ресурсів; 5) прагнення легалізувати кримінальні капітали; 6) отримання у власність земель та інших об’єктів нерухомості з метою примноження власного багатства, тощо.

Аналіз багатьох публікацій з означеної проблеми засвідчив, що факторами, які сприяють недобросовісним корпоративним захопленням в Україні, є: 1) відсутність необхідної законодавчої бази, яка регулює сферу корпоративних відносин та порядок проведення угод з цінними паперами; 2) недосконалість чинної системи судочинства, покликаної вирішувати, у тому числі, і корпоративні суперечки; 3) наявність сформованої системи запланованих банкрутств; 4) корумпованість виконавчої та судової влади; 5) загострення корпоративних конфліктів у самих підприємствах, тощо.

Негативними наслідками недобросовісних корпоративних захоплень є:

– порушення прав інвесторів, що призводить до зниженням інвестиційного потенціалу ;

– руйнування фундаменту ринкової економіки – відносини власності на цінні папери, а також гальмування розвитку корпоративних відносин;

– дестабілізація роботи вітчизняних підприємств;

– спричинення збитків державі, у випадках, коли об’єктом протиправних поглинань стають державні підприємства;

– створенням значних перешкод для розвитку малого й середнього бізнесу;

– гальмуванням розвитку конкурентного середовища та монополізація економіки;

– сповільнення темпів промислового розвитку країни ;

– руйнування трудових колективів та соціальні конфлікти;

– формування негативного інвестиційного іміджу України на міжнародній арені.

Негативний вплив недобросовісних корпоративних захоплень на соціально-економічний розвиток країни загалом та конкурентне середовище зокрема вимагає здійснення радикальних заходів щодо їх усунення. Це питання є основним завданням наших подальших досліджень.

Список використаних джерел:

1. Выявление механизмов недобросовестных корпоративных захватов и выработка предложений по противодействию их использованию (с учетом мирового опыта) //Бюро экономического анализа. – М.: ТЭИС, 2004. – 191 с.

2. Селиванова И. Правовые аспекты поглощения компаний в Украине / И. Селиванова // Юридичний радник. – 2006. – № 3 (11). – С. 35-38.

3. Швайка І. Окремі питання виконання ухвал про забезпечення позову / І. Швайка // Юридичний радник. – 2006 . – № 6 (14). – С. 20-22.

4. Паламарчук Г. Особливості рейдерства в Україні та політика його подолання / Г. Паламарчук, Л. Венгер // Економіка України. – 2007. – №9. – С. 38–45.

5. Неправомерное поглощение предприятий как угроза экономической безопасности государства // Лучшее о безопасности: информационно-аналитический журнал о безопасности общества, предпринимательства и личности. – 2007. – № 3(15). – С. 14-18.

6. Воропаєв Ю. Зміни законодавства, скеровані на боротьбу із рейдерством / Ю. Воропаєв // Захист від недружніх поглинань. – 2007. – С. 6-8.