Власова А.В., Ващенко А.В.

Кременчуцький університет економіки інформаційних технологій і управління, Україна

ЗАЛЕЖНІСТЬ ПІДЙОМУ МАШИНОБУДІВНОЇ ГАЛУЗІ ВІД СТАБІЛІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

Провідна роль у економіці України належить промисловості. У структурі промисловості України найбільшу частину займають галузі важкої індустрії: чорна металургія та вугільна промисловість. Забезпечення розвитку машинобудування є необхідною умовою формування потенціалу розвитку країни. З переходом на рейки ринкової економіки дещо змінився головний погляд на вищеназвані галузі. Адже, поки закупівля газу в Росії була дешевою, Україна могла експортувати метал за демпінговими цінами, витісняючи таким чином саму Росію на світовому ринку. З подорожчанням газу конкурентноздатність металу різко спадає, що стає головним гальмом і у машинобудуванні.

Для того, щоб визначити тенденції розвитку машинобудівної галузі проведемо оцінку її діяльності [2].

Відродження машинобудівної галузі, забезпечення її випереджаючого розвитку – одна з найважливіших умов побудови постіндустріального суспільства, що базується на ефективному використанні наукових знань і високих технологій. Машинобудування має ключове значення для технологічного переозброєння всіх галузей виробництва. В сучасних умовах машинобудуванню належить винятково важлива роль у прискоренні науково-технічного прогресу. Випускаючи продукцію для різних галузей народного господарства, машинобудування реалізує досягнення науково-технічного прогресу і забезпечує комплексну механізацію та автоматизацію виробництва. На машинобудівний комплекс України припадає понад 40% усього промислово-виробничого потенціалу індустріального виробництва. Галузь машинобудування характеризується високим рівнем трудомісткості, про що свідчать співвідношення зайнятих у ньому та обсяг виробленої продукції.

Незважаючи на сприятливі тенденції в галузі, конкурентоспроможність вітчизняної продукції машинобудування залишається на низькому рівні. Це обумовлюється недостатньою кількістю обігових коштів у багатьох вітчизняних підприємств, застарілим обладнанням, низькою якістю сервісного обслуговування тощо.

На низькому рівні залишається інноваційна активність вітчизняних підприємств. Лише близько 14% підприємств провадять інноваційну діяльність, хоча працює значна кількість наукових і конструкторських організацій. Також вирішення потребує проблема кадрового забезпечення високотехнологічних виробництв. На сьогоднішній день немає системи, яка дозволила б готувати спеціалізованих інженерів, технологів та інших спеціалістів, здатних працювати із сучасними машинами та роботами.

Iснують проблеми i стосовно питань цiноутворення . Бiльшiсть вiтчизняних пiдприємств машинобудiвної галузi використовують застарілі затратні методики методи цiноутворення , що часом не співпадає з вимогами ринкового сьогодення [3].

Одним із пріоритетних напрямів розвитку галузі повинно стати сільськогосподарське машинобудування. Зокрема, розробка і організація виробництва різноманітної сучасної та перспективної сільськогосподарської техніки, розробка і впровадження нових високоефективних та екологічно безпечних двигунів для транспортних засобів та сільгосптехніки, в тому числі спроможних працювати на біопаливі.

Необхідним є застосування в різних галузях машинобудування сучасних джерел висококонцентрованої енергії (лазер, електронний промінь, плазма), технологій та обладнання для прецизійного зварювання та різання, використання систем штучного інтелекту та технічного зору, створення автоматизованих та роботизованих комплексів на стадії складання машинобудівної продукції масового призначення. Такі заходи дозволяють суттєво підвищити продуктивність праці та якість продукції.

Однією із головних умов розвитку галузі є наявність висококваліфікованих кадрів, тому вирішення проблеми підготовки спеціалістів, що відповідатимуть вимогам сучасного ринку має стати першочерговим завданням у державній програмі розвитку машинобудівної галузі України [4].

З вище вказаного можна зробити висновок, що фінансово економічна криза істотно вплинула на обсяги виробництва у машинобудівній галузі. Більшість підприємств у цій галузі є збитковими. Так, наприклад, ВАТ «Віра Сервіс», яке спеціалізується на виготовленні підйомно-транспортного устаткування з 2008 року стало отримувати збитки, а в поточному році майже зупинило виробництво. Аналіз фінансового стану показав, що у підприємства недостатньо ресурсів сплачувати свої поточні зобов’язання та розширювати подальшу діяльність.

Істотні проблеми, які впливають на фінансовий стан підприємства:

1. Мізерна кількість замовників в Україні через відсутність коштів і системи їх відродження.

2.Відсутність інвестиційних вливань.

3. Постійне зростання цін на матеріальні і енергетичні ресурси.

4.Застарілість основних засобів, які не оновлювались впродовж останніх 15-ти років, повільний перехід на комп’ютеризацію виробничого процесу, що негативно впливає на конкурентоспроможність, якість та собівартість продукції.

Основною ж причиною отримання збитків і призупинення діяльності, що несе за собою зростання безробіття (на підприємстві працювало 518 осіб) - це зменшення потреби в підйомно-транспортному устаткуванні та потоку замовлень на продукцію. У зв’язку з кризою заморожені будівництва об’єктів як на території України так і на території країн -замовників.

ВИСНОВКИ . На прикладі діяльності ВАТ «Віра Сервіс» видно, в якій прямій залежності підприємство знаходиться від економічної ситуації в країні. Тобто, якщо підприємства, які є споживачами такої продукції, як підйомно-транспортне устаткування, почнуть відновлювати свою діяльність, то маючи замовлення, ВАТ «Віра Сервіс» відновить свою роботу, а використовуючи великий виробничий досвід, впроваджуючи нові технології і вдало застосовуючи положення власного бізнес-плану, значно скоротиться час виходу на проектні потужності заводу. Однак, без допомоги держави це не може бути здійснено. Саме держава повинна створити механізми заінтересованості машинобудівників у результатах власної роботи. Задачі вироблення науково-технічної стратегії розвитку України мають формулюватися з урахуванням можливостей унікального сполучення науково-технічного потенціалу, висококваліфікованої і дешевої робочої сили. Україна потрібує комплексного формування та поетапної реалізації національної стратегії розвитку машинобудівної галузі та забезпечення належного рівня її конкурентоспроможності на міжнародних ринках [5].

Перелік використаних джерел :

1. Економіка підприємства: Підручник. /За ред. С.Ф. Покропивного . –Вид. 2-ге, перероб. та доп . –К.; КНЕУ, 2003р., 528с.

2. Дані сайту : www.dgma.donetsk.ua

3. Дані сайту : tedir.narod.ru/Kontrolny/a_rps.htm

4. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т.2 / Редкол .: Мочерний С.В. ( відп . ред.) та ін. - К.: Видавничий центр «Академія», 2000 - 848 с.

5. www.intkonf.org/mironenko-o-mizhnarodna-konkurentospromozhnist-mashinobudivnoyi-galuzi-ukrayini