К.ф.н. Черкас Н.В.

Львівський національний університет ім. І.Франка, Україна

ФРАЗЕОЛОГІЧНІ БІБЛЕЇЗМИ ЯК ОБ’ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ  

 

Дослідженням біблійних фразеологізмів займалися такі вчені, як А. Біріх, В.Г. Гак, Ю.А. Гвоздарєв, І.Б. Дубровська, О.В.Кунін, О.М. Лисенко, І. Матешич,   О.В. Сафронова, З.І. Семьонова, Е.М. Солодухо, Л.І. Степанова, та ін.

Розгляду різних аспектів фразотворчих процесів: онтології, загальних та окремих факторів фразотворення та лексикографії, ролі і місцю даних процесів у мові присвячені роботи таких вітчизняних і зарубіжних учених, як   Н.Н. Амосова, О.М. Бабкін, В.В.Виноградов, В.І. Гаврись, С.Г. Гаврін, Ю.А. Гвоздарєв, С.Н. Денисенко, О.І. Денисова, І.Б. Дубровська,   О.В.Кунін, О.М. Лисенко, В.Н. Телія, І.І. Чернишова, Н.М. Шанський та ін.

Повноцінне дослідження класифікації біблеїзмів неможливе без урахування таких ключових аспектів:

1.     Об ’ єкта дослідження фразеології.

2.     Дефініції фразеологічної одиниці (ФО).

3.     Критеріїв виділення ФО.

Одним із важливих досягнень багатьох досліджень в галузі фразеології як лінгвістичної дисципліни, є визначення об’єкта дослідження – вивчення сталих словесних комплексів (ССК). Фразеологічні одиниці, які є одиницями опосередкованої номінації, не мають однієї якої-небудь домінуючої властивості, згідно з якою їх можна було б виділити з корпусу змінних словосполучень. Особливість ФО полягає у тому, що вони мають комплекс властивостей, які необхідно враховувати при їхньому визначенні.

У наш час існують десятки різних визначень фразеологічних одиниць, на основі яких була проведена систематизація і класифікація фразеологічного фонду в різних мовах. У лінгвістичному енциклопедичному словнику знаходимо наступне визначення фразеологічної одиниці: “ Фразеологізм – загальна назва семантично пов ’ язаних сполучень слів і речень, які, на відміну від подібних до них за формою синтаксичних структур, не утворюються згідно із загальними закономірностями вибору і комбінації слів при організації висловлювання, а відтворюються в мові у фіксованому співвідношенні семантичної структури і певного лексико-граматичного складу ”.     

В.В. Виноградов визначав фразеологічні одиниці як лексичні комплекси з особливою семантичною своєрідністю і виділяв 3 типи ФО: фразеологічні зрощення або ідіоми, фразеологічні єдності і фразеологічні сполучення. Н.М. Шанський до трьох вищезгаданих типів фразеологічних одиниць додав ще один – фразеологічні вирази – сталі у своєму складі і вживані звороти, які є не лише семантично членованими, але і складаються повністю зі слів з вільним значенням. Н.Н. Амосова виділяє два типи фразеологічних одиниць: фраземи та ідіоми .   C .Г. Гаврін вводить до складу фразеології всі сталі і змінно-сталі сполучення слів, що відповідають критеріям функціонально-семантичної комплікативності . О.В. Кунін за критерій розподілу фразеологічних одиниць визнає різний ступінь ускладненості значень фразеологізмів – від більш ускладнених до менш ускладнених – і виділяє три типи ФО: ідіоми, ідеофразеоматизми, фразеоматизми – фразеологічні одиниці неідіоматичного характеру, але з ускладненим значенням.

Н.Н. Амосова підкреслює суттєву відмінність між цілісним значенням фразеологізмів типу ідіом (образно-мотивовані та демотивовані фразеологічні зрощення) і образністю змінних словосполучень. І.І. Чернишова зазначає, що Н.Н.Амосова займає правильну позицію стосовно того, що одиниця фразеології, яка виникла на основі метафоризації, далі функціонує з цілісним значенням, яке закріплюється як оцінно-характеризуюче та експресивно-називне.

До фразеологічних виразів І.І. Чернишова відносить одиниці, які за сво єю граматичн ою будовою є предикативними сполученнями слів. За комунікативною значимістю во на виділ яє наступні різновиди: 1) загальновживані прислів’ я; 2) приказки; 3) стійкі і відтворювані вигуки та модальні вирази .

Характерним моментом у використанні класифікації В.В. Виноградова для англійської та німецької мов було прагнення вчених (О.В. Куніна, М.Д. Городникової, Л.Р. Зіндер, Т.В. Строєвої, І.І. Чернишової) удосконалити цю класифікацію. Застосування семантичної класифікації В.В. Виноградова на матеріалі німецької фразеології допомогло виявити одну дуже суттєву особливість німецьких фразеологічних зворотів порівняно з аналогічними російськими: фразеологічні звороти німецької мови мають більшу варіативність, ніж російські. Це саме стосується і англійської мови (С.Б. Черкаська, І.І. Чернишова).  

Під фразеологічними біблеїзмами ми маємо на увазі прямо або опосередковано запозичені з Біблії повністю асимільовані сталі словесні комплекси зі структурою словосполучення або речення, наділені ознаками об’єктів, які образно інтерпретуються, а також семантичною сталістю значення, що виникає внаслідок повного або часткового переосмислення компонентів.

В англомовній літературі біблеїзми вперше для дослідження виділив С. Стоффел у підручнику. Його інтерес переважно зосереджувався на етимології біблійних виразів. О. Єсперсен доповнив список зворотів біблійного походження, наголошуючи на тому, що ці одиниці важливо вивчати. Л.П. Сміт виділив біблеїзми в окремий розряд. Дослідник зробив спробу розбити фразеологізми на тематичні групи на основі їхніх змінних прототипів. Але він не ставив перед собою завдання розгляду специфіки фразеологізмів.

Філологічні розробки теорії біблеїзмів у працях багатьох дослідників пов’язані із визначенням структурних моделей словосполучень церковно-слов’янської традиції, функціонуванням церковно-слов’янської фразеології у працях Н.С. Лєскова, етимологією окремих біблійних виразів (В.Л. Смірнов, Л.В. Полубиченко, Є.В. Кузнєцова, С.Г. Шулєжкова, С.С. Волков), діахронічним вивченням біблеїзмів та їх класифікацією (Ю.А. Гвоздарєв, А. Біріх, Й. Матешич, Е.М. Солодухо), функціонуванням цих одиниць у творах художньої літератури (О.І. Трофімкіна, В.І. Хазан, І. Харазіньска, І.О. Шмелькова, В.М. Мокієнко, Є.М. Верещагін), лінгвістичними питаннями перекладу (Т.А. Малютіна).

Фразеологічні одиниці, до лексичної структури яких входить ономастичний компонент, розглядали такі вчені у своїх працях на базі англійської, німецької та російської мов, як Є.Н. Бетехтіна, Р. Глезер, Є.В. Кудіна, Т.В. Лиховидова, Г.П. Манушкіна, В.М. Мокієнко, В.М. Попов, Л.І. Ройзензон, Г. Розенкранц, В. Фляйшер. Дослідження фразеологізмів з ономастичним компонентом на матеріалі чеської мови провела Л.І. Степанова   у своїй кандидатській дисертації. О.В. Сафронова присвятила свою дисертацію дослідженню структури і семантики фразеологічних одиниць із ономастичним компонентом біблійного походження у сучасній англійській мові. За об’єкт дослідження у вищезгаданій роботі взяті сполучення слів із ускладненим значенням, до складу яких входять власні назви біблійного походження: антропоніми, топоніми, етноніми у їхньому лексико-семантичному та структурному розмаїтті, вибрані із фразеологічних,   енциклопедичних і лексикографічних словників.

На основі вищенаведеного огляду бібліографічного матеріалу ми можемо зробити висновок про те, що дослідники різних країн проводять активну роботу в галузі біблійного шару фразеології.