Краснова О.І.

Кіровоградський національний технічний університет, Україна

ОСОБЛИВОСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ У ВИЩИХ   НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

 

В умовах глобалізації та розвинених міжкультурних зв’язків інформатизація освіти в Україні – один з найважливіших механізмів, що зачіпає основні напрямки модернізації освітньої системи. Сучасні інформаційні технології відкривають нові перспективи для підвищення ефективності освітнього процесу. Змінюється сама парадигма освіти. Стрімкий розвиток комп'ютерних телекомунікаційних і інформаційних систем, засобів мультимедіа вплинув на систему викладання іноземних мов, привів до появи нових форм викладання, однією з яких є дистанційне навчання.

Сучасний освітній простір під дистанційним навчанням має на увазі комплекс освітніх послуг, які надаються широким верствам населення в країні та за кордоном за допомогою спеціалізованої інформаційно-освітньої системи, що базується на засобах обміну учбовою інформацію на відстані: супутникове телебачення, радіо, комп’ютерний зв’язок, мережа Інтернет тощо.

Аналіз вітчизняних і зарубіжних джерел показує, що дієвість будь-якого виду навчання на відстані залежить від чотирьох складових: 1) ефективної взаємодії викладача і того, хто навчається; 2) педагогічних технологій, які при цьому використовуються; 3) ефективність розроблених методичних матеріалів; 4) продуктивність зворотного зв'язку.

Іншими словами, успішність і якість дистанційного навчання великою мірою залежать від організації і методичної якості матеріалів, що використовуються, керівництва і майстерності педагогів, що беруть участь в цьому процесі.

Як відомо, основною метою навчання іноземним мовам на сучасному етапі є формування комунікативної компетенції, що у свою чергу, передбачає розвиток навичок міжкультурної комунікації. Комунікативна компетенція тісним чином пов'язана з лінгвістичною, а також з культурологічною компетенцією. Інтернет створює унікальну можливість знайомства з культурою країни мови, що вивчається, забезпечуючи міжкультурну взаємодію.

У зв'язку з цим нині викладачі іноземних мов можуть більш успішно здійснювати продуктивне навчання різним видам іншомовної діяльності - говорінню, читанню, аудіюванню і письму; знайомити тих, хто навчається з культурологічними знаннями, що включають мовний етикет, особливості мовної поведінки в умовах спілкування, особливості культури, традицій країни мови, що вивчається.

Для дистанційного навчання через Інтернет характерною особливістю є його опосередкований характер. З одного боку, можливість постійного спілкування на відстані в ході навчального процесу відрізняє дистанційне навчання від заочного і в деякій мірі наближає його до очного, з іншої – міжособистісне телекомунікаційне спілкування не здатне повною мірою заповнити відсутність безпосереднього "живого" спілкування.

Необхідність спілкування обертає його учасників до можливостей телеконференцій, чат технологій, до участі в міжнародних проектах з різних проблем, що стимулює і розвиває такі комунікативні навички.

Інтернет дозволяє удосконалювати уміння аудіювання на основі автентичних звукових текстів, поповнювати свій словниковий запас лексикою сучасної іноземної мови.

Використовуючи інформаційні ресурси всесвітньої мережі, інтегруючи їх в учбовий процес, виявляється можливим більш ефективно навчати різним видам читання: пошуковому, ознайомлювальному, безпосередньо використовуючи автентичні матеріали різної міри складності.

А тому основна методична проблема навчання іноземним мовам фактично зводиться до того, як забезпечити досягнення поставлених учбових цілей при обмежених можливостях викладача управляти ходом навчального процесу, якими методичними засобами можливо компенсувати дефіцит цього управління. Очевидним є те, що подібне послаблення ролі викладача можна нейтралізувати тими методичними засобами, які містяться у дидактичних матеріалах. Але існують проблеми, з якими стикаються викладачі іноземних мов при зверненні до різних видів і форм дистанційного навчання. Передусім, це недостатнє забезпечення освітніх закладів новітніми інформаційними технологіями та вільний доступ в мережу Інтернет, Недолік технічної підготовки викладачів також відбивається на їх роботі. Але усе це, мабуть, тільки тимчасові труднощі. Головне - усвідомити, що усі ми знаходимося на порозі монументальних технологічних перетворень, які в недалекому майбутньому вплинуть не лише на форми і методи викладання сучасних іноземних мов, але і на те, яким чином ті, що навчаються будуть ці мови вивчати.

Таким чином, ефективність дистанційного навчання залежить від якості використаних матеріалів (учбових курсів, методичних розробок тощо) і майстерності педагогів та викладачів-тьюторів, що беруть участь у цьому процесі. Тому при розробці дистанційного курсу з іноземної мови, педагогічна та змістовна організація дистанційного навчання (як на етапі проектування курсу, так і в процесі його використання) є пріоритетною. Звідси важливість концептуальних педагогічних положень, на яких передбачається будувати сучасний курс дистанційного навчання.