К.ю.н. Совгиря О.В.

Київський національний університет ім. Т. Шевченка, Україна

СКЛАД ТА СТРУКТУРА УРЯДУ В УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ

 

Аналіз питання щодо складу уряду потребує, у першу чергу, з’ясування співвідношення понять «склад» та «структура».

Так, про «склад Кабінету Міністрів України» йдеться у частині 8 статті 83, пункті 2 частини 2 статті 90 (тут йдеться про персональний склад Уряду), частині 1 статті 114, частині 3 статті 115, пункті 9-2 статті 116 Основного Закону [1] . Поняття «склад Уряду» вживається і в Законі України «Про Кабінет Міністрів України» [2] , у частині 2 статті 6 якого уточнюється, що посадовий склад – це кількість та   перелік посад, а також вживається поняття «персональний склад». За текстом Закону знаходимо посилання на «діючий склад» (частина 6 статті 10), «новий склад» ( частина 2 статті 9, частина 2 статті 10, стаття 12), «повний посадовий склад» (частина 2 статті 9), «повний склад» (частина 2 статті 37).

Поняття ж «структура Уряду» у Конституції та Законі України «Про Кабінет Міністрів України» не вживаються. У літературі під «структурою Уряду» пропонується розуміти поняття, що характеризує його з точки зору організаційно-функціональної побудови та означає сукупність його організаційно відокремлених ланок (тобто органів галузевої та міжгалузевої компетенції), що здійснюють функції Уряду по державному управлінню у відповідних галузях та сферах [3] . Таким чином, у даному випадку під структурою Уряду фактично розуміється структура виконавчої влади.

Як було відмічено, нерідко у складі уряду створюються більш вузькі структури, які можуть виконувати деякі (іноді доволі важливі) повноваження уряду. Існують чотири форми таких органів:

1) у деяких країнах з впливом англосаксонського права (у самій Великобританії, в Індії тощо) розрізняють уряд і кабінет;

2) в окремих країнах континентального права (Франція, франкомовні країни Африки, Італія тощо) розрізняють раду міністрів та раду кабінету. Засідання ради міністрів – це офіційні засідання уряду, що проходять під головуванням президента; на них приймаються найважливіші рішення. Засідання ради кабінету проходять під головуванням Прем’єр-міністра, зазвичай кожного разу за особливим дорученням президента; на них розглядаються головним чином оперативні питання;

3) у країнах тоталітарного соціалізму нерідко всередині уряду створюється особливий орган – президія або бюро уряду. До його складу входять прем’єр, його заступники, іноді окремі міністри. Президія (бюро) приймає рішення з багатьох важливих питань, що належать до компетенції уряду [4] . Цікаво, що, наприклад, у Російській Федерації відповідно до статті 29 Федерального конституційного закону «Про Уряд Російської Федерації» від 17. 12. 1997 р., зі змінами [5] , для вирішення оперативних питань Уряд Російської Федерації за пропозицією Голови Уряду Російської Федерації може утворити Президію Уряду Російської Федерації, засідання якої проводяться в міру необхідності. Рішення Президії приймається більшістю голосів від загального числа членів Президії Уряду і не повинні суперечити актам, прийнятим на засіданнях Уряду Російської Федерації. Уряд Російської Федерації вправі скасувати будь-яке рішення Президії Уряду Російської Федерації. Склад Президії Уряду Російської Федерації визначений Постановою Уряду РФ від 16. 05. 2008 р. № 371 [6] . Існування Президії Уряду як органу для оперативного вирішення питань, що належать до повноважень Уряду, передбачене і за Законом Республіки Білорусь «Про Раду Міністрів Республіки Білорусь» від 23. 07. 2008 р. [7] . Однак Президія Уряду у Білорусі, на відміну від Президії Уряду РФ, наділена повноваженням приймати рішення, що оформлюються, як правило, у вигляді постанов Ради Міністрів Республіки Білорусь, які мають відповідати актам, прийнятим на засіданнях Уряду Республіки Білорусь.

Існування подібного органу у складі Уряду України не передбачено ні чинною Конституцією, ні Законом України «Про Кабінет Міністрів України». Однак відповідно до пункту 4 параграфу 12 Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08. 07. 2009 р. № 712, зі змінами [8] , у   разі   необхідності   вжиття   заходів   для   запобігання виникненню надзвичайних ситуацій або ліквідації їх наслідків та в інших   невідкладних випадках Прем’єр-міністр може прийняти рішення про    проведення    засідання    Кабінету    Міністрів    за     участю Прем’єр-міністра, Першого   віце-прем’єр-міністра, віце-прем’єр-міністрів, Міністра   економіки,   Міністра   фінансів, Міністра   юстиції,   Міністра   внутрішніх справ,   Міністра оборони, Міністра з питань   надзвичайних   ситуацій   та   у   справах   захисту населення   від   наслідків   Чорнобильської   катастрофи   та Міністра Кабінету Міністрів. У засіданні Кабінету   Міністрів,   що   проводиться   за   участю членів   Кабінету   Міністрів,   зазначених   вище,   має   право    брати    участь    будь-який    член    Кабінету Міністрів.

Вважаємо, що через формулювання «в інших   невідкладних випадках», вжитого при формулюванні даного положення, фактично створюється можливість для існування органу, що прийматиме рішення від імені Уряду, підміняючи повноцінні засідання зазначеного органу, а отже, визначений Конституцією України та Законом України «Про Кабінет Міністрів України» порядок прийняття ним рішень у разі абстрактного «невідкладного випадку»;

4) у деяких випадках у складі уряду створюються міжвідомчі комітети або комісії, що об’єднують групи споріднених міністерств. Головні із таких комісій очолює сам прем’єр-міністр [9] . Відповідно до частини 1 статті 49 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» для    забезпечення    ефективної    реалізації    повноважень Кабінету   Міністрів   України,   координації   дій органів виконавчої влади,   попереднього розгляду проектів нормативно-правових   актів, проектів   концепцій,   інших   документів,   що   подаються на розгляд Кабінету Міністрів України, утворюються урядові комітети. Однак відповідно до частини 3 параграфу 27 Регламенту Кабінету Міністрів України рішення   урядового    комітету    надсилаються    відповідним органам виконавчої влади для виконання. Таким чином, рішення урядового комітету поширюються не тільки на сам Уряд, а і на інші органи виконавчої влади. Таким чином, урядовий комітет можна вважати органом Уряду, наділеним власними повноваженнями.

Отже, питання законодавчого врегулювання складу та структури Уряду в Україні має проблемні аспекти, що потребують свого врегулювання з питань, окреслених вище.

 

---