К.держ.упр. Горник В.Г.

Чернігівський державний технологічний університет, Україна

УМОВИ ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

 

Актуальність . Стабільність є головним чинником, на основі якого формуються конкурентні переваги країни. Тому що стабільність є основою довіри урядів інших країн, міжнародних організацій, підприємців, інвесторів стосовно країни. А на основі довіри формуються довгострокові взаємовигідні відносини. Стабільність політичного ладу є основою стабільного розвитку держави. Прозорість державної влади, незначний рівень корупції, багатопартійність, конфесійна і національна толерантність, захист прав людини, стабільність і гармонізація з міжнародними правовими нормами законодавства країни є основою для створення конкурентних переваг.

Постановка проблеми : визначити умови формування конкурентоспроможності національної економіки.

На формування конкурентних переваг значно впливають позитивний рівень макроекономічних показників: стан грошово-кредитної сфери, стан на ринку праці, рівень ВВП на душу населення, виробництво основних видів продукції на душу населення (рівень розвитку окремих галузей).

Грошово-кредитна сфера і становище на ринку праці є індикатором економічного розвитку країни. Нестабільність на цих ринках призводить до зниження конкурентних переваг, стабілізація й економічний ріст ведуть до їх підвищення. Провідним фактором при аналізі рівня економічного розвитку є показники ВВП на душу населення. Цей фактор покладений в основу міжнародних класифікацій, що поділяють країни на розвинуті і ті, що розвиваються. Так, до числа розвинутих країн належать країни з виробництвом ВВП на душу населення від 6-7 тис. дол. на рік і вище. Наступним фактором є галузева структура економіки. Її аналіз проводиться на основі показника ВВП, підрахованого по галузях. Насамперед, вивчається співвідношення між великими народногосподарськими галузями матеріального і нематеріального виробництва. Це співвідношення виявляється по частці обробної промисловості.

Для формування конкурентних переваг країни і нормального функціонування і розвитку господарського комплексу країни необхідно створити відповідну інфраструктуру, яка б дала можливість перспективної роботи в соціально-економічній системі регіону, забезпечила мінімальні транспортні, тимчасові витрати в роботі такого комплексу. Робота зі створення і формування інфраструктури повинна мати комплексний характер і бути спрямованою на оптимізацію зв'язків між усіма видами інформації, зв'язку, транспорту, вантажів; на максимальне самозабезпечення на регіональному і державному рівні; на облік і формування зв'язків між виробником і споживачем.

Для захисту економіки країни від негативних зовнішніх впливів, скорочення впливу кримінальних структур на діяльність фінансово-банківських інститутів важливу роль має відігравати стан державного контролю за діяльністю фінансових інститутів, як усередині країни, так і за кордоном. Для створення сприятливого середовища в країні необхідно вести боротьбу з антидержавними явищами не в сфері їхнього прояву, а в сфері створення. Зусилля силових органів країни повинні бути спрямовані на боротьбу з тими структурами, що створюють руйнівне середовище для держави, а не проти тих, хто є продуктом цього середовища. Держава не повинна допускати кримінальної, економічної, фінансової, інформаційної експансії з боку окремих держав, регіонів, суспільних, економічних груп.

Зменшення ступеня розшарування суспільства. Цей фактор необхідний для збалансованого розвитку виробничих сил, стабільності соціально-економічної системи, тому що розшарування суспільства збільшує поляризацію соціально-майнового стану і веде до зниження продуктивності продуктивних сил, і якості управління в державі.

Керівництво держави має вести політику, спрямовану на соціальну справедливість і соціальну захищеність у суспільстві, на дотримання і забезпечення прав і свобод громадян. Вона повинна бути спрямована на доступність медичного забезпечення, безкоштовну освіту, на забезпечення безпечних і здорових умов життя трудящих, пенсійного забезпечення.

Соціально-економічна система країни. У різних соціально-економічних системах наявні різні умови функціонування державного устрою, економіки, традицій, що істотно впливає на можливість розвитку видів конкурентних переваг. Так, наприклад, конкурентною перевагою капіталістичної соціально-економічної системи перед іншими соціально-економічними формаціями є те, що людська праця стає товаром, спостерігається особиста воля всіх учасників економічної діяльності, удосконалюються товарно-грошові відносини. У соціально-орієнтованій ринковій економіці конкурентними перевагами є концентрація капіталу на базі колективної приватної і державної власності, активне державне регулювання національної економіки з метою стимулювання споживчого попиту і пропозиції, запобігання криз, безробіття, інфляції тощо, створення державних соціальних програм. На сучасному етапі розвитку людства ряд країн із традиційною соціально-економічною системою є релігійними. Релігія, традиції є важливим чинником формування економічних відносин. І тому в співтоваристві даних країн спостерігається взаємодопомога на основі релігійної приналежності.

Географічне положення країни і клімат. Клімат на території Європи і Євразії, із Заходу на Схід розташовується по паралелях парадоксально. Якщо простежити середньорічну температуру територій, розташованих на одних географічних паралелях, то можна побачити, що температура буде значно відрізнятися. Наприклад, середньорічна температура на С вище, ніж у Криму, а у південній частині ° Середземномор'ї буде на 20   С нижче. Перераховані території знаходяться на ° Далекого Сходу на 20 одній географічній паралелі. Ще в працях давньогрецьких філософів давалися характеристики ефективних земель і основним показником ефективності вважалася температура ґрунту - вона не повинна була бути С в зимовий період. На перший погляд, цей факт може ° нижчою за +2   видатися несуттєвим. Але, якщо його застосувати в сучасних економічних умовах, то ми можемо побачити важливість клімату у формуванні С, ° конкурентних переваг країни. У станах, де температура землі нижче 0 спостерігається процес промерзання ґрунту. Фундамент будинків необхідно закладати нижче рівня промерзання. У країнах з холодним кліматом стіни будинків повинні бути настільки широкими, щоб утримувати тепло. Обов'язково повинні бути подвійні рами, утеплений дах, теплоізольовані комунікації. Означені умови будівництва, як цивільного, так і промислового показують необхідність значних капітальних вкладень при будівництві. У країнах з теплим кліматом ці вкладення набагато мені, оскільки завдяки кліматичним умовам немає необхідності в глибокому фундаменті, широких стінах, утеплених комунікаціях тощо. Чим нижче капітальні вкладення, тим вище привабливість територій для інвесторів [1, c .109] .

Внутрішня забезпеченість економіки факторами виробництва. Максимальне самозабезпечення за рахунок внутрішніх ресурсів припускає зменшення фінансових, транспортних і тимчасових витрат і втрат.

Розвиток НТП, технологічна незалежність, формуваннях і розвиток державної наукової сфери можливий тільки при достатньому державному фінансуванні фундаментальної і прикладної науки, комплексного стимулювання швидкого впровадження якісних розробок, що буде залежати від стратегічних інтересів країни.

Для забезпечення технологічної й економічної незалежності України використовується положення оптимального технологічного простору. Механізм цього положення передбачає ряд умов:   оптимальне співвідношення замкнутих і незамкнутих технологічних циклів; розробку державної технологічної політики; замкнутість основних галузей економіки, що забезпечують функціонування;   формування системи дублювання виробництв із незамкнутими технологічними циклами.

Рівень залученості економіки країни у міжнародні економічні відносини. Це в першу чергу: рівень інтегрованості економіки країни в міжнародні економічні процеси, рівень участі в міжнародних економічних організаціях, рівень відкритості економіки.

Аналізуючи фактори конкурентоспроможності національної економіки не можна проігнорувати найбільш цілісне вчення про національну конкурентоспроможність, запропоноване М.Портером [2, с.80]. Відштовхуючи від уявлень своїх попередників про порівняльні переваги на основі факторів виробництва, він створив розширену теорію національної конкурентоспроможності на основі концепції ефективності використання факторів виробництва. Вихідною передумовою цієї концепції є теза про те, що на світовому ринку конкурують не держави, а фірми. Тому завдання дослідника полягало у визначенні тих властивостей держави, що найбільшою мірою сприяють перемозі національних компаній у міжнародній конкурентній боротьбі.

 

Список використаних джерел:

1.          Пісьмаченко Л.М. Державне управління зовнішньоторговельною діяльністю в Україні: регулювання та контроль : [монографія] / Л.М. Пісьмаченко. – Донецьк : ТОВ “Юго-Восток. Лтд.”, 2008. – 366 с.

2.          Пoртeр М. Мeждунарoдная кoнкурeнция: [пeр. c англ.] / [ Пoд рeд . и c прeд . В.Д. Щeтинина ] . - М.: Мeждунар . oтнoшeния , 1993. – 896 c.