III Международная научно-практическая конференция "ИНВЕСТИЦИОННЫЕ ПРИОРИТЕТЫ ЭПОХИ ГЛОБАЛИЗАЦИИ: влияние на национальную экономику и отдельный бизнес" (7-8 октября 2010 года)

К.е.н . Пельтек Л.В.

Запорізький національний університет, Україна

ПЕРСПЕКТИВНІ МЕХАНІЗМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ІНВЕСТИЦІЙНИМ РОЗВИТКОМ ПРОМИСЛОВОСТІ РЕГІОНІВ

 

Постановка проблеми. Промисловість України відіграє особливу роль в економічному житті країни. Вони характеризуються значною концентрацією в окремих регіонах, і як наслідок – порівняно високими показниками розвитку. Проте такі регіони мають низку системних проблем, перш за все, соціально-економічних, для вирішення яких необхідне залучення додаткових внутрішніх та зовнішніх інвестиційних ресурсів. Отже, завдання державної інвестиційної політики полягає у стимулюванні інвестування в економічний розвиток промисловості регіонів.  

Актуальність. Підтримка економічного розвитку промисловості регіонів має супроводжуватися широкою структурною перебудовою виробництва з урахуванням необхідності дотримання у регіональному господарюванні принципів сталості, зокрема, шляхом розв’язання соціально-економічних та екологічних проблем, прискорення розвитку людського капіталу, впровадження інновацій, стимулювання організації високотехнологічних виробництв тощо. Основним елементом вирішення цього завдання є переорієнтація регіональної інвестиційної політики на вибіркове стимулювання інвестиційної діяльності згідно з обраними пріоритетами, а також на створення високопривабливого інвестиційного клімату з огляду на основні регіональні переваги. Така політика має зводитися не до констатації проблем і закликів, а до результат-орієнтованого управління через реалізацію конкретних заходів і програм на основі узгодженої і реалістичної стратегії.

Ефективні механізми державного і регіонального управління, в першу чергу, повинні включати централізоване державне та регіональне прогнозування, планування і регулювання соціально-економічних процесів, а також їхню взаємо узгодженість. У деяких регіонах вже розпочато формування регіональних стратегій розвитку, проте для досягнення ефективності та системності цього процесу необхідна суттєва державна підтримка (інституційна, ресурсна, наукова, фінансова тощо). Нині активізується робота щодо запровадження планово-прогнозних механізмів в управлінні регіональним розвитком. Після затвердження Державної стратегії регіонального розвитку регіони переглянули існуючі й розробили нові регіональні стратегії розвитку у відповідності з визначеними пріоритетами. Зараз переважна більшість регіонів вже затвердили стратегії розвитку до 2015 року, а також здійснюють перехід до щорічного планування соціально-економічного й культурного розвитку регіонів з 2008 року [1, с. 25]. Проте зрозуміло, що такі стратегії потребують корекції з огляду на кризову економічну ситуацію. Сьогодні необхідно розробити нові або удосконалити існуючі стратегії інвестиційного розвитку промисловості регіонів, враховуючи загострення загальної економічної кризи.

Актуальним завданням державних і місцевих органів влади   є стимулювання інвестиційного забезпечення економічного розвитку регіонів.

До першочергових завдань удосконалення регіональної промислової політики в частині стимулювання інвестиційного процесу належать:

­ запровадження планування соціально-економічного розвитку регіону шляхом розробки, затвердження і реалізації Стратегій інвестиційного розвитку регіону, а також визначення реальних джерел інвестиційного забезпечення регіональних програм соціально-економічного та культурного розвитку (при цьому важливо запровадити дієві механізми забезпечення відповідальності місцевих органів влади за реалізацію таких програм);

­ удосконалення регулювання інвестиційного забезпечення економічного розвитку регіону, зокрема, шляхом врахування інвестиційних потреб таких регіонів на основі Угоди між Урядом і регіональними органами місцевого самоврядування (це сприятиме підвищенню відповідальності регіональних органів влади за розвиток територій, мобілізації місцевих ресурсів задля розв’язання гострих проблем у розвитку регіонів);

­ продовження роботи щодо експериментального запровадження програм подолання депресивного стану окремих слабких міст і районів (це дозволить забезпечити ефективне цільове використання бюджетних коштів, що спрямовуються на сприяння регіональному розвитку);

­ подальше реформування міжбюджетних відносин у напрямі бюджетної децентралізації, зміцнення місцевої фінансової бази з одночасним посиленням контролю за витрачанням бюджетних коштів;

­ розвиток і вдосконалення інституційно-правового забезпечення регіональної соціально-економічної політики, зокрема щодо особливих режимів інвестиційної діяльності на   визначених приоритетних територіях;

­ вдосконалення системи управління на регіональному та місцевому рівнях на основі чіткого визначення і законодавчого закріплення розподілу повноважень і обов’язків між органами виконавчої влади та місцевого самоврядування.

Таким чином, з огляду на масштабність та різновекторність існуючих зовнішніх та внутрішніх викликів, необхідною передумовою реалізації ефективної політики інвестиційного забезпечення економічного розвитку старопромислових регіонів є здійснення спільної і погодженої діяльності центральних, регіональних і місцевих органів влади, а також громадських організацій підприємців, товаровиробників, інвесторів.

 

Список використаних джерел:

1.    Олійник Д.І. Ресурсне забезпечення інвестиційної діяльності в Україні : [монографія] / Д.І.Олійник . – Одеса: ВМВ, 2005. – 410 с.

2.      Закон України «Про стимулювання розвитку регіонів» // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2005. – № 51. – Ст. 548.