К.держ.упр. Темиргалієв Р.І.

Національна академія державного управління при Президентові України

ВИЗНАЧЕННЯ АДЕКВАТНОГО ІНСТРУМЕНТАРІЮ ПРИ ЗДІЙСНЕННІ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ

 

Актуальність. Дієвість державного впливу на регіони безпосередньо залежить від достовірної, належним чином систематизованої та своєчасної інформації про стан того чи іншого регіону в його динаміці, об’єктивного аналізу такої інформації. З іншого боку, недостатнє забезпечення органів державної влади і управління інформацією про тенденції розвитку регіонів сприяє суб’єктивізму при прийнятті відповідних управлінських рішень, що в кінцевому рахунку може призвести до загострення регіональних диспропорцій чи конфліктів регіонів з центром.

Постановка проблеми: визначити адекватний інструментарій при здійсненні державного регулювання розвитку регіонів.

При здійсненні регіональної діагностики важливе значення має застосування системи індикаторів, для побудови якої відбирають ті показники та характеристики, що відображатимуть ступінь впливу місцевих органів виконавчої влади на сфери соціально-економічного розвитку регіонів.

Надзвичайно важливим є підхід до вибору показників, від яких буде залежати кінцевий результат регіонального моніторингу. Для цього слід використовувати індикатори, які визначають динаміку розвитку сфер господарювання, на які місцеві органи виконавчої влади мають прямий чи опосередкований вплив. Окрім цього, при виборі показників, слід враховувати неоднорідність концентрації природного, економічного та людського потенціалу регіонів країни , а також їх історико-культурні відмінності. Наприклад, Дніпропетровська область – одна з найбільш промислово розвинутих в Україні – за чисельністю населення, внеском у загальнодержавні обсяги виробництва валового внутрішнього продукту, масштабами промислового та сільськогосподарського виробництва, обсягами експорту товарів, надходжень у бюджет займає провідні місця серед регіонів України і лише 24 місце за індексом людського розвитку, та низькими показниками якості життя, високими – дитячої смертності, важких захворювань людей працездатного віку.

В основу моніторингу може бути покладено показники по восьми   сферах   діяльності: реальний сектор; фінансовий сектор; інвестиційна та зовнішньоекономічна діяльність; розвиток малого бізнесу; соціальний сектор; споживчий ринок; безпека життя; аудит адміністративної діяльності (разом із опитуванням ).

Для вироблення якісного моніторингу доцільно апробувати протягом 2 – 3 років показники з метою їх аналізу в практичному застосуванні.

Основоположним етапом у здійсненні моніторингу має стати розрахунок рейтингової оцінки результатів діяльності Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, який доцільно проводити за Методикою, яка була затверджена постановами [ 1 ; 2 ] , де на першому етапі:

рейтингова оцінка здійснюється на основі підрахунку відносних відхилень показників соціально-економічного розвитку регіону від їх найвищих значень в інших регіонах за формулою:

Другий етап:

визначається середнє арифметичне значення суми рейтингових оцінок конкретного регіону за всіма показниками;

За результатами розрахунку визначається місце кожного регіону в загальному рейтингу. Найкращим вважається регіон, у якого середнє арифметичне значення суми рейтингових оцінок має найнижчу номінальну величину.

Одночасно з розрахунками в розрізі регіонів доцільно проводити відповідні розрахунки по Україні в цілому. Отримані результати будуть характеристикою середнього рівня соціально-економічного розвитку регіонів.

Запропонована Методика визначення рейтингової оцінки результатів діяльності місцевих органів виконавчої влади є максимально об’єктивною, оскільки визначає коефіцієнт за кожним показником відповідного регіону із значенням від 0 до 1, що не дає можливості за допомогою одного, або декількох показників, що значно відрізняються від значення відповідних показників інших регіонів, досить суттєво перемістити регіон у загальному рейтингу.

Моніторинг доцільно проводити за результатами діяльності місцевих органів виконавчої влади кожного місяця, однак рейтингову оцінку варто визначати щоквартально.

Визначення рейтингової оцінки регіонів – не останній етап проведення моніторингу результатів діяльності регіональних органів виконавчої влади. Рейтингова оцінка в даному випадку слугує певним вектором, що вказує центральним органам виконавчої влади на що варто звернути увагу під час проведення аналізу внеску місцевих органів виконавчої влади у забезпечення соціально-економічного розвитку відповідних регіонів.

Наступним етапом доцільно проводити аудит діяльності місцевих державних адміністрацій ( Аудит), що передбачатиме системний аналіз комплексу заходів, здійснених місцевими державними адміністраціями з виконання актів законодавства щодо соціально-економічного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць та реалізації державної політики у сфері галузевого та регіонального розвитку, який має бути для набуття відповідного статусу затверджений Прем’єр-міністром України. Аудит доцільно здійснювати раз у півріччя, щоб дати змогу втілити життя заплановані заходи для вирішення назрілих проблем відповідних територій.

Список використаних джерел:

1. Постанова Кабінету Міністрів України від 20 червня 2007 р. № 833 „Про запровадження комплексної оцінки соціально-економічного розвитку Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя” [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=833-2007-%EF

2. Постанова Кабінету Міністрів України від 31 травня 2002 р. № 713 „Про затвердження Комплексної програми подальшого розвитку інфраструктури та провадження господарської діяльності на о. Зміїний і континентальному шельфі” [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=713-2002-%EF