III Международная научно-практическая конференция "ИНВЕСТИЦИОННЫЕ ПРИОРИТЕТЫ ЭПОХИ ГЛОБАЛИЗАЦИИ: влияние на национальную экономику и отдельный бизнес" (7-8 октября 2010 года)

Касько І.М.

Одеський державний економічний університет, Україна

ЛІЗИНГ – ОДИН З ПЕРСПЕКТИВНИХ ІНВЕСТИЦІЙНИХ МЕХАНІЗМІВ ДЛЯ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

Під впливом радикальних змін у сфері економіки, політики, виробництва, торгівлі, фінансів, транспорту, культури, інформації та комунікації на межі двох тисячоліть інтернаціоналізація господарства перейшла на якісно новий етап – глобалізацію всіх сфер суспільного життя. На початку XXI ст. глобальні процеси значно прискорилися і не тільки впливають прямо або опосередковано на економічний, соціальний і політичний розвиток усіх країн світу, а й визначають історичні долі багатьох держав на всіх континентах. У цьому контексті вивчення сутності та наслідків глобалізації економічної діяльності набуває особливо актуального значення. Для того, щоб в умовах посилення взаємозалежності інтернаціонального і національного ефективно діяти локально, треба передусім навчитися мислити глобально.

Лізинг є однією з найцікавіших форм інвестування, що здатні значно пожвавити процес оновлення виробництва і посприяти входженню економіки країни до структури світового ринку. Лізинг може дати потужний поштовх процесам приватизації, конверсії, оновлення технологічного парку існуючих підприємств і створення нових виробництв, оптимізувати використання наявного машинного парку і на вигідних умовах отримати найсучасніше вітчизняне та зарубіжне устаткування.

На сьогоднішній день лізинг – найперспективніший фінансовий інструмент, здатний ефективно розвивати виробництво, активізувати інвестиційний процес в країні. Загальні правові та економічні засади фінансового лізингу базуються на Законі України "Про фінансовий лізинг" від 16 грудня 1997 року N723/97- ВР (із змінами внесеними згідно із Законом N1381-IV від 11.12.2003).

Лізинг - це вид інвестиційної діяльності, при якому лізінгодавець (лізингова компанія) придбає у постачальника обладнання чи устаткування (предмет лізингу) і потім здає його в оренду за певну плату, на певний термін і на певних умовах лізінгоотримувачу (клієнту) з подальшим переходом права власності лізінгоотримувачу.

Аналізуючи ринок лізингових послуг в Україні , то на сьогоднішній день він перебуває на стадії становлення , і очевидним є необхідність збільшення обсягів лізингових операцій , оскільки багато вітчизняних підприємств характеризуються несприятливим станом матеріально - технічної бази ( значна питома вага морально застарілої техніки та обладнання , низька ефективність їх використання , незабезпеченість запасними частинами тощо ). Проте , темп росту лізингового ринку в Україні не відповідає потребам промисловості та економіки в цілому : потреба в лізингу для оновлення основних засобів підприємств країни   в 70 разів перевищує реальний обсяг ринку лізингу ; співвідношення річного обсягу лізингових угод та ВВП в Україні   в 20 разів менше , ніж у країнах , що демонструють швидкі темпи зростання економічного потенціалу . Зокрема, співвідношення річного обсягу лізингових операцій до ВВП у 2009 році в Україні становив 0,4%, у Чехії - 4,78%, в Естонії - 5,38%.

Для України, яка гостро відчуває потребу в оновленні основних засобів в усіх галузях економіки, необхідність розвитку ринку лізингових послуг є особливо актуальною. За експертними оцінками Україна потребує щонайменше 172 млрд. дол. США інвестицій в основні засоби з метою їх оновлення. Адже рівень зносу основних засобів в Україні нині становить у середньому 50%, а в сільському господарстві, промисловості, будівництві, водному і авіаційному транспорті, соціальній сфері - 60% та більше відсотків (сюди входить як рухоме, так і нерухоме майно) [1].

На думку багатьох фахівців, гостру потребу в інвестиціях, Україна значною мірою спроможна задовольнити саме завдяки кращому використанню потенціалу ринку лізингових послуг. Лізинг у різних своїх формах (фінансовий, оперативний тощо) міг би стати непоганою альтернативою кредитуванню. Він дозволяє суттєво зменшити стартові капіталовкладення, а отже, відкриває широкі можливості для розвитку малого та середнього бізнесу. Про це свідчить досвід багатьох країн світу: у формі лізингових операцій здійснюється близько 46% усіх інвестицій в Ірландії, 35% - в Англії, 30% - США, 26% - Швеції, 20% - Австрії, 17% - у Франції. Тобто, в  розвинутих країнах понад 25 - 40% інвестицій здійснюється через механізм лізингу, а в Україні цей показник близький до 1. Протягом 2009 року фінансовими компаніями та юридичними особами, які не мають статусу фінансових установ, але можуть, згідно з законодавством надавати фінансові послуги, укладено 1841 договір фінансового лізингу (майже 34% загальної кількості договорів за 2009 рік) загальною вартістю 755,1 млн. грн., що становить 21% від загального обсягу укладених угод. На кінець 2009 року, як і в попередніх роках, використання лізингових операцій при заміні основних засобів підприємств залишається середньостроковим інструментом, адже термін дії більшості лізингових угод становить 2-5 років (на загальну вартість 2934,7 млн. грн. або 63,7 від загальної кількості). Загальна вартість чинних лізингових договорів строком до 2 років становить 931,9 млн. грн. (20,2%), строком 5-10 років - 738,5 млн. грн. (16%), більше 10 років - 2,1 млн. грн. (0,05%).

Основні напрямки використання лізингових операцій - транспортні засоби (45,7% вартості усіх чинних договорів лізингу ); сільськогосподарська техніка та переробка -  15,7% ( операції з лізингу сільгосптехніки є досить ризиковими , адже майже всі господарства аграрного сектору є постійними боржниками ), сільськогосподарська переробка - 3,1%  ( найбільш надійна з точки зору повернення вкладених коштів , позаяк попит на харчі досить стійкий ),  комп ' ютери та поліграфічне обладнання - 0,2%, що загалом за структурою відповідає світовій практиці .

Станом на 01.01.2010 року кількість лізингових компаній становить 188. Більшість із них працюють з великими підприємствами (50%). В Україні кількість лізингових компаній з кожним роком збільшується, що обумовлюється зростанням попиту економіки країни на лізингові послуги. Бачимо, що ведучі позиції займає Київська область – 40 лізингових компаній, Львівська – 17, Одеська – 16 (таб.1) [2].

Таблиця 1. Регіональне розташування лізингових компаній станом на 2010 р.

№ п/п

Назва області

Кількість лізингових компаній

1

Автономна Республіка Крим

12

2

Вінницька область

4

3

Волинська область

7

4

Дніпропетровська область

15

5

Донецька область

14

6

Житомирська область

2

7

Закарпатська область

0

8

Запорізька область

11

9

Івано-Франківська область

6

10

Київська область

40

11

Кіровоградська область

7

12

Луганська область

2

13

Львівська область

17

14

Миколаївська область

5

15

Одеська область

16

16

Полтавська область

5

17

Рівненська область

2

18

Сумська область

4

19

Тернопільська область

2

20

Харківська область

10

21

Херсонська область

6

22

Хмельницька область

1

23

Черкаська область

2

24

Чернівецька область

2

25

Чернігівська область

3

Разом з тим, сучасний рівень розвитку лізингової діяльності в Україні не дозволяє задовольнити потреби навіть одного сектору економіки - АПК (станом на кінець 2009 року сюди поставлено понад 2 тис. одиниць різноманітної техніки на суму 15 млн. грн., що складає лише 5% від необхідних обсягів).   Проте , за існуючими оцінками , потенційна ємкість ринку лізингових послуг в Україні вважається надзвичайно великою - 12 - 14 млрд . дол. США і за умов нормального розвитку цей ринок вже в найближчі 1-2 роки міг би " принести " 4,2 - 4,5 млрд . дол. США , інвестицій . Але це лише оптимістичний прогноз, а реально за останні роки обсяги лізингових інвестицій в українську економіку зросли, за даними Всеукраїнської асоціації "Укрлізинг", на 30% і становлять на сьогодні 850 млн. дол. США [4].

На думку багатьох вчених, лізинг в Україні перебуває у зародковому стані, суб'єкти ринку ще не досить структуровані, вести мову про струнку лізингову систему наразі недоречно, існують лише окремі її елементи, до яких належать  лізингові компанії "Євролізинг", "Богдан - лізинг", "Українська лізингова компанія", ВАТ "Євро-Сиваш", ВАТ "Укртранслізинг", 29 комерційних компаній, об'єднаних Всеукраїнською асоціацією "Укрлізинг", та незначна кількість "неасоційованих" операторів ринку.  Втім, попри свою недолугість, український ринок, на думку фахівців, є привабливим для зарубіжних лізингодавців, позаяк підвищений ризик, пов'язаний з діяльністю на ньому, компенсується вищими відсотками. Сьогодні поставляють і готові поставляти в Україну техніку на умовах лізингу компанії Man, Mitsubishi, Mercedes, Volvo (автомобільна техніка), John Deer, Bizon, Neuero (сільськогосподарська техніка), Caterpillar, Zeppelin, Tatra (будівельна техніка).

Головними причинами обмеженого вико­ристання лізингу є недосконалість законо­давства про лізинг, а також механізмів опо­даткування, кредитування, амортизації та страхування, монопольне становище лізингодавців на ринку лізингових послуг, слаб­кий фінансово-економічний стан багатьох аграрних підприємств, їх неспроможність своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі, висока вартість лізингових угод, яка пропонується рядом лізингових компаній та інші [3].

  З метою активізації розвитку лізингу в Україні доцільно провести комплекс заходів, який передбачатиме:

·   урізноманітнення джерел фінансування лізингу (приватний капітал);

·   удосконалення системи оподаткування, кредитування, амортизації;

·   надання податкових пільг щодо операцій з міжнародного лізингу для ввезення на територію України високотехнологічного устаткування;

·   організацію при обласних лізингових центрах відділів з формування бази даних про попит та пропозицію на обладнання й устаткування;

·   розроблення державної програми підтримки лізингу, яка б передбачала залучення банківського сектору до розвитку лізингових послуг та ін.

Завдяки цим впровадженням лізинг стане гнучким економічним важелем здатним залучити інвестиції, сприяти підйому вітчизняного виробництва, залучити капітал в життєво важливі галузі економіки країни, забезпечити реальну підтримку малому бізнесу.

Список використаних джерел:

1. Основи економічної теорії: [підручник] / [А.А. Чухно, П.С. Єщенко, Г.Н. Климко та ін.]; за ред. А. А. Чухна. – К.: Вища шк., 2001. – 606 с.

2. Електронний ресурс. – Режим доступу: http://www.investing.org.ua/lizing_ukrper

3. Електронний ресурс. – Режим доступу: http://www.dfp.gov.ua/

4. Електронний ресурс. – Режим доступу: http://www.ukrleasing.com.ua