III Международная научно-практическая конференция "ИНВЕСТИЦИОННЫЕ ПРИОРИТЕТЫ ЭПОХИ ГЛОБАЛИЗАЦИИ: влияние на национальную экономику и отдельный бизнес" (7-8 октября 2010 года)

Ліфінцев Д.С.

К иївський національний економічний університет ім. В. Гетьмана, Україна

ОСОБЛИВОСТІ ОЦІНКИ КОРПОРАТИВНОЇ КУЛЬТУРИ ОРГАНІЗАЦІЇ

 

Проблема оцінки корпоративної культури організації пояснюється специфікою даного феномену. Ми розглядаємо корпоративну культуру як важливий нематеріальний актив організації. На практиці не існує єдиних стандартів, за якими можна було б виміряти рівень культури, визначити ступінь її «якості». Спроби виділити певний набір властивостей, які характеризували б рівень культури організації робилися неодноразово, але вони, в основному, носили суб’єктивний характер. Як правило, обиралися найуспішніші (на певному історичному проміжку) компанії, виділялися спільні для них риси корпоративної культури, які й отримували статус «еталонних». Втім, визначити певний набір універсальних для всіх характеристик культури, які є запорукою успіху будь-якої компанії, є завданням складним, що пояснюється різноманітністю сфер бізнесу та різноманітністю стратегій ведення господарської діяльності, а також значними відмінностями в ментальності.

Пошук методів і показників, критеріїв оцінки рівня корпоративної культури організації міститься в роботах вітчизняних та зарубіжних авторів: Г.Л. Хаєта, А.А. Томпсона-мол., А.Дж. Стрікленда ІІІ, В. Сате, В.А. Співака та інших.

На нашу думку, одним з найважливіших для практики управління є поділ культур на «сильні» та «слабкі», запропонований Томпсоном-мол. А.А. та Стріклендом ІІІ А.Дж. Автори пропонують проводити оцінку сили культури, а не її «якості». Наявність в організації «сильної» культури означає наявність чітко сформованих принципів, цінностей та норм поведінки, які глибоко укорінилися та поділяються абсолютною більшістю співробітників. Компанії із «сильною» культурою мають чітко визначену місію, керівництво постійно акцентує увагу на фундаментальній ролі обраної системи цінностей для прийняття будь-яких рішень в організації. Як правило, система цінностей в компаніях із «сильною» культурою залишається незмінною навіть при змінах в керівництві.

Запропонуємо алгоритм оцінки корпоративної культури та прийняття управлінських рішень, щодо відповідних дій (рис. 1).

Овал: Чи є корпоративна культура «сильною»
 


Рис. 1. Алгоритм оцінки корпоративної культури

 

Якщо результати дослідження, проведеного шляхом анкетного опитування та інтерв’ювання, виявляють, що корпоративна культура є «сильною», а її цінності та норми відповідають обраній стратегії розвитку організації, то така культура не потребує змін, навпаки, заслуговуючи підтримки, укріплення та подальшого розвитку. Рекомендовану реакцією менеджменту можна назвати «підтримка та розвиток».

Якщо норми і цінності «сильної» корпоративної культури несумісні з обраною стратегією, це може призвести до небажаних наслідків. В такому випадку дії менеджменту мають бути спрямовані на якнайшвидше подолання такого протиріччя. Зміни можуть торкнутися в тій чи іншій мірі і культури, і стратегії. В кожній конкретній ситуації вибір залишається за керівництвом організації. Збереження статус-кво призведе до значного опору реалізації стратегії, що негативно відіб’ється на розвиткові організації в цілому. Тому рекомендована реакція менеджменту – «термінове втручання»

У випадку виявлення «слабкості» корпоративної культури наступним кроком має бути з’ясування ступеню відповідності норм культури обраній стратегії. Риси культури, які відповідають стратегії, мають отримати підтримку не тільки з боку керівництва, але й колективу організації. Ті характеристики культури, які суперечать генеральній лінії розвитку мають бути подолані.

Отже, якщо з’ясовано, що слабка культура відповідає стратегії та спрямована на її підтримку, доцільно проводити заходи по її посиленню («посилення культури»). Якщо ж слабка культура суперечить стратегії організації, рекомендуємо проводити «кардинальні зміни». В такому випадку завдання може бути менш складним, ніж у ситуації, коли необхідно змінювати «сильну» культуру.

 

Список використаних джерел:

1. Корпоративна культура / [ п ід . заг. ред. Хаєта Г.Л.]. – К.: Центр навчальної літератури, 2003.

2. Томпсон-мл. А.А., Стрикленд ІІІ А.Дж. Стратегический менеджмент: концепции и ситуации для анализа. – М.: Издательский дом “ Вильямс”, 2005. – 928 с .