III Международная научно-практическая конференция "ИНВЕСТИЦИОННЫЕ ПРИОРИТЕТЫ ЭПОХИ ГЛОБАЛИЗАЦИИ: влияние на национальную экономику и отдельный бизнес" (7-8 октября 2010 года)

Середа А.С.

науковий керівник: Раєвнєва О.В.

Харківський національний економічний університет, Україна

ДЕЯКІ   ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ   «РОЗВИТОК СЕС»

 

Економічна криза, яка набула розвитку в Україні, починаючи з вересня 2008 року, здобуває   все більшу глибину.   Підсумки січня 2009 року засвідчили продовження низхідної динаміки переважної більшості макроекономічних показників циклічної,   глибинної кризи економіки.

За цих умов проблеми виживання і забезпечення безперервного розвитку підприємств відносяться до категорії домінантних і потребують першочергових обґрунтованих рішень.

В сучасних умовах глобальної конкурентності і нестійкості, невизначеності і нелінійності перебігу економічних процесів забезпечення стійкого розвитку підприємства   супроводжується   сукупністю змін в соціально-економічній системі. Кінцева ціль змін – забезпечення   стійкого економічного розвитку підприємств.

Узагальнюючи, можна зробити висновок, що, враховуючи науковий внесок різних вчених, сьогодні існує безліч проблем   теоретичного і практичного характеру, зв’язаних з дослідженням суті поняття «розвиток» і суміжних з ним понять.

  Для того, щоб цілеспрямовано і доцільно керувати розвитком системи в сучасних умовах синергетичних ефектів необхідно чітко   розуміти, що мається   на увазі під її розвитком.

В табл. 1.1 наведені деякі трактування поняття розвиток в залежності від аспектів розвитку системи.

 

Табл иця   1. Визначення терміну розвиток

Автор

Джерело

Визначення поняття

  Радянський енциклопедичний словник.

 

[ 6 ]

Розвиток представляється необоротною, спрямованою, закономірною зміною матерії і свідомості, їх універсальною властивістю; в результаті розвитку виникає   новий якісний стан об’єкта – його складу або структури.

Ю.П. Аніскін

[1 , c.141 ]

Розвиток означає цілеспрямовану зміну   діяльність для переходу на більш високий якісний рівень виконуваних функцій , структури організації, на випуск нової продукції.

І. А. Богатирьов

[ 3 , c.74]

Розвиток підприємства – це сукупність змін різної економічної природи, цілеспрямованості, інтенсивності, які об’єктивно протікають в соціально – економічній системі під впливом зовнішніх і внутрішніх факторів, а також приводять до переходу і фіксації підприємства в різних організаційно – економічних станах.

О. А. Єрохіна

[ 4 , c.98]

Розвиток системи – це якісна зміна складу зв’язків (тобто структури) і функціонування системи, тобто якісна зміна системи

О. Шубравська

[8, c.37]

Розвиток системи – це процес її переходу із одного стану в інший, що супроводжується зміною її якісних   і кількісних характеристик

В.С.       Пономаренко,

А. М.Тридід,

М. А. Кизим

[5, c . 62 ]

Розвиток – процес кількісно – якісних змін в системі, ускладнення структури і складу,   в результаті чого підвищується її протидію дестабілізаційному впливу зовнішнього середовища і ефективність функціонування

М. В. Афанасєв

В. Д. Рогожин

В. І. Рудика

[ 2 , c.27]

Розвиток – об’єктивна зміна тільки якісних характеристик системи, спричинених   як фундаментальними законами природи, так і закономірностями функціонування конкретних систем

О. В. Раєвнєва

[ 7 , c . 108 ]

Розвиток підприємства – це унікальний процес   трансформацій відкритої системи в просторі і часі, який характеризується перманентною зміною глобальних цілей його існування   шляхом формування   нової дисипативної структури і переводом його в новий атрактор функціонування

 

Аналіз літературних   джерел   [1-9] всю різноманітність поглядів вчених   на   розвиток дав змогу представити в вигляді підходів, які представлені на рис. 1.1.

Рис. 1. Підходи до розуміння розвитку системи як категорії

 

З урахуванням   проведеного аналізу існуючих дефініцій і виділеного спектру підходів   дослідників   можна відзначити,   що розвиток   розглядається як   процес, що складається з безлічі станів, а моделювання поведінки підприємства в рамках процесу управління   його розвитком   дозволяє усувати негативні   диспропорції, що виникають у відхиленні   від запланованої в часі поведінки   і знову створювати позитивні суперечності як джерело подальшого розвитку підприємства.

 

Список використаних джерел:

1. Аніскін Ю.П. Управління корпоративними змінами по критерію стійкості: [ монографія ] / Ю.П. Аніскін . – М.: Омега-Л, 2009. – 404 с.

2. Афанасьєв М.В. Управління розвитком підприємства / М.В. Афанасьєв. – Х.: ІНЖЕК, 2003. – 184 с.  

3. Богатирьов І.О. Ефективність розвитку підприємства / І.О. Богатирьов // Формування ринкових відносин в Україні. – 2006. – №8. –С. 79.

  4. Кринська Л.І. Системний підхід до побудови   моделі розвитку регіонів / Л.І. Кринська // Культура народів Причорномор ’ я. – 2004. – №55. – С. 101.

5. Пономаренко В.С. Стратегія розвитку підприємства в умовах кризи / В.С. Пономаренко. – Х.: ІНЖЕК, 2003. – 328 с.

6. Радянський енциклопедичний словник. – М: Радянська енциклопедія, 1980. – 1109 с.

7. Раєвнєва О.В. Управління розвитком підприємства: методологія, механізми, моделі: [монографія] / О.В. Раєвнєва . – Х.: ІНЖЕК, 2006. – 496 с.  

8. Шубравська О.В. Сталий економічний розвиток: поняття і напрямки дослідження / О.В. Шубравська //Економіка України. – 2005. –   №1. – С. 42.

9. Янковський Н.А. Інноваційні і класичні теорії катастроф і економічні   кризи / Н.А. Янковький . – Донецьк: ДонНУ . – 2009. – 331 с.