К.пед.н. Волошко Л.Б.

Полтавська державна аграрна академія, Україна

БІОЕТИЧНА ОСВІТА ЯК НЕВІД’ЄМНА СКЛАДОВА ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО АГРАРІЯ

Сучасна вища аграрна освіта в Україні передбачає підготовку спеціалістів не лише з високим рівнем професійної компетентності, а й водночас високогуманних, моральних людей. Реалії сьогодення потребують глибокого переосмислення поняття професійної компетентності, під яким необхідно розуміти високу ерудицію, вміння на високопрофесійному рівні виконувати різні задачі діяльності, майстерне володіння професійними навичками, ураховуючи при цьому загальноприйняті біоетичні норми. Це вимагає тісної інтеграції у свідомості студента-аграрія фахових знань і біоетичних норм і принципів. Отже, важливим є впровадження біоетики у навчальний процес вищих агарних навчальних закладах не лише під час вивчення біоетики як дисципліни за вибором студента, що вивчається на освітньо-кваліфікаційному рівні «магістр», а й на етапі засвоєння природничо-наукових дисциплін у процесі підготовки бакалаврів.

Біоетика є міждисциплінарною наукою, оскільки вона інтегрує в єдину систему елементи класичної етики, біології, екології, медицини, психології, філософії, інших галузей [2]. У нинішніх умовах проблеми біоетики набувають більш широкого міждисциплінарного значення, тому при підготовці майбутніх аграріїв необхідно передбачити виховання у них світогляду, який ґрунтується на загальнолюдських цінностях, таких як гуманізм, любов до всіх проявів життя, визнання життя найвищою цінністю, емпатії, професійної етики.

У сучасному соціумі проблеми біоетичної освіти тільки набувають широкого обговорення, у той час як професійно орієнтована молодь, яка приходить на перший курс, часто взагалі необізнана з основами біоетики, що є вкрай необхідними у майбутній професійній діяльності, яка реалізується в системі «людина – природа». Разом доводиться констатувати відсутність навчальних посібників та підручників з біоетики, що адресовані студентам саме вищих аграрних навчальних закладів.

Аналіз літератури засвідчив відсутність єдності поглядів учених щодо предметного поля сучасної біоетики, надзвичайно широкий спектр підходів до розуміння предмета її вивчення. Сучасні дослідники осмислюють біоетику в широкому сенсі як певний філософсько-етичний світогляд. У вузькому значенні біоетика охоплює низку біологічних і медичних етичних проблем: від екологічної етики до медичної деонтології. Біоетику розглядають як: особливий евристичний світогляд (В. Кулініченко т. ін.); новий науковий напрям із домінуючою ідеєю гармонійного співжиття людини з природою (О.Леопольд, А. Шептицький); особливу ноосферну ідеологію (В.Вернадський, С. Кримський); етику медико-практичної спрямованості (Ю.Кундієв, В. Покровський т. ін.); етику захисту тварин (В. Борейко т. ін.) [1] .

На наш погляд, вивчення біоетики у вищих аграрних навчальних закладах повинно охоплювати зміст екологічної етики з домінуючою ідеєю гармонійного співжиття людини з природою, розкривати стратегію поведінки в біосфері, формувати у студентів цілісний біоетичний світогляд, сприяти оволодінню біоетичними принципами майбутньої професійної діяльності в галузі АПК.

Біоетична освіта повинна включати поглиблене вивчення відповідних законів України, документів, прийнятих Європейською спільнотою, що регламентують біоетичні норми професійної та наукової діяльності у галузях біології, екології, біотехнології, генетики. Отже, імплементація біоетичних принципів у навчальний процес має відбуватися поступово й одночасно з набуттям студентами професійних знань, умінь і навичок.

Біоетична освіта у процесі підготовки майбутніх аграріїв потребує оптимізації на основі врахування міждисциплінарного характеру, соціальних функцій, які вона виконує у сучасному суспільстві. Складність біоетичного дискурсу актуалізує необхідність синергії соціогуманітарної та природничо-наукової підготовки студентів, що забезпечить цілісне бачення природи, людини і суспільства. На біоетичних засадах повинен базуватися цілий комплекс навчальних дисциплін, віднесених до різних циклів підготовки студентів, зокрема таких як «Культурологія», «Безпека життєдіяльності», «Екологія», «Еколого-біологічне рослинництво», «Екологічні проблеми землеробства», «Сучасні проблеми агроекології», «Аграрне та екологічне право» та багатьох інших, що формують моральні цінності й принципи, спрямовані на збереження здоров'я людини, її генофонду, захист рослинного, тваринного світу, біосфери у цілому.

Метою біоетичної освіти є підготовка майбутніх аграріїв до вирішення різних професійних завдань: проведення біоетичної експертизи та о цінка екологічної безпеки агробіотехнологій; оцінка агротехнічного, екологічного ризиків використання генетично модифікованих організмів ( ГМО), біоетична оцінка використання ГМО у харчуванні; біоетична оцінка й нормування показників агрохімсервісу; біоетична оцінка застосування процесів біоремедіації та мікробіологічних методів захисту рослин; біоетична експертиза експериментів на тваринах, пошук їх заміни на основі альтернативних методів; біоетичний аналіз дослідницької діяльності у галузі біомедицини, генної інженерії; сприяння участі України у міжнародному співробітництві з біоетичних питань.

Список використаних джерел:

1. Волошко Л.Б. Теоретико-методологічні засади біоетичної освіти у вищих агра р них навчальних закладах / Л.Б. Волошко // Вісник ПДАА. – 2010. – № 1. – С. 178 – 182.

2. Москаленко В.Ф. Біоетика: філософсько-методологічні та соціально-медичні проблеми / В.Ф. Москаленко, М.В. Попов. – Вінниця, 2005. – 218 с.