Юрик Н.Є.

Тернопільський національний технічний університет ім. І. Пулюя, Україна

РОЛЬ ТА ЗНАЧЕННЯ АНТИКРИЗОВОЇ СТРАТЕГІЇ В СУЧАСНИХ УМОВАХ ДІЯЛЬНОСТІ МАШИНОБУДІВНИХ ПІДПРИЄМСТВ

В сучасних мінливих умовах конкурентного ринкового середовища на будь-яких етапах життєвого циклу діяльності вітчизняних підприємств часто постає проблема не просто обґрунтованої стратегії розвитку, а стратегії функціонування та розвитку в умовах кризи.

Необхідність формування на підприємстві стратегій, в тому числі антикризової стратегії, зокрема на підприємствах машинобудівної галузі, спричинена наступними передумовами: зростанням темпів змін, що істотно перевищують швидкість відповідної реакції підприємств; нездатністю своєчасного реагування на зміни; збільшенням частоти виникнення непередбачених подій, нетипових для функціонування підприємства [3].

Виходячи з цього важливе значення у життєдіяльності підприємства та досягненні ним поставлених цілей відіграє вдалий вибір, розроблення та реалізація не тільки основної, базових або загальних стратегій розвитку, але й такої, яка могла б використовуватися не тільки в стабільних ринкових умовах, але й в умовах кризи.

Так як машинобудівні підприємства вважаються спеціалізованими (однопродуктовими), то доцільно для таких підприємств виділяти два стратегічні рівні та відповідні їм стратегії: загальнокорпоративну та функціональну. Антикризову стратегію рекомендовано відносити до головної стратегії.

Ми вважаємо для того, щоб побудувати стратегію кризового підприємства, потрібно вирішити питання про позиціонування його стану в теперішньому часі для визначення розбіжностей з його бажаним (очікуваним) станом у майбутньому, встановлення причин цих розбіжностей і вирішення того, що необхідно здійснити і в якій послідовності.

Розглядаючи антикризову стратегію саме з такої сторони, доцільно вказати на її можливості: використання відкритої стратегії, що веде до зміни відношення керівництва до персоналу підприємства; підвищення відповідальності не тільки менеджерів усіх рівнів, але й усього персоналу за успішну діяльність під­приємства; вдосконалення не тільки комунікаційних зв’язків (горизонтальних і вертикальних), але й усієї системи бізнес-комунікації як усередині, так і за межами підприємства; створення атмосфери повної довіри до працівників; сприяння реалізації потенційних можливостей працівників і прагнення до постійно­го удосконалювання як особистої їх роботи, так і роботи підприємства зокрема [2].

На нашу думку для визначення ролі і значення нової стратегії в умовах невизначеності, необхідно здійснити глибоке аналізування всіх сторін діяльності підприємства, що послужить основою ухвалення комплексної стратегічної програми оздоровлення економічного стану (стабілізації) і розвитку підприємства у майбутньому.

Об'єктом аналізування і досліджень в умовах антикризового управління повинна бути багатогранна діяльність підприємства, зокрема: наявність системи антикризового управління; фінансовий стан підприємства; стан бухгалтерської звітності; оптимальність структури майна підприємства і джерела його надходження; аналізування рівня рентабельності і оборотності оборотних коштів; стан ліквідності.

Поряд з цим на основі результатів комплексного аналізу виробничо-господарської діяльності в умовах антикризового управління підприємствам нами рекомендовано розробляти комплекс стратегічних заходів по виходу з кризи, які повинні бути покладені в основу антикризової стратегії підприємства.

Враховуючи зазначені положення, можна стверджувати, що машинобудування потребує змін прийомів та методів управління, а також перегляду системи діючих стратегій. На нашу думку вибір однієї антикризової стратегії з багатьох інших стратегій є складним завданням. Однак для підприємств машинобудування, більшість з яких, як показує статистика, перебувають у кри­зовому стані, такою стратегією боротьби з кризою може також стати стратегія інтеграції підприємств, яка здатна забез­печити ефективний розвиток підприємства за рахунок концентрації ресурсів на пріоритетних напрямах розвитку [1].

Враховуючи особливості і специфіку діяльності кожного окремого підприємства, в тому числі і машинобудівного, будь-яке управління, яке здійснюється на даному підприємстві повинно бути антикризовим, тоб­то побудованим на ймовірності і небезпеці настання кризових ситуацій.

Виходячи з цього, ми вважаємо, що а нтикризова стратегія в системі стратегій підприємства повинна бути не складовою будь-якої діючої стратегії підприємства, в межах котрої може здійснюється її часткова реалізація, а незалежною, однією з основних, такою, яка не тільки здатна утримувати функціонування підприємства в стабільних умовах і режимі виживання в період кризи, запобігаючи виникненню або послаблюючи при цьому вплив кризових явищ, а також виводити його з кризового стану з мінімальними втратами і сприяти подальшому розвитку.

Список використаних джерел:

1. Колісник М.К. Стан підприємств машинобудування в Україні і можливі шляхи виходу з кризи за допомогою стратегії інтеграції / М.К. Колісник, К.Е. Сміх // Регіональна економіка. – 2008. – № 4. – С. 163 – 173.

2. Скібіцький О.М. Антикризовий менеджмент: [навч. посіб.] / О.М. Скібіцький. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 568 с.

3. Сторчак Н.О. Місце антикризового управління в економічній стратегії фірми / Н.О. Сторчак // Вісник Криворізького економічного інституту КНЕУ. – 2009. – № 3 (19). – С. 59 – 63.