Мурсамітова І.А., Матліна О.В.

Лисичанський педагогічний коледж Луганського національного університету ім. Т. Шевченка, Україна

РОЗВИТОК ТВОРЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ ОСОБИСТОСТІ ЗАСОБАМИ МИСТЕЦТВА ЯК УМОВА ЇЇ ПРОФЕСІЙНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ

Розвиток творчого потенціалу особистості є одним із найактуальніших завдань сучасного суспільства, яке перебуває на етапі глобальних перетворень в системі освіти України, інтеграції у світовий освітній простір. Відповідно до європейських вимог та вітчизняних державних документів (Державна національна програма “Освіта” (Україна XXI століття), Національна доктрина розвитку освіти України, Закон України “Про освіту”, “Про вищу освіту”, Концепція національного виховання) потребують оптимізації завдання та педагогічні механізми творчого розвитку студентської молоді, здатної до професійного самовдосконалення та самореалізації. Відповідно до цього виникає необхідність внесення кардинальних змін до змісту, форм і методів навчально-виховної роботи з молоддю, зокрема студентів педагогічних коледжів, де реалізується креативний підхід до розвитку особистості, формування активно-перетворюючої позиції, творчого потенціалу. Актуальною є проблема підготовки творчих учителів , які в умовах динамічних подій XXI століття будуть здійснювати естетичне і художнє виховання підростаючого покоління, виявляти творчі можливості своїх вихованців.

Аналіз наукової літератури з теми дослідження дає змогу стверджувати, що проблема формування творчого потенціалу розглядалася у вітчизняних та зарубіжних дослідженнях з позиції професійної підготовки майбутнього педагога в університетах та інститутах. Це сприяло накопиченню певного позитивного досвіду у розробці основних теоретичних положень з цієї проблеми. Так, філософський аспект творчості розглядали у своїх працях В. Біблер, Ю. Бородай, М. Данилов, К. Кедров, П. Копщин, О. Коршунов та ін. Психологічні основи цієї проблеми викладені в працях Д. Богоявленської, Л. Виготського, В. Давидова, Д. Ельконіна, О. Леонтьєва, А. Лука, Я. Пономарьова, С. Рубінштейна та ін. Педагогічний аспект проблеми формування і розвитку творчої активності розглядається в працях В. Андрєєва, Д. Вількєєва, М. Данилова, Н. Кичук, М. Махмутова, І. Огороднікова, Н. Половнікової, І. Родак, С. Сисоєвої, М. Скаткіна, Т. Шамової, Г. Щукіної та ін.

Разом з тим, позитивно оцінюючи здобутки вищезазначених науковців, слід зауважити, що проблема формування творчого потенціалу майбутніх учителів поки залишається висвітленою частково, існуючі роботи в даній галузі розкривають лише деякі шляхи вдосконалення підготовки студентів педагогічних коледжів, однак бракує системних досліджень в наукових працях з проблеми підготовки майбутнього вчителя як творчого спеціаліста, в яких би вивчалися специфічні прояви творчої активності в умовах музично-сценічної діяльності в педагогічних навчальних закладах I–II рівнів акредитації..

Перед педагогікою сьогодні, поряд із традиційними завданнями, постають завдання творчого розвитку особистості, де кожна людина набуває особливої цінності та значущості, і в першу чергу унікальністю свого існування.

Одним з першочергових завдань сучасного навчального закладу, в тому числі і педагогічного коледжу, є ліквідація відчуження між викладачем та студентом. Це завдання можна розв’язати шляхом реалізації особистого підходу до студентів, коли кожний студент відчуватиме, що він цікавий як особистість кожному викладачу і всьому педагогічному колективу в цілому. Необхідна навчальна співпраця, в процесі якої відбувається розвиток творчого мислення, яке дає змогу студентам бачити те, чого ще немає, але що може бути створене ним самим (задля пошуку невідомого, нового, загадкового, незвичайного).

Творче мислення, творчі здібності формуються через творчу активність. Взагалі, бути педагогом – значить бути творчою особистістю, бути талановитим.

На нашу думку, творчий потенціал особистості вчителя – це природо відповідні та культуро відповідні можливості, які формуються й розкриваються в процесі навчальної підготовки й у подальшій його діяльності, ведуть до отримання продуктивного результату у вирішенні завдань нестандартними методами педагогічного впливу, засобами мистецтва, відбиваючи основу загальної й педагогічної культури.

Творчий потенціал педагога складається із системи загальнокультурних і професійних знань, гуманітарного світогляду, на основі яких будується й регулюється його діяльність, розвиненого чуття нового, високого ступеня розвитку творчого мислення, його гнучкості, не стереотипності й оригінальності, здатності швидко змінювати прийоми дій у відповідності до нових умов [4].

Особистість стає творчою безпосередньо в ході оволодіння культурою та в процесі подальшої культуротворчості.

Базова культура особистості – це система ціннісних орієнтацій, духовних потреб, генетично заданих обдарувань, які реалізуються за сприятливих соціокультурних умов.

Культура спеціаліста – це вираження зрілості й розвиненості всієї системи соціально значущих особистісних якостей, які продуктивно реалізуються в індивідуальній діяльності.

Загальна культура особистості складається з різнобічності інтересів, розвиненого інтелекту, широкого художньо-естетичного кругозору, ерудиції, громадської активності, коректності поведінки, скромності й такту, почуття міри, уміння спілкуватися, працювати в колективі, доброзичливості, оптимізму, порядності та інших якостей.

Творча культура об’єднує знання в галузі теорії і практики творчості, установки та методологічні принципи творчості, творчі навички й здібності, які формуються в діяльності й безпосередньо пов’язані з творчим досвідом, норми її наукової організації, що застосовуються в дійсності, евристичні методи та прийоми.

Педагогічна творчість - це завжди неповторність, оригінальність, створення суб’єктивно або об’єктивно нового. Тому можна з переконаністю говорити про широкі можливості цілеспрямованого розвитку творчих здібностей, прагнення до творчості, розвиток творчого потенціалу особистості студента або педагога, систематичне залучення його до діяльності, яка потребує ініціативи, самостійності, відмови від шаблону й стереотипу, розвитку самоаналізу й самооцінки.

Еталон, ідеальна модель учителя-майстра включає в себе й загальнокультурну, професійно-предметну, методичну, психолого-педагогічну підготовленість, захопленість своєю роботою й почуття романтизму, повагу й довіру до особистості учня.

Таким чином, розвиток творчого потенціалу вчителя є необхідною умовою як творчості, внаслідок якого формуються творчі здібності, виховується творче мислення й організації педагогічного процесу ставлення до дійсності в учителя й учня [2].

Серед багато численних засобів розвитку творчості, творчого потенціалу вчителя надзвичайно велика роль належить мистецтву, яке є взірцем творчої натхненної діяльності. Вплив мистецтва на формування духовної культури молоді зумовлений самою природою мистецтва, сутність якого виводиться із цілісного і обов’язкового художнього відображення світу і залежить від тих новоутворень, які зв’язані з особливостями художнього сприймання оточуючого середовища. Усі види мистецтва втілюють художньо-естетичне бачення світу, розвинену уяву і фантазію, образне мислення, без яких неможлива будь-яка творчість.

На жаль у реальній практиці вчитель мало спілкується з мистецтвом як могутнім засобом розвитку творчих можливостей, художньо-естетичної й загальної культури. Складається протиріччя між потребою навчальних закладів у високоосвіченій, висококультурній, професійно-компетентній, творчій особистості вчителя й недостатньою результативністю повсякденної педагогічної діяльності.

Практична робота в Лисичанському педагогічному коледжі спрямована на поетапний розвиток усіх визначених нами структурних компонентів творчого потенціалу засобами мистецтва. На заняттях з таких навчальних дисциплін , як «Музика», «Методика музичного виховання», «Основи сценічного та екранного мистецтва», під час проходження педагогічної практики, організації НДР здійснюється робота, спрямована на осягнення основних функцій мистецтва, що сприяють пробудженню емоційно-естетичних переживань, формуванню естетичного сприйняття, художньо-естетичному аналізу різних творів мистецтва. На навчальних заняттях студентам пропонуються творчі завдання, спрямовані на розвиток образного мислення (усне малювання, музичні імпровізації, складання літературних мініатюр, віршів, художніх композицій, музично-літературних, літературно-образотворчих тощо).

Вся ця робота спрямована на пробудження в кожного студента «душі прекрасних поривань», накопичення художньо-естетичного досвіду спілкування з мистецтвом як духовною цінністю, створення внутрішнього художнього Всесвіту, який дає імпульс до творчості. Виявом розвитку творчого потенціалу на цих заняттях була масова виконавська художньо-естетична діяльність, прагнення кожного продемонструвати свої здібності [ 3 ].

Таким чином, на заняттях з музичних дисциплін у педагогічному коледжі студентів залучають до формування музичної культури, виробленню в них музичного художнього мислення, естетичних поглядів, розширенню їх кругозору.

Розвитку творчого потенціалу майбутнього вчителя сприяє активна робота студентів у позанавчальний час.

Найбільш результативними для виявлення творчої активності студентів стали наступні музично-сценічні заходи: розважальні шоу-програми до Дня студента , новорічні студентські шоу-вистави , новорічна фантазія для дітей “ Пригоди друзів в країні Доремідонта”, конкурси “Міс коледжу”, «Шанс. Коледж. ua », “Свято козацької булави”, «Міс Весна», «Формула успіху» КВК, творчі конкурси професійного спрямування , “Крок до зірок”, “Вчитель XXI століття”, презентації, театралізовані розмови, фестиваль “Сузір’я колискової Донбасу”, конкурс української пісні, відкриті засідання «Клубу бардівської пісні» , фестиваль «Мистецькі барви Європи» тощо.

Усі ці заходи передбачали максимальне використання активного музикування їх учасників у поєднанні з виконанням різноманітних творчих завдань в рамках музично-сценічної діяльності в ролях сценариста, актора, режисера, музиканта тощо. Особливий інтерес у студентів викликав спів під інструментальну фонограму, що пояснюється захопленням молоді естрадною музикою. Кожен виявляв свою творчу активність у найбільш доступній для нього формі музично-сценічної діяльності.

Перехід навчально-творчої діяльності в наукову творчість є одним із важливих показників ефективності всього процесу розвитку творчого потенціалу особистості студента (участь студентів у студентських наукових товариствах, наукових гуртках і групах, олімпіадах, конкурсах, педагогічних читаннях).

Як результат плідної наукової творчості став захист студентських творчих проектів за програмою «Intel® Навчання для майбутнього»: «Секрет геніальності «короля» вальсів» (І місце на Днях науки – 2009), «Сторінки історії українського романсу» (ІІ місце на Днях науки – 2009),

«М.В.Лисенко. Життя в ім'я мистецтва», «Музично-ритмічні рухи як основа дитячої музичної творчості», «Виховний вплив музики П.Чайковського на естетичний розвиток учнів», «Естетичне виховання учнів молодших класів засобами музики через сприймання симфонічної казки С.Прокоф'єва «Петрик та Вовк», «Казкові образи в творчості М.Римського-Корсакова» тощо, «Розвиток громадянської культури учнів початкових класів засобами мистецтва» тощо.

Творчий потенціал особистості - складна структура, що включає емоційну культуру, систему культурологічних, професійно-педагогічних знань, широку загальнокультурну ерудицію, генетичне задане обдарування, гуманітарний світогляд, образне мислення, здатність моделювати різноманітні способи творчої діяльності.

Творчий потенціал розвивається поступово, поетапно, через збагачення творчого досвіду, систематичне спрямування на творчу діяльність, виховання потреби у творчості.

Кожна особистість має яскраво виражений індивідуальний творчий потенціал, ефективним засобом розвитку якого є мистецтво. Різні його види сприяють включенню особистості у процес співтворчості з митцем(сприйняття твору, його естетична оцінка, естетичне судження).

Безпосередня художньо-творча діяльність (участь у драматизації, творчих художніх колективах) успішно сприяє розвитку образності мислення, прагненню до творчості як універсальної якості особистості.

Таким чином, вплив мистецтва на розвиток творчого потенціалу особистості обумовлений всією організацією педагогічного процесу, внаслідок якого формуються творчі здібності, виховується творче мислення, розвивається творчий потенціал.

Список використаних джерел:

1. Барко В.І. Як визначити творчі здібності дитини? / В.І. Барко, А.М. Тютюнников. – К.: Україна,1991.

2. Вербицький В. Проблеми творчості. Позашкільна педагогічна творчість / В. Вербицький // Рідна школа. – 1999. – №5.

3. Квятковский Е.В. Духовное развитие Школьника / Е.В. Квятковский. – Советская педагогика. – 1991. – №1. – С. 21–26.

4. Козленко В. Формування Творчої особистості учня / В. Козленко // Рідна школа. – 1999. – №5.