Захарчук Я.В., Рябко Г.А.

Дніпропетровський національний університет імені О. Гончара, Україна

ЕКОНОМІКО-СТАТИСТИЧНИЙ АНАЛІЗ СТАНУ ТА РОЗВИТКУ МОЛОЧНОЇ ГАЛУЗІ, ЯК СКЛАДОВОЇ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ

 

Молочна галузь – складова харчової промисловості, що об'єднує підприємства з виробництва молока та різних молочних продуктів. До її складу входять підприємства з виробництва тваринного масла, суцільномолочної продукції, молочних консервів, сухого молока, сиру, бринзи, морозива, казеїну та іншої молочної продукції.

За Класифікацією Видів Економічної Діяльності (КВЕД у ред. 2005 року) [2] молочне виробництво належить до підсекції виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів, які, в свою чергу, входять до складу переробної промисловості.

В Україні працює понад 500 молокозаводів. Найбільші підприємства розміщені у Києві, Харкові, Дніпропетровську, Одесі, Львові. Одним з основних виробників молочних продуктів в Україні є ВАТ «Звенигородський сироробний комбінат» [1].

Молочна промисловість формує достатньо великий за обсягами ринок. Це пов'язано з тим, що продукція галузі займає основне місце у структурі споживання населення. Молоко та молочні продукти сьогодні є одними з основних цінних продуктів харчування, які багаті білками, незамінними амінокислотами, мікроелементами, вітамінами та іншими корисними речовинами.

Ємність українського ринку молокопродуктів за останні роки істотно збільшилась. При цьому спостерігаються зміни у структурі виробництва та споживання. Останнім часом найбільш прибутковим вважається виробництво сиру й окремих видів суцільномолочної продукції. У зв’язку з цим у загальній структурі виробництва саме ці товари сьогодні займають левову частку. При цьому рівень споживання молочних продуктів (в перерахунку на молоко) на душу населення з часом помітно скорочується. Згідно з даними Держкомстату [3; 4], у 2006 році рівень споживання молочних продуктів становив 61,8%; у 2007 році – 59,2%; у 2008 році – 54,2% від раціональної норми споживання, яка складає 380 кг/рік. Кількість споживання молока та молокопродуктів на душу населення суттєво знижується у зв’язку із скороченням платоспроможності населення та підвищенням цін реалізації продукції. В споживчому кошику України, який затверджено Кабінетом Міністрів України, для працездатного населення споживання молока незбираного складає 60 кг/рік на одну особу , молока з малим вмістом жиру – 65 кг/рік , масла вершкового – 5 кг/рік , сиру твердого – 5 кг/рік , сиру м'якого – 10 кг/рік , сметани – 5 кг/рік [5].

Серед основних чинників, що стримують розвиток вітчизняного ринку молока та молочної продукції, слід виділити: скорочення поголів’я корів, зниження обсягів виробництва молока, низьку якість сировини (молока) і, відповідно, молочної продукції, застарілі технології, що, в свою чергу, призводить до зростання собівартості продукції, невідповідність вітчизняних норм та вимог щодо якості молока і молочної продукції до європейських.

Не зважаючи на існуючі проблеми, у економічній літературі існує думка, що молочне скотарство є тією галуззю сільського господарства, яка має перспективи розвитку і може стати вигідним напрямом інвестиційної діяльності та джерелом одержання прибутку. Україна має необхідні природні умови для розвитку даної складової, існує висока внутрішня потреба у виробництві як сировини, так і кінцевих продуктів молочної галузі. Є зацікавленість у співробітництві за даним напрямом з боку іноземних партнерів. Успіх вирішення даного питання передусім залежатиме від ступеня відповідності українського законодавства загальноприйнятим у світовому суспільстві нормам торгово-економічних відносин.

Користуючись статистичними щорічниками України за 2008 та 2009 роки [3; 4] при проведенні оцінки стану галузі можна відзначити, що розподіл за видами економічної діяльності та за видами промислової продукції не є якісним та детальним. Через це виникають певні проблеми з пошуком необхідних даних за обраною галуззю промисловості. Молочна промисловість входить до складу харчової, а вона, в свою чергу, враховується у показниках переробної промисловості. В статистичному щорічнику наведені дані лише по переробній та по харчовій промисловості. Це стосується макроекономічних показників, а щодо інших показників молочної промисловості, то дані представлені переважно за видами молочної продукції.

Для проведення статистичного аналізу було використано наступні показники: ВВП, обсяги реалізованої промислової продукції, індекси цін (виробників промислової продукції, реалізації продукції сільськогосподарськими підприємствами, споживчих цін на основні групи товарів та послуг), середньорічна кількість найманих працівників за видами промислової діяльності, середньомісячна номінальна заробітна плата працівників за видами промислової діяльності, фінансовий результат, прямі іноземні інвестиції в Україну за видами економічної діяльності. 

В процесі економіко-статистичного дослідження було проведено аналіз динаміки розвитку молочної галузі за період 2000-2009 років за такими показниками: поголів’я корів; середній річний удій молока від однієї корови; виробництво молока. В результаті проведеного дослідження можна відзначити, що відбувається стрімке скорочення поголів’я корів. Так, якщо в 2000 році було зареєстровано 5431 тис. голів, то в 2009 значення показника скоротилось до 2856,3 тис. голів. Відповідно до цього відбулось зниження виробництва молока. Так, якщо в 2000 році вироблялося 12657,9 тис.т ., то вже у 2009 році – 11609,6 тис.т . На думку експертів, які займаються дослідженнями причин, які гальмують розвиток ринку молочної продукції (Барабаш А.В., Євчук Л.А., Єресько Г.О., Калінчик В.М. Працюк Н.І., Швець О.О.), саме скорочення поголів’я корів і є найважливішим стримуючим чинником розвитку молочного ринку. В свою чергу, причинами скорочення поголів’я корів є їх низька продуктивність та велика захворюваність. Як позитивну можна відзначити тенденцію зростання середнього річного удою молока від однієї корови, починаючи з 2000 року. За період 2000-2009 роки, середній удій молока від однієї корови склав 2747,778 кг . Середній абсолютний приріст склав 288,125 кг . 

Будь-яке економічне явище можна розглядати в статиці, тобто за один і той же період часу, але за різними об’єктами. Для статистичного дослідження було обрано три показники, які надають характеристику стану галузі у 2009 році: виробництво молока всіх видів за регіонами; середній річний удій молока від однієї корови за регіонами; виробництво молочної продукції за видами. До регіонів, в яких рівень виробництва молока є найвищим належать, перш за все, Вінницька (842 тис.т .), Житомирська (602 тис.т .), Львівська (683 тис.т .), Полтавська (718 тис.т .) та Хмельницька (620 тис.т .) області. Відповідно, найменший рівень виробництва молока спостерігається в Запорізькій області (287 тис.т .). Все це обумовлено географічним розташуванням, специфікою та умовами розвитку регіону.

З аналізу основних тенденцій функціонування молочної промисловості в Україні можна зробити висновок, що основою для ефективного розвитку підприємств молокопереробної галузі є наявність сировинної бази та місце споживання готової продукції. Україна, завдяки сприятливим природним агрокліматичним умовам, має великий потенціал для того, щоб розвивати агропромисловий комплекс і, зокрема, молокопереробну галузь.
Важливими факторами при цьому є доопрацювання законодавчої бази з питань підвищення якості продукції молочної галузі, створення сприятливих інвестиційних умов, а також впровадження державою програм підтримки розвитку галузі.

 

Список використаних джерел :

1. Козак О.А. Український молочний сектор: тенденції та перспективи розвитку / О.А. Козак // Агроінком . – 2008 . – №3-4. – С.37-40.

2. Національний класифікатор України. Класифікація видів економічної д іяльності: ДК 009: 2005. – К., 2005 – 191 с.

3. Статистичний щорічник України за 2008 рік / З а ред. О.Г.Осауленка . – К.: Державне п ідприємство «Інформаційно-аналітичне агентство», 2009. – 568с.

4. Статистичний щорічник України за 2009 рік / З а ред. О.Г.Осауленка . – К.: Державне п ідприємство «Інформаційно-аналітичне агентство», 2010. – 567с.

5. Офіційний сервер Верховно ї Р ади України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua