К.е.н. Мохонько Г.А.

Національний технічний університет України, Київ

ВИБІР СТРАТЕГІЧНИХ АЛЬТЕРНАТИВ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ НЕСТАБІЛЬНОГО РИНКОВОГО СЕРЕДОВИЩА

 

У сучасних економічних умовах на діяльність підприємств впливають фактори ринкового середовища, що значною мірою визначають поведінку суб’єктів господарювання на ринку та суттєво позначаються на ефективності їх діяльності. Несприятливі фактори можуть загрожувати економічній безпеці підприємства, створювати кризову ситуацію, яка порушує його позиції на ринку. Фактори ринкового середовища впливають на діяльність підприємства, характеризуються високою динамічністю – здатністю швидко змінюватися в часі, і мають як внутрішні, так і зовнішні джерела.

Значний здобуток у дослідження впливу нестабільності зовнішнього середовища на розвиток підприємств внесли зарубіжні вчені Д. Аакер, І. Ансофф [1], Т. Барнс, Т. Дейвенпорт, У. Кінг, Р. Кантер, Р.М. Качалов, Г.Б. Клейнер [1], Р. Керр, Д. Кліланд, М. Мак-Дональд, Г. Мінцберг, М. Олсон, М. Оулд, М. Портер, Дж.Пайн, І. Пригожин, Дж. Сталкер, А. Стрікленд, В.Л.Тамбовцев, А. Томпсон, А. Чандлер, Д. Шендел та ін.

Стратегічна стійкість відображає здатність підприємства зберігати свою цілісність, функціонувати в заданому режимі при різних внутрішніх і зовнішніх впливах, а також розвиватися. Стратегічна стійкість підприємства, баланс позитивних і негативних внутрішніх та зовнішніх факторів є умовами, які забезпечують розвиток підприємства. Від своєчасної ідентифікації та оцінки інтенсивності впливу зовнішніх й внутрішніх факторів на стратегічну стійкість підприємства та її компонент залежить ефективність реалізації стратегії підприємства.

Вибирати й обґрунтовувати стратегічні альтернативи розвитку підприємств в умовах нестабільного ринкового середовища можна з урахуванням рівня нестабільності та рівня стратегічної стійкості підприємства.

Нами пропонується розглядати п’ять рівнів стратегічної стійкості підприємств: динамічний, стабільний, прийнятний, нестійкий та кризовий.

Для динамічного рівня стратегічної стійкості підприємства є характерним: функціонування підприємства характеризується станом збалансованої рівноваги за всіма показниками оцінки стратегічної стійкості, що виражається у максимально ефективному використанні всіх наявних ресурсів, отриманні значних доходів від реалізації продукції, що забезпечують як покриття виробничих та інших витрат, так і можливість розширення чи модернізації виробництва, зміну асортиментної виробничої структури, впровадження інноваційних стратегій розвитку, і, як наслідок, зміцнення позицій підприємства на ринку; підприємство проводить стабільну кадрову політику, що забезпечується високим рівнем оплати праці; підприємство у своїй діяльності дотримується всіх правил, норм і нормативів щодо охорони навколишнього середовища, що прийняті в галузі; на підприємстві ефективно функціонує система забезпечення промислової безпеки праці.

Досягнення стабільного рівня стратегічної стійкості характеризує підприємство, що успішно працює. Це відображається в основному високими значеннями показників оцінки складових стратегічної стійкості, проте з’являються тимчасові труднощі (виробничого, збутового характеру тощо), подолання яких вимагає залучення додаткових ресурсів (фінансових, матеріальних, трудових), що, у свою чергу, обмежує можливості підприємства з модернізації виробництва, виготовлення нової продукції тощо.

Прийнятний рівень стратегічної стійкості свідчить про те, що підприємство функціонує стабільно, це виражається середньостатистичними галузевими показниками оцінки компонент стратегічної стійкості; виникають труднощі, пов’язані з розширенням виробництва та з утриманням завойованих раніше сегментів ринку збуту продукції, що обумовлено як екзогенними, так і ендогенними чинниками впливу на функціонування підприємства в цілому.

При нестійкому рівні стратегічної стійкості діяльність підприємства характеризується в основному низьким рівнем показників оцінки стратегічної стійкості; регулярно з’являються труднощі виробничого характеру, подолання яких спричинює мобілізацію значних фінансових ресурсів підприємства; наявні проблеми у сфері збуту продукції підприємства.

Кризовий рівень стратегічної стійкості свідчить про те, що: діяльність підприємства характеризується низьким рівнем всіх показників оцінки стратегічної складової стійкості; підприємство працює нестабільно з тимчасовими зупинками виробничого процесу, що в результаті виражається загальним станом, який близький до стану банкрутства; кадрова політика на підприємстві нестабільна, що призводить до низької продуктивності праці, високої плинності кваліфікованих кадрів підприємства; підприємство у своїй діяльності не дотримується правил, норм і нормативів щодо охорони навколишнього середовища; на підприємстві практично не проводяться заходи щодо забезпечення промислової безпеки праці та попередження випадків травматизму.

Виходячи з рівня стратегічної стійкості підприємства, тобто з його здатності реалізовувати стратегічні цілі, та умов нестабільного ринкового середовища, було розглянуто різні варіанти розвитку підприємства, що було систематизовано в табл. 1.

Якщо підприємство має динамічний рівень стратегічної стійкості, то воно може працювати в кризових умовах, коли нестабільність ринкового середовища досягне катастрофічного рівня. У такому випадку підприємство акцентує увагу на стабільності функціонування на ринку. Якщо рівень стратегічної стійкості кризовий, а умови ринкового середовища несприятливі (катастрофічний рівень), підприємству варто переглянути доцільність свого існування та вжити термінових заходів.

 

Таблиця 1. Матриця «стратегічна стійкість підприємства – нестабільність ринкового середовища» [3, с.66]

 

Отже, обґрунтовування вибору стратегії розвитку підприємства в умовах нестабільного ринкового середовища має альтернативний характер. Запропонована матриця «стратегічна стійкість підприємства ? нестабільність ринкового середовища» дає можливість керівництву підприємства здійснити вибір стратегічних альтернатив розвитку підприємства залежно від рівня нестабільності ринкового середовища та рівня стратегічної стійкості підприємства. Запропоновані альтернативи розвитку підприємства дозволять забезпечити стійкість підсистем підприємства, посилити адаптивну спроможність підприємств до умов нестабільного ринкового середовища.

 

Список використаних джерел:

1.      Ансофф И. Стратегический менеджмент. Классическое издание / И.Ансофф; пер. с англ.; под ред. Петрова А.Н. – СПб.: Питер, 2009. – 344 с.

2.      Клейнер Г.Б. Предприятия в нестабильной экономической среде: риски, стратегия, безопасность/ Г.Б. Клейнер, В.Л. Тамбовцев, Р.М. Качалов. – М.: Экономика, 1997. – 482 с.

3.      Мохонько Г.А. Стратегічні напрями забезпечення стратегічної стійкості в умовах нестабільного ринкового середовища / Г.А. Мохонько // Інвестиції: практика та досвід: науково-практичний журнал. – К., 2010. – №15. – С.63-67.