К.е.н. Ткачук Л.М., Нартовська Є.Ю.
Вінницький національний технічний університет, Україна
ЯКІСТЬ ЯК НЕВІД’ЄМНА СКЛАДОВА
УСПІШНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
У ринковій економіці якість є найважливішим чинником підвищення рівня життя населення, успішної діяльності будь-якої організації, економічної, соціальної й екологічної безпеки країни.
Якість є абсолютним показником, що характеризує результати праці та охоплює характеристики, які об’єктивно закладені в товар або послугу в процесі його розробки і виробництва. Якість продукції є основою її конкурентоспроможності. Це сукупність характеристик об'єкта, які стосуються його здатності задовольнити установлені й передбачені потреби [1].
Саме якість виробу, яка визначається його властивостями і часто ототожнюється з ними, служить задоволенню потреб індивідуума. Мірою якості слід вважати рівень задоволення споживача товаром чи послугою, що, у свою чергу, визначається співвідношенням їх вартості і цінності (споживчої вартості) [ 2 ] .
Якість продукції – це об’єктивна характеристика продукції, що формується внаслідок трудової діяльності осіб, зайнятих проектуванням, виготовленням і експлуатацією продукції. Як і будь-який інший процес, формування і підтримання якості продукції вимагає управління для досягнення бажаних результатів і забезпечення стабільності.
Якість кінцевого продукту значною мірою визначається ефективністю системи управління якістю підприємства та належною організацією виробничого процесу. Практично всі підприємства зацікавлені в дотриманні стандартів системи управління якості та вимог належної виробничої практики.
Система управління якістю, що побудована згідно з принципами Загального управління якістю (TQM), передбачає постійне вдосконалення маркетингової діяльності фірми, поліпшення якості продукції і задоволення потреб усіх зацікавлених сторін: споживачів, постачальників, персоналу, власників, суспільства в цілому за рахунок створення відповідного менеджменту на підприємстві.
Як свідчить вітчизняний та світовий досвід, застосування систем якості надає підприємствам можливість істотно підвищувати ефективність своєї діяльності, забезпечувати споживачів продукцією і послугами, що відповідають потребам і вимогам законодавства. Створення ефективних систем якості, орієнтованих на впровадження сучасного досвіду в галузі організацій та технологій, забезпечує стійке становище підприємств на ринку.
В умовах ринкових відносин існує об'єктивна необхідність посилити роль якості як одного з вирішальних факторів успіху підприємства на ринку.
Системне управління якістю є на сьогодні основним способом створення конкурентоспроможної продукції. В силу своєї комплексності, багатогранності, якість – проблема, що потребує узгоджених зусиль усіх підрозділів і служб на рівні підприємства для прийняття рішень. Для дотримання даної умови в певній мірі необхідна чітка програма дій, в якій формулюються цілі і задачі, методи і засоби вирішення проблеми якості на протязі періоду, що планується, приводяться розрахунки по співвідношенню затрати-випуск для визначення економічної ефективності всієї роботи по підтримці якості і встановленню граничних меж, пов'язаних з цими затратами як в цілому, так і по окремим видам продуктів асортименту. Наявність такої програми дозволяє не лише мати повну уяву про стан справ на підприємстві із вирішення проблеми якості, але й визначити напрямки дій служб і підрозділів.
Підвищення якості продукції, безперечно, вимагає додаткових затрат праці, але використання цієї продукції дає додатковий прибуток споживачу і дозволяє повніше задовольняти потреби народного господарства і населення країни.
Крім того, певна кількість продукції кращої якості здатна повніше задовольнити суспільні потреби, ніж та чи навіть більша кількість виробів гіршого ґатунку. Це означає, що підвищення якості продукції у кінцевому підсумку еквівалентне збільшенню її виробництва з меншими загальними витратами суспільної праці. Йдеться про цілеспрямований вплив підвищення якості продукції не лише на виробництво, його ефективність, але й на імідж підприємства в цілому.
Поліпшення якості продукції є специфічною формою прояву запасу економії робочого часу. Практика господарювання свідчить, що загальна сума витрат на виготовлення і використання продукції більш високої якості, навіть якщо досягнення останньої пов'язане з додатковими витратами у виробництві, істотно скорочується. Всіляке ж зменшення витрат праці означає зростання його продуктивності. Зрештою високоякісна продукція дешевше і повніше задовольняє різноманітний попит населення на товари. Лише постійний і зростаючий випуск конкурентоспроможної продукції є необхідною умовою виходу того чи іншого підприємства на світовий ринок, формування сталого, надійного партнера, забезпечення стабільного прибутку і фінансового становища.
Сучасні умови господарювання вимагають від кожного підприємства запровадження і дотримання належного (дієвого) комплексного механізму управління якістю продукції. Визначальними елементами цього специфічного менеджменту, що справляють найбільш істотний вплив на процес постійного забезпечення виробництва і постачання на ринок конкурентоспроможної продукції є: стандартизація і сертифікація виробів, внутрішні системи якості; державний нагляд за дотриманням стандартів, норм і правил, і відповідальність за їх порушення; внутрішньовиробничий контроль якості.
Список використаних джерел:
1. Системи управління якістю. Основні положення та словник: ДСТУ ІSО 9000-2001. – [Чинний від 2001–06–27] – К.: Держстандарт України, 2001. – 26 с. – (Національні стандарти України).
2. Віткін Л. Система управління якістю у держспоживстандарті України / Л. Віткін, І. Сахацький, І. Лехманик, А. Солонинка // Стандартизація. Сертифікація. Якість. – 2008. – №4. – С. 40–44.
3. Гличев А.В. Основы управления качеством продукции / А.В. Гличев – М.: Стандарты и качество, 1988. – 321 с.