К.т.н. Окорський В.П., к.і.н. Цецик Я.П., Копейка І.М.

Національний університет водного господарства та природокористування,

м. Рівне, Україна

КОМЕРЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ РІВНОГО НАПЕРЕДОДНІ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

 

Актуальність теми зумовлена потребою об’єктивно проаналізувати стан торгівлі та комерційної діяльності у Рівному напередодні Другої світової війни.

Мета і завдання полягають у проведенні аналізу торгівельної діяльності   та оцінки фінансового стану підприємців–комерсантів Рівного, а також з’ясуванні   реального стану економіки у 1938–1940 рр.

Джерельну базу статті складають праці українських вчених, які розглядали питання досліджуваної теми, та архівні документи, які були нами виявлені у Державному архіві Рівненської області (Держархів Рівненської обл.).

Торгівля – це галузь господарства, яка виконує функції обігу товарів, тобто забезпечує їх рух зі сфери виробництва у сферу споживання. Отже, це комерційна діяльність з обороту, купівлі та продажу товарів.

Торгівля є атрибутом будь-якого суспільства. Вона існує в усіх економічних формаціях і відображає рівень розвитку товарно-грошових відносин, носієм яких є.

Напередодні Другої світової війни Рівне не було лідером серед інших міст Волині за розвитком промисловості. Його особливістю була активна торгівельна діяльність, що здійснювалася підприємцями-комерсантами та звичайними жителями.

Найдавнішою формою організації торгівлі у Рівному був базар, який, відповідно до традицій населення, проводився двічі на тиждень. На ньому відбувалися невеликі за обсягами торгівельні операції таких груп товарів, як продукти харчування (з коротким терміном зберігання), продукція ремісників та деякі промислові товари. Щодо цінової політики, то вона була досить різноплановою [1, с. 89].

Важливу роль у торгівельній сфері міста відігравали ярмарки, що проводилися шість разів на рік. Асортимент продукції на ярмарках був значно ширшим, ніж   на базарах. Починаючи з 1930 року і впродовж цілого десятиліття у нашому місті влаштовувалися так звані «Волинські торги», на які з’їжджалися не лише покупці та продавці з усієї Волині, а й із західних країв Польщі та закордону [1, с. 89].

Цінова політика на таких базарах було досить різноплановою. Вартість продукції мала властивість змінюватися і в минулі часи. Ринкові ціни на основні продукти харчування на той час були такі: свинина – 20 крб/кг, жито – 0,95 крб/кг, молоко – 1,2 крб/кг [2, с. 39-40]. Кінний плуг селянин міг придбати за 35 злотих (у цінах 1939 року). За офіційним курсом радянської влади 1 карбованець приблизно становив 3–4 злотих.

Базарну та крамничну торгівлю значно пожвавлювала присутність у Рівному військових, оскільки вони виступали потенційними споживачами місцевої продукції. А в Рівному на службі у цей час перебувало майже 5 тисяч військових, не рахуючи членів їх сімейств, та тих, які вийшли у відставку, але залишилися на постійне проживання та створили досить значний сегмент ринку як на той час.

Пізніше з’явилися гастрономи та універмаги, торговельні фірми, доми, сільськогосподарські виставки та біржі. Після Житомира, Рівне посідало друге місце серед найбільших торгових міст Волині. Найбільше торговельних домів усієї Волинської губернії на той час зосереджувалося саме в Рівному. Станом на 1912 рік тут діяло 38 торговельних домів з капіталами близько 300 тис. крб. Серед них були як дрібні, так і досить потужні. Зокрема торговельний дім «А. Роттенберг і Х. Бат», що займався торгівлею сукнами, володів капіталом у 150 тис. крб., був одним з найвпливовіших у губернії [1, с. 93].

Варто зазначити, що у передвоєнний період у Рівному працювала велика кількість магазинів та крамниць з   досить широким асортиментом товарів.

Найбільше у Рівному було магазинів галантерейних виробів та залізо – скоб’яних крамниць. Наприклад, власники Вусіч, Викрайзер, Шайхет та Золотов щорічно реалізовували крам на 145 тис. крб. кожен (у цінах 1940 року) [3, арк. 2]. Крім них, таку ж продукцію пропонувало ще ряд комерсантів. Серед них Бочковський, Борухович, Клемгер, Шпановері, Гальтерим у власності яких перебувала галантерейна продукція вартістю 27 350 крб., а річний обіг їх складав 1139857,1 крб   [3, арк. 30]. Крім цього, у Рівному налічувалося ще сім залізно-скоб’яних крамниць, в яких вартість продукції була оцінена Радянською владою у 112 118 крб., а річний обіг становив   637853, 8 крб [3, арк. 25, 30].

   Дані товари користувалися попитом у споживачів, про що свідчать показники річного обігу даних магазинів.

Не відставали від них і лакофарбові магазини. В місті їх було три і належали вони Брашу, Мендельовичу та Винері, що спеціалізувався лише на продажі фарб. Їх річний обіг складав 135 тис. крб. у Мендельовича та 93 586 крб. у Винері. Звідси, можна зробити висновок, що фарби та лаки були досить дорогим у той час товаром [3, арк. 30].

Мануфактурні магазини Фішера,   Маргуліса та Бергера разом пропонували продукцію на 131 тис. крб. Річний обіг лише в крамниці Бергера становив 200 тис. крб., що свідчить про значний попит на дану продукцію [3, арк. 20].

Крім цього, у місті існувало два магазина велосипедів, які належали Гуроку та Рептику, вартість продукції в яких була оцінена у 5 329 крб. та 2 477 крб. з річним обігом 250 тис. крб. і 95 тис. крб. відповідно [3, арк. 30]. Функціонував у Рівному і ювелірний магазин, власником якого був Родін, а річний обіг становив 21 714 крб.

Власник магазину сан приладдя Фіалков мав річний обіг у 84 тис. крб. [3, арк. 30].

На початку ХХ століття значного поширення в Рівному набула торгівля посередницького характеру, що передбачала реалізацію продукції зі складів за зразками, які пропонували агенти торговельних фірм. Наприклад, на той час у місті нараховувалося 18 постійних складів збіжжя та лісу.

До 17 вересня 1939 року комерційна діяльність у Рівному розвивалася за законами ринкової економіки. Після приходу Радянської влади ситуація змінилася: розпочався процес націоналізації. Держава повністю контролювала ринок, в тому числі і цінову політику.

Вочевидь торгівельний напрямок розвитку нашого міста дістався нам у спадок. Тому не дивно, що і сьогодні у Рівному вирує торгівельне життя.

Нині у нашому місті діє мережа таких супермаркетів як «Наш край», «Фреш», «Сільпо», «Вопак», «Еко-маркет», «Арсен», а також мережа універсамів «Сільпо», мережа магазинів побутової техніки та електроніки «Comfy», «Ельдорадо», «Фокстрот», гіпермаркети «FOZZY» та «Велмарт», що здійснюють не лише роздрібну, а й оптову торгівлю, торгові центри «NOVUS», «Чайка», «Екватор» та інші [4].

У ході розвитку торгівлі базар поступово втрачає своє домінантне значення. Проте свої традиції в Рівному, як і по всій Україні зокрема, збереглися. Регулярно проводяться виставки, на яких представлені такі товари як: одяг, взуття, дитячі речі, шкіргалантерея, предмети інтер’єру, продукти харчування, напої, парфумерія, косметика, галантерея тощо. Торгово-промисловою палатою станом на 2011 рік заплановано14 виставок, серед яких: IIІ міжрегіональна виставка-ярмарок «Стиль і комфорт», XI міжрегіональна спеціалізована виставка «ПродЕкспо», ХI міжрегіональна виставка-ярмарок «Весняний вернісаж», I міжрегіональна виставка-ярмарок «Салон краси та здоров’я», ХV міжрегіональна спеціалізована виставка «Архітектура. Будівництво. Комфорт», I міжрегіональна виставка-ярмарок «Пасхальний ярмарок», VIII міжрегіональна виставка-ярмарок «СтильЕкспо», IV міжрегіональна виставка-ярмарок «Краса і мода», VI міжрегіональна виставка-ярмарок «Барви осені», VII міжрегіональна виставка-ярмарок «Покровський ярмарок», I міжрегіональна спеціалізована виставка-ярмарок «Новорічний вернісаж»,   а також вищезгадані «Волинські торги» [5].

На рис. 1 показана динаміка роздрібної торгівлі у Рівненській області протягом 2005–2009 рр. [6]. Як бачимо, товарооборот зростав до 2008 року, що свідчить про активізацію комерційної діяльності та підвищення купівельної спроможності населення. Але з початком світової фінансової кризи пішов зворотній процес. Обсяги роздрібного товарообороту почав спадати, що спричинено зменшенням попиту. Не покращилася ситуація і в 2010 році. За період січень-вересень товарооборот становить 1837479,0 тис. грн. у м. Рівне і   3109660,7 тис. грн. по області, що значно менше за попередній 2009 рік [5].

Таким чином, враховуючи вищевикладене, вважаємо за правомірне констатувати, що у Рівному розвивалася і розвивається досить успішно торгівельна сфера. У передвоєнний період наше місто посідало друге місце серед найбільших торгових міст Волині. Такі тенденції збереглися і до нашого часу. Особливо це стосується роздрібної торгівлі, яка представлена численними магазинами, супермаркетами, торговими центрами, універсамами, універмагами та невеликими торговими закладами (кіоски, палатки, торгові лотки), які пропонують широкий асортимент продовольчих та непродовольчих товарів, а також побутової техніки та оргтехніки.

 

Список використаних джерел:

1. Прищепа О. Вулицями Рівного: подорож у минуле / О. Прищепа. – Рівне, 2006. – 233 с.

2.   Кучерепа М. Волинь: 1939 – 1941 рр./ М. Кучерепа, В. Вісин. – Луцьк, 2005. – 486с.

3. Державний архів Рівненської області /далі – Держархів Рівненської обл./ ф.122, оп. 1, спр. 4, 39 арк.

4. Електронний ресурс. – Режим доступу:   http://infomisto.com/uk/rivne/catalog/supermarkets/

5. Електронний ресурс. – Режим доступу:   http://www.rcci.rivne.com – сайт Рівненської торгово-промислової палати.

6. Електронний ресурс. – Режим доступу:   http://www.rv.ukrstat.gov.ua/ - Державний комітет статистики України.