Д.е.н. Борейко В.І.

Національний університет водного господарства та природокористування,

м. Рівне, Україна  

ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНО-РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

На території Рівненської області відсутні потужні промислові підприємства та багаті поклади мінеральних ресурсів, тому виникає необхідність забезпечити ефективне використання наявного природно-ресурсного потенціалу регіону. До такого потенціалу відносяться лісові, водні ресурси, тваринний та рибний світ, якими багата Рівненська область.

За площею земель лісового фонду – 846 тис. га. Рівненщина займає друге, після Житомирської області – 1090 тис. га, місце в Україні. При чому, якщо за загальною площею території на Рівненську область припадає 3,3% площі території України, то частка області в площах зайнятих лісовими ресурсами України складає 7,8%. Це дозволило області в 2000–2009 роках за обсягами заготівлі ліквідної деревини займати 3 місце в країні. Так, наприклад, у 2009 році в області було заготовлено 8,8% всієї деревини заготовленої в Україні. Але, що ще більш відрадно, це те, що у 2008 році в області було відтворено 9,5% лісових ресурсів відтворених в країні. В 2009 році цей показник знизився до 7,0%, однак, був досить високим порівняно з іншими регіонами [1; 2].

Водночас, область досить бережно відносилася до збереження своїх лісів. Так, у 2008 році на Рівненську область припадало тільки 0,8% випадків лісових пожеж та 0,6% площ лісових земель пройдених пожежами в Україні. В 2009 році через посушливе літо в лісах Рівненщини відбулося 162 пожежі, або 2,3% від кількості пожеж в цьому році в Україні. Однак, в цілому, протягом досліджуваного періоду, в області щорічно висаджувалося і   висівалося лісів більш ніж вдвічі більше ніж вирубувалося за головним користуванням, знищувалося пожежами та через хвороби лісу і від шкідників, що дозволило в непростий період розвитку регіону зберегти та наростити його лісові ресурси.

Багаті запаси лісових ресурсів та ефективне їх використання дозволили Рівненській області щорічно збільшувати виготовлення виробів з деревини. Так, протягом 2001–2008 років оброблення деревини та виробництво виробів з деревини, крім меблів, зросло в області в 5,5 рази. І хоча в зазначеній галузі в 2009 році на Рівненщині спостерігалося падіння обсягів виробництва на 20,2%, воно було значно меншим ніж в інших галузях національного господарства.

В 2008 році в області було вироблено 58,6 тис. шт. меблів, що на 54,2% більше ніж у 2003 році. За цей же період виробництво на Рівненщині плит деревостружкових зросло в 2,3 рази, брусків, планок та фриз для паркетного або дерев’яного покриття підлоги – в 2,0 рази, фанери клеєної – на 49,6%.

У 2009 році на вартість експорту деревини, виробів та маси з деревини припадало 20,5% загальної суми експорту області, тоді як для України цей показник складав тільки 2,5% [1; 2].

Отже, вирощування лісових ресурсів, заготівля деревини, її переробка, виробництво виробів з дерева та їх експорт займають вагоме місце у виробничій діяльності області та дозволяють зберігати наявні та створювати нові робочі місця в регіоні. Крім того, слід зазначити, що ліси відіграють важливу роль у зменшенні наслідків повеней, суховіїв та виробництві кисню, без якого не можуть існувати жодні живі організми, а також є місцем відпочинку та збирання грибів, ягід, горіхів та лікувальних рослин для жителів населених пунктів, які знаходяться навколо них.    

Із загальної площі Рівненщини 43,3 тис. га, або 2,2% зайнято землями, що знаходяться під водою. Проте, ще 105,0 тис. га, або 5,2% території області припадає на заболочені землі. Разом заболочені землі та землі під водою Рівненської області займають 4,4% від загальної площі аналогічних земель в Україні, що створює сприятливі умови для забезпечення водними ресурсами населення, суб’єктів господарювання та ведення рибогосподарського виробництва.

По території області протікають річки Горинь, Стир, Случ, Іква, Стигва, Прип’ять, знаходяться озера Нобель та Біле, а також водосховища Хрінницьке, Млинівське, Новомалинське та Осницьке.

За забезпеченістю місцевим річковим стоком в Рівненській області на 1 особу в середній рік припадає 1980 куб. м води, тоді, як для України в цілому цей показник складає 1080 куб. м , а наприклад, Херсонської області – 120 куб. м   [3, с. 26].

В 2009 році в області було спожито 151 млн. куб. м свіжої води, що складало 1,6% від споживання свіжої води в Україні. Однак, якщо в Україні у 2009 році порівняно з 2000 роком споживання свіжої води зменшилося на 26,8%, то в Рівненській області, навпаки, зросло на 20,8%. Це свідчить про зниження ефективності використання природних водних ресурсів в регіоні, проте, кількість скинутих в області забруднених вод, складала 1,4% від відповідного показника для країни в цілому, а зворотних вод скинутих без очищення всього 0,7% [1]. Отже, область має значні резерви для використання вод як для господарсько-питних потреб, так і для виробничої діяльності.

В 2000-2009 роках у водоймах Рівненщини в середньому щорічно виловлювалося 600–650 т риби. Проте, це складало всього 1,3–1,5% риби, що була виловлена у внутрішніх водоймах України. Наведені дані, засвідчують, що, сприятливе водне середовище для розведення і виловлювання риби, область використовувала неефективно. Так, у 2009 році в області було виловлено риби на 32,1% менше, ніж у 1995 році, відповідно, 629 і 927 т [2].

Тому, слід зазначити, що, на відміну від лісового господарства, рибництво в області розвивалося незадовільно. Без сумніву, розведення риби вимагає від місцевих бюджетів та підприємств значних сум інвестицій, однак вони з лихвою окупляться вже через кілька років та дозволять створити нові робочі місця.      

Маючи значні площі лісових ресурсів Рівненська область тим самим володіє сприятливим середовищем для розведення диких тварин та ведення мисливського господарства. Так, в 2009 році в області знаходилося 8,6% всіх мисливських господарств України. При чому, їх кількість в області зросла з 27 у 1995 році до 85 – у 2009 році, або в 4,0 рази, тоді як в Україні в цілому цей показник в означений період зріс всього на 37,4%.

За цей же період в лісах Рівненської області кількість копитних тварин зросла з 9612 голів до 14469, або на 50,5%. Водночас, в Україні за період 1995 – 2009 років кількість копитних тварин знизилися на 2,2%. Проте, кількість хутрових звірів в області зменшилася з 54637 голів у 1995 році до 50888 у 2009 році, хоча значне їх зменшення спостерігалося тільки у 2009 році (у 2005-2008 роках кількість хутрових звірів в області складала 56–58 тис. голів). Також, з 221 тис. голів у 1995 році до 198 тис. голів у 2009 році, або на 10,4% в області зменшилася кількість пернатої дичини.

Однак, в 2009 році на Рівненщині знаходилося 6,2% копитних тварин, в тому числі, 11,8% лосів, 7,2% кабанів та 6,4% козуль, які обліковувалися в Україні. При цьому, область має сприятливі умови для значного нарощування кількості зазначених тварин, а також оленів, лані, білок, зайців, лисиць, ондатри та бобрів , що дозволить розвивати мисливську та інші суміжні галузі.  

Виходячи з проведеного аналізу можна зробити такі висновки:

- лісові, водні, рибні та тваринні ресурси, якими багата Рівненська область, відіграють важливу роль в її економіці, компенсуючи недостатній розвиток промислового комплексу; дозволяють нарощувати обсяги виробництва і експорту, створювати нові робочі місця та служать місцем відпочинку для населення;

- для інтенсифікації розвитку економіки області, лісова, рибна та мисливська галузі вимагають залучення приватних інвестицій, які швидко окупляться, сприятимуть екологізації регіону і функціонуванню суміжних підприємств. Тому органам влади необхідно створити сприятливе середовище для залучення таких інвестицій та сприяти організації виробництв з переробки лісових й рибних ресурсів, ведення мисливства і ефективного використання води.  

 

Список використаних джерел:

1. Статистичний щорічник України за 2009 рік. – К.: Державний комітет статистики України, 2010. – 566 с. (електронний варіант).

2. Статистичний щорічник Рівненської області за 2009 рік. – Рівне: Головне управління статистики у Рівненській області, 2010. – 502 с.

3. Яцик А.В. Водні ресурси: використання, охорона, відтворення, управління: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / А.В. Яцик, Ю.М. Грищенко,
Л.А. Волкова, І.А. Пашенюк. – К.: Ґенеза, 2007. – 360 с.