Окунцева Я.О., Черевик Н.В.

Кременчуцький національний університет імені М. Остроградського, Україна

БЕЗРОБІТТЯ В УКРАЇНІ

 

Безробіття на сьогоднішній день є головною проблемою суспільства не лише в Україні а й в світі.

Метою дослідження є аналіз сучасного стану безробіття в Україні, а також теоретична розробка заходів щодо удосконалення організаційно-економічного механізму регулювання безробіття в Україні з позиції посилення програмного підходу щодо розширення зайнятості та обмеження безробіття, в тому числі окремих демографічних груп населення (молодь, жінки) [4].

Безробіття – це складне соціально-економічне явище, за якого частина працездатних осіб, що не мають роботи, але шукають її і готові приступити до неї, не можуть працевлаштуватися впродовж тривалого періоду (одного року або довше) через те, що в умовах дефіциту підходящих робочих місць вони мають відносно низький рівень конкурентоспроможності [7].

З іншого боку, зовсім не кожен "непрацюючий" попадає в категорію безробітних. До них можна віднести багато людей, що не роблять нічого, щоб знайти собі нову роботу. Безробітними не вважаються ті, хто відсутній у даний момент на робочому місці через хворобу чи погану погоди, а також так названі "частково зайняті" (працюючі неповний робочий день і т.д.) [1].

"Безробітний" і "нездатний знайти роботу". Ці подібні поняття насправді також лише приблизні. Наприклад, у число безробітних попадають люди, тимчасово звільнені з місця служби, а також які знайшли місце роботи і припускають почати працювати протягом місяця. Навряд чи можна також говорити про "нездатність знайти роботу" у тих, хто залишив колишнє місце в пошуках кращого варіанта [2].

Тому безробіттям вважається, з одного боку, важливим стимулятором активності працюючого населення, а з іншого великим суспільним лихом. Усі крани докладають багато зусиль щодо його подолання, але жодній ще не вдалося ліквідувати його повністю. Навіть у країнах з розвиненою соціально-орієнтованою економікою, як Японія, Німеччина, США та інші [6].

  Детальніше рівень безробіття розглянемо у табл. 1.

 

Таблиця 1. Рівень безробіття в Україні

 

Одержані результати дають змогу зробити наступні висновки.

В період до ринкової економіки в Україні трансформаційні процеси супроводжуються загостренням ряду проблем і, зокрема, проблем безробіття, посиленням напруженості на регіональних ринках праці, збільшенням чисельності трудових мігрантів, недосконалістю регулювання попиту і пропозиції робочої сили з боку держави та механізмів соціального захисту вивільнених працівників [5].

Тому на нашу думку, для вирішення проблеми безробіття в Україні необхідно:

-   узагальнити та розвинути теоретичні положення що до сутності, місця і ролі безробіття як соціально-економічної категорії;

-   проаналізувати обсяги та рівень безробіття в Україні і регіонах;

-   визначити тривалість безробіття та фактори, що впливають на нього;

-   узагальнити досвід регулювання безробіття в Україні;

-   визначити напрями і механізми регулювання соціальної сфери в контексті зниження рівнів і тривалості безробіття;

-   удосконалити методологічні підходи щодо визначення прихованого безробіття та надлишкової чисельності;

-   розробити організаційно-економічний механізм регулювання безробіття в Україні та визначити напрями його вдосконалення [1; 3].

 

Список використаних джерел:

1. Чурилова О.А. Безробіття в Україні: причини, наслідки/ О.А. Чурилова // Зб. наук. статей у 2 т.- Х. : Континент, 2010. – № 12. – С. 182-184.

2. Постанова Кабінету Міністрів № 42 від 20.01.2006 р.

3. Грішкова О.А. Економіка праці та соціально-трудові відносини: підручник /   О.А. Грішкова . – К.: Знання, 2006. – 559 с.

4. Мочерний П. Політична економія: навч . посібник / П. Мочерний та ін.. – Херсон: Дніпро, 2002.

5. Базилевич В.Д. Економічна теорія / В.Д. Базилевич . – К.; 2002.

6. Базілінська О.Я. Макроекономіка: навч . посібник для студентів ВНЗ / О.Я. Базілінська . – К.: ЦНЛ, 2005.

7. Мікроекономіка і макроекономіка: підручник / За заг . ред. С. Будаговської . – К.: Основи, 1998.