Семенюта В.В., Шабельна А.О.

Дніпропетровська державна фінансова академія, Україна

ДЕЯКІ АСПЕКТИ РЕФОРМУВАННЯ ПЕНСІЙНОЇ СИСТЕМИ В УКРАЇНІ

 

Сьогодні пенсійне забезпечення в Україні знаходиться у скрутному становищі. Солідарна система не виконує своїх функцій. На це впливають такі чинники: демографічні; економічні; політичні та психологічні.

Проблему реформування пенсійної системи України аналізували окремі вчені, зокрема, Н. Болотіна , М.Бойко, С. Синчук , М. Боднарук, В. Бурак , І. Гуменюк, С. Прилипко , Г. Чанишева , І. Ярошенко, Л. Князькова , А. Скоробагатько, Т. Кравчук, І. Оклей, Г. Нечай, Н. Горюк , Д. Полозенко , Е. Лібанова , В. Колбун , Л. Шангіна , В. Ульянов. Проте чимало аспектів в реформуванні пенсійної системи залишаються невирішеними.

Головне завдання пенсійної системи країни – створити умови для забезпечення людей достойним доходом у старості відповідно до особистого внеску кожного. При цьому система не має бути тягарем для розвитку держави, тобто не повинна створювати надмірний тиск на державні фінанси, громадян, які працюють і бізнес. На жаль, в Україні це завдання виконується не в повній мірі. Існує ряд проблем, які перешкоджають нормальному функціонуванню пенсійного забезпечення.

Саме для поліпшення існуючої ситуації було вирішено реформувати пенсійну систему України. До основних завдань та цілей пенсійної реформи належать: підвищення рівня життя пенсіонерів; забезпечення фінансової стабільності пенсійної системи; заохочення громадян до заощадження коштів на старість.

Пенсійна реформа в Україні зорієнтована на наступні цілі: поступовий перерозподіл ставки єдиного соціального внеску від роботодавця до працівника та стимулювання пізнішого виходу на пенсію (шляхом підвищення нормативної тривалості стажу з 20/25 років до 30/35 років, збільшення мінімальної тривалості страхового стажу для отримання пенсії за віком (з 5 до 15 років). Ці заходи стабілізують солідарну систему і покращать пенсійне забезпечення в Україні в цілому.

Метою даної роботи є аналіз основних проблем функціонування солідарної системи та дослідження переваг у накопичувальному та недержавному пенсійному забезпеченні.

Система пенсійного забезпечення, за якої молодше покоління утримує старше, має назву солідарної пенсійної системи. У СРСР вона працювала досить непогано: народжуваність у країнах була високою, кількість тих, хто працював, суттєво переважала число пенсіонерів. Але сьогодні в Україні ми маємо критичну ситуацію. Нація старіє, Пенсійний Фонд має борги перед державним бюджетом, трирівнева пенсійна система існує лише формально. Населення користується тільки солідарним пенсійним забезпеченням, що створює непосильний тягар для цієї системи, яка вже не в змозі виконувати свої функції. Для того, щоб вирішити більшість проблем необхідне функціонування накопичувального та недержавного пенсійного страхування [2].

Рис. 1. Рівні системи пенсійного забезпечення

 

Отже, використання накопичувальної системи та поєднання її з системою недержавних пенсійних фондів надасть змогу в деякій мірі вирішити існуючі проблеми, а саме: забезпечити стовідсоткову виплату пенсій із солідарної системи, зменшити диспропорції у розмірах пенсій призначених у різні роки, знизити податкове навантаження та ліквідувати борги Пенсійного Фонду.

На нашу думку, саме для подолання проблем з впровадженням і функціонуванням II та III рівня пенсійної системи необхідно звернутись до закордонного досвіду [3; 4].

 

Пенсійне забезпечення у державах
США	Нідерланди	Україна
		Солідарна система, 99, 99, 97%

 

Рис. 2. Закордонний досвід функціонування трирівневої пенсійної системи

 

Як бачимо, з таблиці Україна єдина держава, яка використовує солідарну систему на 99, 97%. І саме це викликало необхідність реформування пенсійної системи та пошуку інших джерел для фінансування пенсійних виплат. США –це держава, яка на 42% використовує недержавну систему пенсійного забезпечення. Система ефективно працює і користується попитом. Як зазначалось раніше, українці мають психологічний та інформаційний бар`єр перед недержавними пенсійними фондами та іншими недержавними інститутами і тому для нас більш оптимальним та зрозумілим є накопичувальне пенсійне страхування. Найбільш позитивною рисою у накопичувальній системі є те що ці страхові внески по досягненню пенсійного віку можна отримувати в оптимальному варіанті для кожного. Тобто, можливо перераховувати кошти застрахованій особі щомісячно, щоквартально, або одразу одержати всю суму накопичувальних коштів. Також в разі смерті застрахованої особи страхові внески можуть забрати нащадки.

На нашу думку, Україна може взяти за приклад модель Нідерландів. Корінь нашої проблеми полягає в тому, що солідарна система України складає 99,97% тому її потрібно якнайшвидше розвантажити. Оптимальним для цього є процентне співвідношення Нідерландів де: 50% займає солідарна система, а інші 50% поділяють між собою II та III рівень пенсійної системи. Так як до недержавних пенсійних фондів немає великої схильності у нашого населення то 10% буде достатньо, а вся перспектива покладається на накопичувальне пенсійне забезпечення, котре може скласти 40%.

Впровадження накопичувальної системи в Україні дасть змогу урізноманітнити джерела доходів майбутніх пенсіонерів і забезпечити більш високий рівень пенсій [1]. Для механізму функціонування накопичувальної системи, виходячи з досвіду інших країн, доцільно створювати Накопичувальні Фонди та прописати процедуру акумулювання коштів між Пенсійним та Накопичувальними Фондами, але все це потребує часу, а «реанімація» солідарної системи потрібно вже зараз.

Ще однією з можливостей є система недержавного пенсійного забезпечення (в таблиці вона складає 0,03%), але для її функціонування на 10% (як в Нідерландах) в Україні існує багато перепон. По-перше, населення не схильне довіряти свої кошти недержавним установам, по-друге, люди, котрі в радянські часи мали заощадження і не отримали своїх вкладень вже мають психологічний бар`єр і не захочуть ризикувати.

До механізму, який послаблює тиск на солідарну пенсійну систему можна також віднести запропонований урядом порядок підвищення пенсійного віку [5]. Підвищення пенсійного віку обґрунтовано тим що, по-перше в Україні найменший вік виходу на пенсію серед країн Європи та СНД та найбільша податкова ставка на загальнообов`язкове соціальне страхування. Такий дисбаланс має лише негативні наслідки. Такі, як: тіньова економіка, заробітна плата «у конвертах», а через це дефіцит доходів у Пенсійний Фонд, маленькі пенсії.

 

Таблиця 1. Тарифні внески різних країн [6; 7]

Країна	Тарифи внесків, %
	Робітник	Роботодавець	Разом
США	6,2	6,2	12,4
Швейцарія	4,2	4,2	8,4
Нідерланди	17,9	6,95	24,85
Франція	6,55	8,2	14,75
Україна	3,6	33,2 (залежно від класу професійного ризику)	36,8

 

Аналізуючи всі складові реформування солідарної системи пенсійного забезпечення України можемо відокремити сильні та слабкі сторони реформи.

 

Таблиця 2. Порівняльний аналіз реформування солідарної системи

Сильні сторони реформи	Слабкі сторони реформи
1) Протистояння негативній демографічній тенденції	1) недовіра населення до вкладень заощаджень в недержавні інститути
2) Накопичувальна пенсійна система є стимулом для виходу із тіні підприємств та відмови від заробітної плати у конвертах серед робітників	2) відсутність відкритої та доступної інформації для населення, стосовно змін законодавства та реформування системи в цілому.
3) Перехід від солідарної до системи до 2-го і 3-го рівня пенсійного забезпечення стане поштовхом для накопичення внутрішніх інвестиційних ресурсів, які потрібні для розвитку національної економіки	3) в обов`язковій накопичувальній системі немає механізму надання пенсії малозабезпеченим особам похилого віку, або механізму перерозподілу від учасників з високими доходами до учасників з низькими, оскільки пенсії залежать від внесків сплачених окремо кожною особою.
4) забезпечення фінансової стабільності функціонування пенсійної системи	4) безробітні, інваліди, жінки, які виховують дітей не зможуть накопити собі достатньо коштів для отримання пристойних виплат.

 

Будь-яка реформа має позитивні та негативі моменти. Якщо розпочати з негативних сторін маємо:

·    накопичувальна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування не має чітко розробленого механізму впровадження її в "життя";

·    сьогодні існує значна перешкода на шляху здійснення реформи – інформаційний бар'єр, який не дає змоги ознайомитись з перевагами окремих рівнів Пенсійної системи та необхідністю і складовими пенсійної реформи.

Але все ж таки позитивних рис набагато більше. До них можемо віднести:

-    трирівнева пенсійна система підвищить рівень життя пенсіонерів і забезпечить стабільність пенсійної системи.

-    перехід від солідарної до накопичувальної пенсійної системи скоротить заборгованість Пенсійного Фонду перед державним бюджетом.

-   ефективно працююча система недержавного пенсійного забезпечення є одночасно і істотним джерелом підтримки соціальних стандартів в Україні, і засобом накопичення внутрішніх інвестиційних ресурсів, дуже необхідних для прискореного розвитку національної економіки.

-    одним із інструментів стабілізації солідарної системи пенсійного страхування в Україні виступає механізм підвищення пенсійного віку, запровадження якого потрібно проводити разом з широкомасштабною роз’яснювальною роботою серед населення щодо перспектив здійснення цього кроку.

 

Список використаних джерел:

1. Бахмач А. Розвиток системи недержавного пенсійного забезпечення в Україні / А. Бахмач // Вісник Пенсійного фонду України. – 2008. – № 3. – С. 12-13.

2. Сальникова Т. Недержавна пенсія: головне – надійність / Т. Сальникова // Вісник Пенсійного фонду України. – 2008. – № 6. – С. 20-21.

3. Білоусов В. Огляд зарубіжного досві ду в сфері реформування системи пенсійного забезпечення. Перспективи для України // Україна: аспекти праці. – 2004. – № 3. – С. 39-45.

4. Папієв М. Міжнародний досві д реформування пенсійного забезпечення / М. Папієв // Україн а : аспекти праці. – 2004. – № 1. – С. 3-11.

5. Програма економічних реформ на 2010-2014 роки „Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава” [ Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.president.gov.ua/docs/Programa_reform_FINAL_1.pdf

6. Кан М. Организация пенсионного обеспечения (из мирового опыта)/ М. Кан // Человек и труд. – 2006. – № 5. – С. 29-32 .

7.      Якимів А.І. Формування і розвиток системи пенсійного забезпечення в Україні/ А.І. Якимів. – Л . : Афіша, 2003. – С. 105 .