Сікарьова Н.Г.

Дніпродзержинський державний технічний університет, Україна

ПЕРЕКЛАД ФРАЗЕОЛОГічних одиниць у художньому тексті як частина міжкультурної комунікації

 

На сучасному етапі розвитку суспільства помітно збільшилася роль міжмовної та міжкультурної комунікації. Вона торкається усіх сфер людського життя, наявна у сфері економіки, політики, культури. Тому, розглядаючи проблему міжмовної та міжкультурної комунікації, неможна залишити поза увагою такий аспект як переклад фразеологічних одиниць. Фразеологічні одиниці зустрічаються зазвичай у художніх текстах, а загальновідомим є той факт, що художній переклад – один з основних засобів міжмовної та міжкультурної комунікації. Отже, проблема перекладу фразеологічних одиниць сьогодні актуальна на тлі зростання ролі міжкультурною комунікації у житті суспільства.

Актуальність дослідження зумовила мету, а саме – розглянути основні перекладацькі стратегії при роботі з фразеологічними одиницями, їх роль у міжмовній та міжкультурній комунікації.

Об’єктом аналізу у статті обрано фразеологічні одиниці, а предметом – прийоми перекладу фразеологізмів у художньому тексті.

Вивченням цієї теми займалися такі вчені, як Б. А. Ларін, А. В. Кунін , В.П. Жуков, Л.І. Сміт та ін.

Отже, фразеологія – це наука про фразеологічні одиниці (фразеологізми), тобто про стійкі словосполучення з ускладненою семантикою. Фразеологія – надзвичайно складне явище, вивчення якого вимагає свого методу дослідження, а також використання даних інших наук – лексикології, граматики, стилістики, фонетики, історії мови, логіки та країнознавства. Питання фразеології, трактуються переважно в граматиці, роботах зі стилістики та інших. Родоначальником теорії фразеології є швейцарський лінгвіст Шарль Баллі (1865-1947). До основних понять фразеології як лінгвістичної дисципліни в першу чергу відносяться фразеологічні одиниці, їх стійкість і системний характер [4]. За останні роки багато лінгвістів дійшли висновків, що фразеологія є самостійною лінгвістичної дисципліною Б.А. Ларін був першим вченим, хто поставив питання про фразеологію як лінгвістичну дисципліну: "Фразеологія як лінгвістична дисципліна знаходиться ще в стадії "прихованого розвитку "..., але вона ще не сформувалась як зрілий плід підготовчих праць. ...А виділення такої дисципліни вже необхідне, бо всім зрозуміла дилетантська безпорадність, різнобій і безуспішність випадкового розбору цього матеріалу в лексикографії, стилістиці, синтаксисі" [6]. Отже, у художньому тексті за допомогою фразеологічних висловів, які не перекладаються дослівно, а сприймаються переосмислено, посилюється естетичний аспект мови. За допомогою ідіом, як за допомогою різних відтінків кольорів, інформаційний аспект мови доповнюється чуттєво-інтуїтивним описом нашого світу, нашого життя. Фразеологічні одиниці у художньому тексті, на думку Л.П. Сміта, «особливо потрібні в емоційному, схвильованому мовленні: образність та метафоричність надають їм виразності, енергії» [7].

Але це не єдина роль, яку можуть виконувати у художньому тексті фразеологічні одиниці. Загальновідомим є той факт, що фразеологізми виникають як відображення картини світу певного народу. Саме тому вони представляють неабияку цінність для дослідників у історичному аспекті, адже, вивчаючи фразеологічні одиниці тієї чи іншої мови, можна зробити певні висновки щодо історії народу, мова якого вивчається. У фразеологізмах знаходить відображення історія народу, своєрідність його культури і побуту. Фразеологізми часто носять яскраво національний характер. У деяких фразеологізмам зберігаються архаїчні елементи – представники попередніх епох. Наприклад, фразеологізм « To work like a dog » [1] з’явився на фоні того, що у середньовіччі та у ранньому Новому часі головну статтю доходів Великої Британії становила торгівля вовною, і помічниками людині у догляді за вівцями були саме собаки. Тепер розглянемо аналогічний український фразеологізм «працювати, як віл» . Він яскраво ілюструє те, що українські землі протягом усього історичного розвитку були піхотними, і тягловою силою були саме воли. При перекладі, однак, слід уникати національного забарвлення, тому ми не завжди можемо використовувати фразеологізм мови перекладу, побудований на інших образах. Так, англійську приказку « to carry coal to Newcastle » [1] не можна перекладати російською приказкою « ездить в Тулу со своим самоваром» , оскільки це привносить у переклад чуже національне забарвлення. У таких випадках доводиться або давати близький до оригіналу переклад, робити описовий переклад або перекладати цю приказку із зміною образу: «В ліс дрова возити; в криницю воду лити» . Інший приклад, який дає уявлення про специфічні реалії, але який не може бути перекладений буквально – « in for a penny , in for a pound » [1], що при буквальному перекладі виглядає як «ризикнув на пенні, ризикуй на фунт» . При такому перекладі українською мовою втрачається образність, адже фразеологізм зовсім не адаптований до сприйняття україномовного читача. Наприклад фразеологізм, тісно пов'язаний з церквою – « by (або with ) bell , book and candle » [1], який доцільно перекладати «назавжди» , адже одна з форм відлучення від церкві закінчувалась словами: « doe to the book , quench the candle , ring the bell » . Фразеологізм, який досить часто зустрічається у творах Даніель Стіл – « go nuts », « go nuts up » майже у всіх випадках треба перекладати як «божевілля» : «I think it will nut me if I agree » [8] – «Якщо я дам згоду, то збожеволію» ; «I don’t think I m cut for country life . Sometimes I go nuts up there » [8] – «Я не думаю, що створений для життя у провінції. Іноді я божеволію від тиші» . У цих випадках буквальний переклад неможливий, адже він буде не зрозумілий читачеві. У картині світу слов’янина немає співвідношення між горіхами та божевіллям, тому перекладач мусить максимально адаптувати текст перекладу. Залежно від стилю твору поняття «божевілля» можна передати «з’їхати з глузду» . Наступний досить вживаний фразеологізм – « ups and downs » . « He must have his own ups and downs , Daff , you know » [8] – «Розумієш, Даф , у нього повинні бути його власні злети та падіння» . У цьому випадку ми використовуємо перекладацьку трансформацію, щоб адаптувати текст перекладу.

Таким чином, на прикладах, наведених вище, бачимо, що при перекладі фразеологічних одиниць використовуються усі види перекладацьких трансформацій. Фразеологія заповнює лакуни змісту, і передавати фразеологічні одиниці треба адаптуючи їх до мови перекладу. Більш того, перекладаючи фразеологічні одиниці у художньому тексті, треба враховувати специфічність картини світу читача, адже фразеологія у художньому перекладі доповнює його функції як засобу міжмовної і міжкультурної комунікації. Однак треба уникати як буквалізму, так і передачі фразеологізмів еквівалентами з яскравим національним забарвленням.

 

Список використаних джерел:

1.       Баранцев К.Т. Англо-український фразеологічний словник / К.Т. Баранцев . – 2-ге вид., випр. – К.: Т-во «Знання», КОО , 2005. – 1056с.

2.       Доля Л.М. Фразеологічні одиниці з компонентом «назва тварин» [Електронний ресурс] / Л.М. Доля. – Режим доступу до статті: http://www.bestreferat.ru/referat-163241.html

3.       Жуков В.П. Семантика фразеологических оборотов / В.П. Жуков. – М., 1990. –   С. 19.

4.       Коміссаров В.Н. Сучасне переводоведення / В.Н. Коміссаров . – М., 2000 . – С. 51.

5.       Кунин А.В. Фразеологічні інтенсифікаторами в сучасній англійській мові/ А.В. Кунин // Іноземні мови в школі . –   1966 . –   № 1.

6.       Ларін Б.А. Про методи вивчення фразеологічних сполучень / Б.А.Ларін . – В кн.: "Наукова сесія ЛДУ 1953-1954". Тези доповідей по секції філолог. наук . – Л ., 1954.

7.       Сміт Л.І. Фразеологія англійської мови / Л.І.Сміт. – М., 1959

8.       Danielle Steel . Once in a lifetime . –   A Warner Book ,2000 . –   P. 182, 250, 268.