К . психол .н. Черепєхіна А.О.

Класичний приватний університет , Укра ї на

ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ ЯК ПЕРЕДУМОВА ПРОФЕСІОНАЛІЗМУ

 

Професія психолога дедалі набуває суспільної значущості завдяки усвідомленню ролі й місця фахівця з психології у сучасному соціумі. У зв’язку з цим розгортаються науково-теоретичні та експериментальні дослідження феномену професіоналізму психолога, зокрема, таких його показників, як професійна готовність, професійне мислення, професійний розвиток тощо.

Формування професіоналізму майбутніх психологів є актуальним завданням фахової підготовки та потребує належного наукового та емпіричного розв’язання. Аналіз наукових досліджень з проблеми формування професійної готовності особистості свідчить про те, що окремі аспекти цієї проблеми тією чи іншою мірою розглядали вчені Л. Виготський, Л. Кандибович , В. Кан-Калик , Г. Костюк, С. Максименко, В. Моляко , М. Нікандров , Я. Пономарьов , П.  Решетников , В. Роменець , В. Сластьонін та ін.

Проблема вивчення готовності майбутнього психолога розглядається як складова частина професійного відбору на психолого-педагогічні спеціальності такими авторами, як О.Ф. Бондаренко, О.О. Бодальов , В.Г. Панок, Н.І.  Пов’якель , Л.М. Собчик , Н.В. Чепелєва та ін. Зокрема, відбір до навчального закладу має вказувати тих, хто явно непридатний до професії, на що у своїх дослідженнях вказує В.Г. Панок, визначати психологічний ресурс особистості та внутрішньоособистісні труднощі, що сприяють або перешкоджають подальшій оптимальній фаховій підготовці та діяльності, як підкреслює О.О. Бодальов .

Як видно з праць В.А. Крутецького , готовність є синтезом особливостей особистості, які визначають її здатність до діяльності, серед яких він виділяє активне, позитивне відношення до діяльності, здатність займатися нею; ряд характерологічних рис і стійкі інтелектуальні почуття; наявність під час діяльності сприятливих для її виконання психічних станів; певний фонд знань, вмінь, навичок у відповідній галузі; певні психологічні особливості в сенсорній і розумових сферах, що відповідають вимогам конкретної діяльності.

На думку Л.В. Кондрашової , професійна готовність передбачає високий рівень виконання професійних дій, що не можливий без певного рівня сформованості морально-психологічної готовності випускників вищої школи. У дослідженнях готовності до того, чи іншого виду діяльності обов’язково має місце структурний аналіз самої діяльності [1 – 5].

Так, структурним аналізом професійно - педагогічної діяльності займалися такі вчені, як Г.О. Балл , М.І. Дьяченко, Л.А. Кандибович , Л.В. Кондрашова , Н.В. Кузьміна, В.А. Сластьонін та ін. Слід підкреслити, що рефлексивно-діяльнісний характер системи фахової психологічної підготовки обумовлений тим, що її центральним моментом є навчання студентів моделюванню діяльності і формування психологічного забезпечення професійної діяльності й психологічної готовності до неї засобами моделювання квазіпрофесійних ситуацій, у яких проявляється і розвивається професійна готовність, що виступає як передумова формування професіоналізму [4].

Така система підготовки не припускає попереднього визначення професійної придатності, наявності здатностей до професійної діяльності (за винятком спеціальних здібностей). Вона призначена для цілеспрямованого формування індивідуалізованих варіантів психологічного забезпечення професійної діяльності психолога на основі наявних індивідуально-психологічних особливостей суб'єкта, що виявляється в діяльності як професійна готовність.

Кожен компонент в багатокомпонентній структурі професійної готовності психолога до професійної діяльності має свої особливості формування і розвитку. Будучи основою професіоналізму, професійна готовність знаходиться в стані розвитку і не формується у відриві від процесу професіоналізації. Психологічна підготовка, що має як мету формування професійної готовності суб'єкта до професійної діяльності, забезпечує вирішення завдань ефективного функціонування всіх структурних компонентів в багаторівневій організації професійної готовності. Ці функції, узагальнюючи результати вивчення психологічного забезпечення професійної діяльності психолога, можна представити нижче. Отже, можна виділити такі структурні компоненти в процесі набуття професійної готовності до психологічної діяльності:

1. Мотиваційний компонент представлений вибором майбутніми психологами особистісного сенсу професійної діяльності, забезпечення певного рівня спрямованості процесу професіоналізації.

2. Цільовий компонент репрезентується побудовою концептуальної моделі професійної діяльності і визначається уявленнями про результати діяльності.

3. Операціональний компонент можна конкретизувати через побудову майбутньої професійної діяльності й її реалізацію. Розвиток і реалізація індивідуального стилю професійної діяльності при адекватному його сполученні з поведінковими проявами індивідуальності студентів забезпечують набуття високого рівня професіоналізму.

4. Регулятивний компонент забезпечує підтримку рефлексії (на різних її рівнях) процесу професіоналізації за всіма структурними рівнями професійної готовності до роботи психологом.

 

Список використаних джерел:

1.       Александро Ж. Рефлексивне самовизначення особистості як фактор готовності до управлінської діяльності: автореф . дис . на здобуття наук. ступеня канд. психол . наук: спец. 19.00.01 / Ж. Александро / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. – К., 2000. – 15 с.

2.       Генов Ф.Ю. Психологические особенности мобилизационной готовности спортсменов / Ф.Ю. Генов . – М.: Спорт, 1971. – 245 с .

3.       Захарова Л . Н . Психологические основы подготовки к профессиональной деятельности : дисс . ... д окт . психол . наук: спец . 19.00.01 « О бщая психология и история психологии» / Л . Н . Захарова. – Нижний Новгород, 1997. – 468 с .

4.       Кандибович Л.А. Психологические проблемы готовности в деятельности / Л.А. Кандибович . – Мн.: Изд-во БГУ, 1996. – 175 с .

5.       Ильин С.С. Психологическая готовность к управленческим профессиям и её диагностика / С.С. Ильин // Прикладная психология. – 1999. – №4. – С. 1–11.