Дерунова А.В.

Національний університет «Львівська політехніка», Україна

ФАКТОРИ ВПЛИВУ НА ВИБІР СТУДЕНТОМ ВНЗ ЗА КОРДОНОМ

 

Динаміка студентської мобільності різко збільшилася з початку дев ’ яностих. Двадцять років тому початкові мотивації навчатись за кордоном стосувались академічної частини, політичних, географічних, культурних факторів та умов. В той час країни прихильно ставилися до мобільності студентів, так як вважали, що вона сприяє відкритості світу і плекали надію створити міжнародні мережі інтелектуалів. В університетах навчалося чимало іноземців, але приймаючі країни не робили жодних зусиль, щоб найняти їх на роботу. Зараз, незважаючи на те, що первісні мотивації студентів та науковців не змінилися, освіта за кордоном має під собою стійке економічне підґрунтя. Уряди вбачають у ній точку опори для економічного розвитку; покращення якості вищої освіти і ВНЗ додає елемент престижності, піднімаючи рівень конкурентоспроможності. Для окремих осіб стимулом міжнародних обмінів є краща перспектива працевлаштування як і в рідній країні, так і в обраній.

В наш час швидкими темпами зростає кількість студентів, які беруть участь в міжнародних програмах. Між 1998 та 2004 роками кількість іноземних студентів, які беруть участь у міжнародних програмах по всьому світу зросла на 52%   і становить 2,7 мільйона, в тому числі - до країн ОЕСР   прибуває 85% з них [1,105].

Ця тенденція є результатом дії різних факторів, які пов'язані між собою :     мобільність висококваліфікованих   фахівців та працівників у глобалізованій економіці; нижчі витрати на транспорт та зв ’ язок; намір держав заохочувати університети до різного роду культурних обмінів для того, щоб залучити більш кваліфікований персонал; намір закладів третього-четвертого рівня акредитації отримати додатковий прибуток чи підвищити свій престиж, як національний, так і міжнародний; потреба у більш освіченій робочій силі в нових економічних системах, де місцеві ресурси часто є кількісно і якісно недостатніми.

Рішення взяти участь в міжнародному студентському обміні залежить від низки культурних, освітніх, економічних та соціальних факторів. На підставі публікацій ОЕСР та іншої спеціалізованої літератури було обрано такі фактори, які, на нашу думку, є визначальними при виборі іноземної країни для навчання:

-   візова політика країни призначення: потенційні учасники легко отримують візу, однак для них також важлива можливість працювати під час навчання або залишатись у країні до закінчення навчання. Наприклад, набагато вищою є обільність студентів в межах ЄС, ніж в межах ЄС—Україна ;

-   можливості працевлаштування у країні перебування і країни походження: країна перебування може бути привабливішою, якщо студенти зможуть працевлаштуватися після завершення навчання, або їхній фах високо затребуваний на локальному рівні ринку праці країни походження;

-   визнання диплому та набутих навичок країною походження та країною перебування: часта відсутність будь якої системи організації визнання оцінок частково пояснює успішність студентських обмінів, які базуються на угодах між університетами або на спільних програмах. Власне завдяки таким угодам і програмам студент має можливість отримати «подвійний диплом»   або ж автоматичне зарахування оцінок, отриманих в партнерському університеті [1–2]. З іншого боку, відсутність системи визнання ступенів та перезарахуваня кредитів, набутих в країні походження може зменшити обсяги студентської мобільності. Якщо студент обрав певну країну, де він в майбутньому хотів би працювати, найкраще рішення для нього — набути ступінь та завершити освіту саме в обраній країні, оскільки ступені, набуті вдома, не зрівняються з ступенями країни перебування.   З іншого боку, відсутність визнання іноземних наукових ступенів затримує мобільність, оскільки це зобов ’ язує студентів почати навчання за кордоном з нуля або обмежити свої сподівання повернутися в країну походження. ЮНЕСКО і ОЕСР спільно підготували Інструкцію забезпечення якості в системі вищої освіти, закликаючи до більшої прозорості та міжнародного співробітництва як засобу посередництва в міжнародній системі визнання наукових ступенів;

-   вартість навчання закордоном   (плата за навчання, плата за проживання, включаючи фінансову допомогу) у порівнянні з вартістю навчання в країні походження: чим менша різниця між ними, тим вищою є мобільність студентів. На додачу до цього географічна і культурна близькість пояснює, чому студенти з Європейського союзу дають перевагу Великобританії, як англомовній країні, де плата за навчання для мешканців ЄС така сама, як і для громадян Об ’ єднаного Королівства;

-   репутація і якість системи освіти в університетах приймаючої країни у порівнянні з країною походження: приймаюча країна має у цьому перевагу, чим і стимулює кількість міжнародних обмінів. Особливо легко порівнювати інституції вищої освіти коли є єдині міжнародні стандарти;

-   вибір післядипломної освіти, яку пропонує країна походження та можливості вступу на нього: обмежені можливості вступу можуть штовхати студентів їхати закордон;

-   наявність студентів або мереж студентів у приймаючій країні з країни походження: коли інформація про іноземні навчальні установи є порівняно відомою, рекомендації інших студентів відіграватимуть важливу роль, оскільки це чудова перспектива бути залученим у спільноту власної країни закордоном (на кшалт діаспори). В той самий час як академічні стандарти безсумнівно є жорсткішими на вищих щаблях освіти, дослідження показують, що якість вищої освіти в приймаючій країні має вирішальне значення у порівнянні з якістю навчальної програми в країні походження [3];

-   мовне питання: загальновідомий факт, що англійська мова є першою міжнародною мовою та другою найбільш поширеною мовою у світі, англомовні країни мають перевагу у цій сфері. В той самий час університети в неангломовних країнах намагаються врівноважити ситуацію, пропонуючи програми англійською;  

-   очікувана якість життя у приймаючій країні: до цього критерію відносяться можливості подорожувати, різноманіття подій, які відбуваються у країні та в місті, клімат, культурні та туристичні принади, культура і релігія. Коротко кажучи, якість життя є вирішальним фактором;

-   географічна та культурна близькість приймаючої країни та країни походження, і, особливо, історичні взаємозв ’ язки: наприклад, стійкі і великі студентські потоки спостерігаються між країнами Скандинавського півострову, так само між країнами Співдружності та Об ’ єднаним Королівством, так само між франкомовними країнами Африки і Францією, так само між колишніми республіками СНД та Росією;

-   інфраструктура та соціальна частина: наявність якісного медичного обслуговування, студентського містечка,   навчальних мовних центрів і т.д. і т.п.

Аналіз факторів впливу на вибір студентом внз за кордоном дозволив мені сформулювати модель студентської академічної мобільності.   Мотиви мобільності стимулюють студента до пошуку можливостей міжнародного обміну, в той самий час як бар'єри мобільності є перешкодами.

Вибір іноземними студентами (та їхніми сім ’ ями) приймаючого університету можна розглядати як результат матеріальної та нематеріальної оцінки вартості навчання закордоном та сукупності матеріальних та нематеріальних переваг, які студенти (та їхні сім ’ ї) планують отримати від нього. Відповідно найбільш важливими факторами є плата за навчання та вартість життя у обраній країні. Студенти з Азії призвичаїлися до високої (відносно високої) плати за навчання,   Рис.1. Модель студентської академічної мобільності

і не вбачають у відсутності стипендій перешкоду для мобільності.   На противагу їм, студенти з ЄС, які отримають достатні кошти у вигляді стипендій у рідних країнах, не так схильні до навчання у країнах де плата за навчання є на порядок вищою. Однак, незважаючи на це, низька плата за навчання не є основним детермінантом для студентської мобільності: потік іноземних студентів є відносно низьким в деяких країнах, де плата за навчання є низькою, або навіть її нема, наприклад в країнах Скандинавського півострова. Ціновий фактор є беззаперечно більш важливим в англомовних країнах. Разом з тим, немає нічого незвичного в тому, що бажання емігрувати в країну є обов ’ язковим та вирішальним фактором при виборі країни для навчання. Однак студент може обрати для навчання одну країну, а емігрувати до іншої, або ж провернутися додому.

Список використаних джерел:

1.       St?phan Vincent-Lancrin . Student mobility, internationalization of higher education and skilled migration / St?phan Vincent-Lancrin // World Migration. – 2008. – Ch. 4 . – 123 p.

2.       Колб Л. Какие ВУЗы в Киеве дают зарубежный диплом [Эл ектронн ы й ресурс ] / Л. Колб. – Режим доступ а : http://www.segodnya.ua/useful/education/14243226.html

3.       OECD publication 2004a: Internationalisation and Trade in Higher Education. Opportuities and Challenges [ Electronic resource ] . – Access mode: http://www.oecdbookshop.org/oecd/display.asp?sf1=identifiers&st1=962004061P1