Шматченко Г.О.
Луганський національний університет, Україна
ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ ДО РЕАЛІЗАЦІЇ ЛОГІКО-МАТЕМАТИЧНОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ В СУЧАСНИХ УМОВАХ ДНЗ
Модернізація системи освіти, як це визначено в нормативних документах розвитку освіти України, спрямовується на забезпечення розвитку і соціалізації дітей і молоді, виховання особистості, здатної орієнтуватися в реаліях і перспективах оточуючого середовища, підготовленої до життя і праці в суспільстві. Згідно Базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі», час замовляє педагога нового покоління , здатного вносити у власну діяльність прогресивні ідеї, запроваджувати нововведення.
Проблема логіко-математичного розвитку дітей на сучасному етапі дошкільного дитинства набуває все більшого значення. Це пояснюється позитивним впливом цього процесу на розвиток психічних функцій дитини, вирішення загальних завдань усебічного гармонійного розвитку особистості в дитячому віці. Сформоване логіко-математичне мислення допомагає сучасній дитині аналізувати різноманітні процеси, приймати рішення не лише згідно з чітко розробленими алгоритмами, але й коригувати власні дії у змінних умовах життя.
Логічний розвиток дітей дошкільного віку довгий час залишався поза увагою педагогів та методистів. Дослідженнями останніх років (Г.В. Белошиста , Л.І. Зайцева, Т.В. Коваленко, Г.М. Леушина , А.А. Столяр, К.Й. Щербакова) [1, с. 22–23] доведено можливість і механізми формування у дошкільників логіко-математичних уявлень і навичок, їх необхідність для подальшого шкільного навчання і життєдіяльності.
Метою роботи є розкриття специфіки підготовки майбутніх вихователів до реалізації логіко-математичного розвитку дітей в сучасних умовах ДНЗ.
З огляду на останні зміни, що відбулися в освітньому процесі дошкільного навчального закладу, увага майбутніх вихователів повинна бути націлена на переосмислення пріоритетних завдань логіко-математичного розвитку, вибір найоптимальніших і найефективніших форм роботи з дошкільниками. Таким чином, у процесі підготовки майбутніх вихователів слід приділяти особливу увагу наступним позиціям, що повинні бути впроваджені у процес подальшої педагогічної роботи:
- забезпечення логіко-математичного розвитку дітей в освітньому середовищі ДНЗ;
- зміна позиції педагога та дитини в освітньому процесі з суб’єкт-об’єктних на суб’єкт-суб’єктні;
- надання пріоритету заняттям інтегрованого типу.
Розглянемо ці позиції більш детально.
Як зазначено в Базовому компоненті дошкільної освіти України [2, с. 185], для розвитку логіко-математичних умінь важливим є забезпечення розвитку дитини в освітньому середовищі . Вихователю слід якомога частіше залучати дітей до організації оточуючого середовища, цікавитися їх думкою щодо наступних дій по його зміні, долучати дітей до самого процесу змін.
К.Й. Крутій у своїх дослідженнях визначила моделі міні-середовищ груп для молодшого і старшого дошкільного віку [3 , с. 212–215] . Кожне міні-середовище складається з певних куточків – осередків, які стимулюють самостійність і саморозвиток. Фахівцям з дошкільної освіти слід уважно ставитися до планування осередків. Невеликі за розміром, вони дають можливість дітям грати невеликими підгрупами, вільно спілкуватися з педагогом.
Освітнє середовище групи за К.Й. Крутій передбачає єдність декількох осередків: пізнавального, художньо-перетворювального, фізкультурно-оздоровчого, комунікативного та емоційно-рефлексивного [ 3, с. 212–215 ] . Саме у єдності цих основних компонентів освітнє середовище буде основою для логіко-математичного розвитку дітей дошкільного віку, розвитку узагальнених способів розумової діяльності що є важливим підґрунтям формування у них життєвої компетентності.
Розглянемо значення кожного осередку освітнього середовища у контексті логіко-математичного розвитку дітей дошкільного віку.
Найбільш продуктивним для збагачення дітей дошкільного віку елементарними логіко-математичними уявленнями є пізнавальний осередок освітнього середовища. До нього належить: правильна позитивна мотивація, вся навчально-розвивальна діяльність педагога та продуктивна діяльність дошкільників.
Для логіко-математичного розвитку в художньо-перетворювальному осередку особливо цінними будуть театралізована діяльність та сюжетно-рольові ігри [ 3, с. 214 ] . Організовуючи театралізовану діяльність, вихователь має продумати наступні положення: визначити, які логіко-математичні вміння і навички будуть формуватися в дітей у процесі театралізованої діяльності або під час сюжетно-рольової гри; чітко сформулювати виховні завдання гри (виховання вольових якостей, почуття довіри, взаємодопомоги, дружби, уміння підкорювати свої власні інтереси інтересам дітей групи ); дібрати доцільний дидактичний матеріал.
Під час виконання фізично-оздоровчих вправ дитиною, педагог може одночасно організовувати процес логіко-математичного розвитку за допомогою різноманітного обладнання: м’ячів різного розміру і кольору, обручів, кеглів тощо ? з метою тренування таких логічних процесів як серіації , класифікації, узагальнення, вправляння у рахуванні предметів; обладнання для тренування влучності – з метою розвитку орієнтування у просторі; поєднання різних форм шикування та перешиковування ? з метою вправляння швидкої реакції.
Комунікативний осередок [3, с. 215], як частина освітнього середовища дітей дошкільного віку допоможе дитині отримувати точні, структуровані логіко-математичні знання, зацікавить її у подальшому навчанні, створить достатню мотивацію для самостійного навчання.
Не менш важливим є осередок емоційно-рефлексивної активності [ 3, с. 215 ] . У контексті логіко-математичного розвитку педагог повинен навчати дитину фіксувати увагу на тому, як вона розмірковує і як вчиняє, до чого це призводить, виховувати свідоме ставлення до своїх дій, стимулювати бажання самостійно виводити логічні судження з приводу своїх вчинків, робити власні припущення.
В останні роки, у зв’язку з переорієнтацією освітнього процесу на особистісно-орієнтовний, гуманістичний підхід до дитини, інтеграційні процеси в сучасній дошкільній освіті, змінюється позиція педагога та дитини в навчально-виховному процесі. Характерною рисою педагогічної діяльності в системі дошкільної освіти до останніх часів була позиція вихователя «зверху», тобто жорсткий контроль з боку дорослого за всіма проявами життєдіяльності дитини. Мотивуючи свої дії тим, що дітей необхідно якомога раніше готувати до самостійного шкільного життя, вихователі домагалися чіткої шкільної дисципліни, монологізованої форми проведення занять, мінімуму нерегламентованої фізичної, творчої або емоційної активності з боку дитини [4, с. 18–19]. Звичайно, в таких умовах логіко-математичний розвиток, який є продуктом творчої, самостійної активності дітей дошкільного віку є неможливим.
Сучасний педагог повинен допомагати, полегшувати, сприяти, створювати умови для самостійного логіко-математичного розвитку, перетворюючись із вчителя у партнера.
З огляду на вищезазначене, відбуваються зміни в навчальному процесі дошкільного закладу . Перш за все, надання пріоритету заняттям інтегрованого типу односпрямованим предметним заняттям.
Основною формою навчання дітей дошкільного віку було і залишається заняття. Сучасне заняття зберігає самобутність та специфіку дошкільного дитинства, зорієнтоване на розуміння його як цікавого, змістовного, корисного для розвитку проведення часу [ 4, с. 3–4 ] . На заняттях з розвитку елементарних логіко-математичних уявлень в значно більшій мірі, ніж на інших, інтенсивно розвивається кмітливість, здатність до абстрагування, виробляється лаконічна і точна мова. Оскільки сучасна оновлена програма розвитку дитини «Я у Світі» наголошує, що в дошкільному закладі достатньо одного навчального заняття на день, вихователь повинен ретельно підходити до організації занять з формування елементарних логіко-математичних уявлень. У межах одного заняття необхідно не тільки займатися з дітьми засвоєнням навиків рахунку, вирішенням і складанням простих арифметичних завдань, але і знайомити їх з геометричними формами, поняттям множини, вчити орієнтуватися в часі і просторі. Педагогу доцільно залучати дітей на інтегрованих заняттях до активних форм роботи, оскільки вони є сприятливим фактором для логіко-математичного розвитку. Тому майбутнім фахівцям слід звернути увагу на різноманітність методів і прийомів, які доцільно використовувати під час занять. Наприклад: наочне моделювання, як засіб розвитку в дітей наочно-схематичного мислення; відповідний добір дидактичного матеріалу; дидактичні ігри логіко-математичної спрямованості; забезпечення емоційно-позитивного середовища під час занять. Крім того, педагогу необхідно добре знати індивідуальні особливості дітей, відношення їх до таких занять, рівень їх логіко-математичного розвитку і ступінь розуміння ними нового матеріалу.
Змістове наповнення занять важливо тісно пов’язувати з реальним повсякденним життям [2 , c . 182] . Завдання вихователя – створити під час заняття відповідні умови включення всіх дітей в активне і систематичне засвоєння програмного матеріалу.
Індивідуальний підхід в проведенні занять з розвитку елементарних логіко-математичних уявлень дасть змогу вихователю не тільки допомогти дітям в засвоєнні програмного матеріалу, але і розвинути їх інтерес, забезпечити активну участь всіх дітей в загальній роботі, що веде за собою розвиток їх розумових здібностей, уваги, попереджує інтелектуальну пасивність.
Згідно Базового компонента дошкільної освіти в Україні, вихователь повинен організовувати процес логіко-математичного розвитку дітей дошкільного віку не лише на спеціалізованих заняттях, а й протягом всієї життєдіяльності дитини у дошкільному закладі [2, c . 183]. Тому доцільно залучати дітей до інших активних форм роботи, які сприятимуть логіко-математичному розвитку в повсякденному житті. Розглянемо докладніше ці форми роботи.
Незважаючи на психічні та фізичні новоутворення, що відбуваються протягом дошкільного віку, основним видом діяльності дітей залишається гра. Враховуючи цю особливість дошкільного віку, педагогу доцільно вводити у повсякденне життя різноманітні ігри логіко-математичного змісту. Для цього доцільно використовувати логічні блоки Дьєнеша , з якими можна розробити цілий ряд дидактичних ігор і вправ для дітей дошкільного віку [5, с. 58–64]. Наприклад ігри: «Намисто», «Відшукай», «Так чи ні», «Обручі». Усі логіко-математичні ігри треба розглядати як певну систему з поступовим ускладненням завдань.
Значний розвивальний ефект мають ігри із запереченням, у яких дітям пропонується відібрати необхідні для гри предмети, або персонажі користуючись описом із запереченнями (не круглі, не жовті, не з червоними стрічками тощо).
Окрім логіко-математичних ігор, вихователю слід залучати дітей до такої форми роботи як конструювання [ 6, с. 89–97 ] . При правильно організованій педагогом діяльності діти набувають не тільки конструктивно-технічних вмінь – споруджувати окремі предмети з будівельного матеріалу (будівлі, мости), робити з паперу різні вироби (ялинкові іграшки, кораблики), але й узагальнених вмінь – цілеспрямовано розглядати предмети, порівнювати їх між собою і розчленовувати на частини, бачити в них спільне і відмінне, знаходити основні конструктивні частини, від яких залежить розташування інших частин, робити висновки і узагальнення. Як вид дитячої діяльності, конструювання розвиває мислення, окомір, координацію рухів, розуміння відмінностей між предметами і тими функціями, які вони виконують. Доречно використовувати конструктори та будівельні набори з різних матеріалів (пластика, дерева, метала).
Наступною важливою формою роботи з організації логіко-математичного розвитку, на яку доцільно звернути увагу, є пізнавально-дослідницька діяльність. Як процес – це спостереження та експериментування. Слід пам’ятати, що ті вміння, які дошкільники за допомогою вихователя розвинуть у собі, будуть переноситися в інші навчальні дисципліни й стануть в нагоді впродовж усього життя. До цих вмінь належать спостереження, порівняння, опис, передбачення, повідомлення, класифікація, аналіз, синтез та вимірювання. Пошукові дії дошкільнят слід спрямовувати на виявлення властивостей предметів (важкий — легкий; плаває – тоне) та їх станів (перехід води у пару тощо) [7, с. 28]. До такої діяльності, як правило, залучають старших дошкільників, а дітям молодшого і середнього дошкільного віку можна запропонувати виконати окремі пошукові дії. За такої організації роботи протягом дошкільного віку, діти будуть переходити від спроб певним способом досягти практичного результату до дій, спрямованих на пізнавальний результат, виявлення прихованих властивостей предметів та їх зв'язків.
Таким чином, з огляду змін, що відбулися останнім часом у дошкільній освіті, сучасним педагогам і майбутнім фахівцям дошкільної освіти слід враховувати нові тенденції при організації логіко-математичного розвитку дітей дошкільного віку. А саме: впровадження поняття «освітнє середовище групи»; зміна позиції педагога в навчально-виховному процесі з суб’єкт-об’єктного на суб’єкт-суб’єктне; перегляд та оновлення традиційних форм роботи з дошкільниками; застосування таких актуальних форми роботи як конструювання, пошуково-дослідницька діяльність, логічні вправи та ігри;
Результатом врахування майбутніми фахівцями дошкільної освіти сучасних тенденцій з логіко-математичного розвитку стане вдосконалення логіко-математичних знань; посилення характеру рефлексії навчально-виховного процесу; розширення відкритості навчально-виховного процесу шляхом взаємодії різних компонентів освітнього середовища.
Список використаних джерел:
1. Старченко В. Логіко-математичний аспект дошкільної освіти / В. Старченко // Дошкільне виховання. – 2005. – № 7. – С. 22–23.
2. Коментар до Базового компонента дошкільної освіти в Україні : наук .- метод . посіб . / наук. ред. О.Л. Кононко . – К.: Ред. журн. « Дошкільне виховання », 2003. – 243 с .
3. Крутій К.Л. Освітній простір дошкільного навчального закладу: монографія: у 2-х ч. – Ч. 1.: Концепції, проектування, технології створення / К.Л. Крутій. – Запоріжжя: ТОВ «ЛІПС» ЛТД, 2009. – 320 с.: іл., табл.. – Бібліогр .: С. 307 – (Бібліотека методиста дошкільного навчального закладу).
4. Сучасне заняття в дошкільному закладі: навч.-метод . посіб. / за ред. Н.В. Гавриш; авт. кол .: Н.В. Гавриш, О.О. Лінник , Н.В. Губанова . – Луганськ: Альма-матер, 2007. – 496 с.
5. Зайцева Л. Елементарна математична компетентність / Л. Зайцева // Дошкільне виховання. – 2004. – № 7. – С. 12–15.
6. Плетеницька Л., Крутій К. Логіко-математичний розвиток дошкільників / Л. Плетеницька , К. Крутій. – Запоріжжя: ТОВ «ЛІПС» ЛТД, 2002. – 156 с.
7. Михайленко О. Готовність вихователів до формування логіко-математичної компетентності дошкільників / О. Михайленко // Вихователь-методист дошкільного закладу. – 2010. – № 8. – С. 26–35.