Трякіна О.О.

Академія митної служби України, м. Дніпропетровськ

ЗАСТОСУВАННЯ ДИСТАНЦІЙНОЇ ОСВІТИ У ПІДВИЩЕННІ КВАЛІФІКАЦІЇ ФАХІВЦІВ ДЕРЖАВНОЇ МИТНОЇ СЛУЖБИ

 

В умовах структурної перебудови економіки й активної участі України у міжнародних угодах та конвенціях дедалі більшої актуальності набуває покращення якості й ефективності систем освіти і навчання для того, щоб забезпечити всіх людей навичками, які б відповідали потребам ринку праці. У контексті сказаного стає зрозуміло, що освіта в сучасному світі ? і це давно продемонстрували такі розвинуті країни, як Японія, Корея, США, ? має: а) бути максимально індивідуалізованою (з урахуванням природних здібностей, психологічних та культурних особливостей індивіда); б) будуватися на найкращих освітніх технологіях (щоб навчити людину вчитися, тобто самовдосконалюватися); в) бути справді в безперервному розвитку [1] .

За даними статистики, щорічно оновлюється 5% теоретичних і 20% професійних знань. У США, наприклад, встановлена відповідна одиниця вимірювання «старіння» знань фахівців ? «період напіврозпаду компетентності» ? термін часу, коли з моменту закінчення ВНЗ, у результаті появи нової науково-прикладної інформації компетентність фахівців знижується на 50% [2]. В Україні проблемою є те, що багато університетів здійснюють підготовку спеціалістів на застарілому обладнанні без урахування світових та національних інноваційних процесів. У результаті молода людина, яка тільки що закінчила ВНЗ, відразу потребує підвищення кваліфікації або перепідготовки, бо її знання й уміння не витримують конкуренції на ринку праці і не мають попиту.

Тому освіта впродовж життя (освіта дорослих або неперервна освіта) , невід’ємною частиною якої є дистанційна освіта, стає центральною ланкою політики розвитку людських ресурсів і має застосовуватися будь-якими державними чи приватними організаціями. Зміст неперервної освіти включає обумовлені цілями і потребами суспільства вимоги до системи знань, умінь і навичок, світогляду, громадських і професійних якостей спеціаліста, що формуються у процесі андрагогічно орієнтованого навчання із урахуванням перспектив розвитку науки, техніки, технологій і культури. Для такої освіти важливим є формування стратегії інформаційно-інноваційного освітнього середовища, що забезпечує відкритий доступ до програм навчання різного рівня, а також розробка й використання основ дистанційного навчання як важливого засобу розширення доступу до різних освітніх програм.

Водночас, проблема підвищення кваліфікації фахівців стає дуже важливим питанням для керівництва Державної Митної Служби України (далі ? ДМСУ). Нові світові тенденції, підписання Україною міжнародних конвенцій та меморандумів, вступ до Всесвітньої Торгової Організації, впровадження на законодавчому та економічному рівнях стандартів Всесвітньої Митної Організації (далі ? ВМО) викликає потребу у впровадженні нового підходу до змісту, форм та методів навчання спеціалістів митної справи.

На нашу думку, саме дистанційна освіта відіграє значну роль у підвищенні кваліфікації фахівців митної справи. Швидкий розвиток комп’ютерної техніки та інформаційного середовища сприяли появі нових інформаційно-комунікаційних технологій та засобів навчання, які активно застосовуються в освітніх процесах та навчальних програмах митних службовців.

Слід зазначити, що існує низка електронних навчальних інструментів, які використовуються за допомогою можливостей Інтернет-мережі. Проте найбільш ефективними з них, за даними ВМО [3], є ті методи та інструменти, які сприяють активної участі фахівців ДМСУ у підвищенні їхньої кваліфікації і спрямовані на самоосвіту та самовдосконалення митників протягом їхньої службової діяльності.

Саме тому розробка таких навчальних інструментів тренерами ВМО стала наслідком бурхливого розвитку соціальних Інтернет-мереж, найвідоміші з яких ? Facebook та Twitter . Отже інструменти, які застосовуються зараз з метою підвищення кваліфікації фахівців митної справи, включають: communities of practice ? соціальні мережі, що використовуються учасниками для обміну інформацією й досвідом у митній діяльності; wikis , які дозволяють учасникам колективно структурувати отримані вміння та знання та керуватися ними у сумісних дискусіях та навчальних ситуаціях; blogs , в яких учасники мають можливість обмінюватися думками, досягненнями та проблемами в їхньої службової діяльності. Крім того, до переліку таких інструментів можна додати групові вправи, рольові ігри, симулятори, 3 D університети та новий навчально-тренувальний портал ВМО. Останній з них розглянемо детальніше.

Протягом останніх декількох років Секретаріат ВМО розробляв методи та інструменти, які б дозволили задовольнити потребам швидко змінюючого економічного середовища та сприяли процесу переосмислення пріоритетів на світовому митному просторі. Результатом такої діяльності стало впровадження електронних навчальних модулів ВМО у процес неперервної освіти митників.

Зараз приблизно 15000 митних офіцерів з 115 країн світу, включаючи Україну, мають доступ та використовують навчальну платформу ВМО для підвищення кваліфікації, що дозволяє їм набувати нових знань безпосередньо на робочому місці як на внутрішній митниці, так і в прикордонному офісі. Ця платформа складається з 250 годин електронного навчання та включає модулі за такими тематиками, як-от: Гармонізована система; конвенція CITES ; концепція уповноважених економічних операторів; право інтелектуальної власності тощо.

Більш того, з метою удосконалення електронних навчальних інструментів Секретаріат ВМО вирішив запустити систему відкритого джерела під назвою CLiKC (the Customs Learning and Knowledge Community). Нова навчальна платформа надає можливості не тільки використовувати її ресурси, а й розширювати їхній обсяг за допомогою додавання, зберігання та обміну навчальними матеріалами та документами, які відображають процеси, що відбуваються на національному рівні.

Таким чином, застосування електронної освіти за допомогою можливостей Інтернет-мережі та електронних навчальних платформ ВМО відіграє значну роль у підвищенні кваліфікації фахівців митної справи України. На сучасному етапі електронні навчальні модулі ВМО потребують подальшої адаптації на національному рівні та перекладу з англійської мови на українську для більш ефективного їхнього застосування.

 

Список використаних джерел:

1.       Висока освіта впродовж життя [Електронний ресурс] // Персонал Плюс. ? №37 (188). – 2006. – 15-21 верес. ? Режим доступу: http :// www . personal - plus . net /188/1154. html

2.       Лук’янова Л.Б. Концептуальні положення освіти дорослих [Електронний ресурс] / Л.Б. Лук’янова. ? Режим доступу: http :// www / rusnauka . com /7_ NND _2009/ Pedagogica /43099. doc . htm

3.       WCO News . ? № 64 . – 2011. – Feb . – P. 18–19.