Заболотня Г.О.

Донецький національний університет, Україна

політичний дискурс Сучасної України:

ГЕНДЕРНИЙ аспект

 

Серед усіх сфер життєдіяльності суспільства саме політика є публічним полем, де розгортаються презентації сучасності. Політичні процеси являють собою сукупність певних практик, відтворених політичними акторами, результатом яких стає формування у свідомості громадян політичних та соціальних конструктів: ідентичностей, соціальних норм/відхилень, еталонів, правил, цінностей, стереотипів, які формуються та навіюються політичним дискурсом. Одними з таких процесуальних та контекстуальних явищ є гендер, що підтверджує популярна концепція з роботи К. Уест і Д. Циммермана – "створення ґ ендеру" – doing gender [1 ].

Соціокультурні зміни, які розпочались за часів постмодерну, призвели до появи нового тлумачення взаємовідносин між статями крізь призму концепції "гендер". Гендерний підхід, на відміну від фемінізму, акцентував соціальні ролі індивідів не залежно від їхньої статі, а відповідно до потенціалу, відзначаючи психологічні якості та моделі поведінки, наявні маскулінні чи фемінні риси. Теорія ґ ендеру, ставши топовою темою у другій половині ХХ століття, запропонувала концепт "соціальної статі" у якості аналітичного інструменту, відкривши нові можливості для дослідження суспільства, культури і політики. Зокрема, гармонізація суспільних відносин, шляхом розподілу соціальних ролей між громадянами у всіх громадських інститутах стала однією з головних цілей сучасних демократичних країн, невід'ємним пунктом політичних програм. Набули поширення концепція паритетної демократії, гендерної політики, гендерного квотування тощо.

В Україні гендерна проблематика перебуває у сфері міждисциплінарних досліджень, що представлені працями Н. Чухим, О. Ярош, І. Жеребкіної, О. Горошко, І Кириліної, О.Кісь та інших. Більшість досліджень спрямовані на осмислення феміністичних тлумачень різних методологічних шкіл із фокусуванням на правах жінок та чоловіків, ідеології жіночого руху в Україні. Особливу цінність мають дослідження Сорокопуд О.Є. щодо ґендерного виміру лінійних та мережених систем політики [2] і Горошко О.І. щодо процесів трансформації гендерного дискурсу [3]. Утім, поза увагою вітчизняних дослідників залишилось багатоаспектне дослідження гендерного виміру політичного дискурсу України.

Виходячи із маніпулятивної природи політичного дискурсу, його здатності створювати необхідні знання, еталони, вживлювати цінності та норми, він постає "ресурсом" створення ґендеру [ 1 ]. Тож, набуття індивідом гендерної ідентичності у процесі гендерної соціалізації під впливом гендерних стереотипів відбувається саме політичному дискурсі, де транслюється змістовне наповнення окреслених соціокультурних конструктів, які стають продуктами цих політичних дискурсів . Найбільш вдало пояснюють ці процеси Е. Лаклау та Ш. Муф. Вони вважають, що суб'єкт набуває ідентичність у межах соціального світу, структурованого дискурсом, шляхом процедур позиціонування себе у дискурсі. П олітичний дискурс являє собою таку форму соціокультурної практики, що бере участь у формуванні соціокультурних явищ і одночасно формується ними.

Проблема причин і закономірностей використання гендерних образів, символів, метафор у політичній боротьбі, викликало останнім часом великий інтерес у дослідників. Дуже широко представленими є результати досліджень маскулінних та фемінних особливостей комунікації – з позицій гендерної лінгвістики, кінетики, просодики тощо. Разом із тим, питання ж зворотного впливу політичного дискурсу на гендерний порядок суспільства, навпаки, практично не досліджувалося.

Політичні сили приймають активну участь у формуванні нових значень та оцінок фемінності та маскулінності. У владному дискурсі використовуються традиційні ґ ендерні уявлення, з одного боку, і створює нові, з іншого. Серед шляхів впливу політичного дискурсу на створення гендерного порядку можна відзначити, зокрема програмні документи політичних партій і висловлювання політичних лідерів. Якщо вони резонують з реальністю, це може викликати обурення спільноти. Так, наприклад, вислів Прем'єр-Міністра М. Азарова про те, що провадити реформи – не жіноча справа [ 4 ], миттєво отримав реакцію з боку представників міжнародного правозахисного центру "Ла Страда-Україна", які подали судові позови із обвинуваченням у дискримінації. Аналогічну реакцію викликали слова ще кандидата у Президенти В. Януковича, який, коментуючи дії Ю. Тимошенко, заявив, що: "Якщо вона жінка – то має йти на кухню, і там демонструвати свої примхи" [ 8 ].

Національне політико-правове обґрунтування гендерних індикаторів політичного розвитку в Україні зафіксовано у Законі України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» від 8.09.2005 р. [6], у якому вводяться індикатори ґендерно-правової експертизи та відображення органами державної статистики показників становища жінок та чоловіків у всіх сферах життя суспільства. Це доводить те, що впровадження гендерної політики в Україні має сутнісний розрив між декларованими цілями та реальністю.

Політична еліта, як продуцент дискурсу влади постає транслятором моделей маскулінності та фемінності. Маскулінізація та фемінізація політичних лідерів і партій сама по собі є чинником відтворення гендерного порядку . Особливий вплив на гендерний порядок суспільства має гегемонна маскулінність голови держави(або фемінність у випадку фігури Королеви). Від президента чекають на прояви рішучості, сили, ініціативи, відповідальності. Так, його і мідж намагаються часто маскулінізувати, у тому числі за рахунок прив’язки до соціальних інститутів які традиційно вважаються маскулінними (спецслужби, армія, спорт). Свідченням цього є те, що Голова держави традиційно постає Верховним Головнокомандувачем Збройних сил.

Зміни у політичній системі завжди супроводжувалися переконфігурацією відносин між моделями маскулінності й фемінності. Одночасно з політиками створюються і просуваються нові моделі, що відбувається шляхом поступової корекції нині існуючих. У кожному суспільстві У явлення про фемінність та маскулінність варіативні, змістовне наповнення слів "жінка","чоловік" відмінні, бо формуються відповідно до соціокультурних та історичних умов кожного суспільного простору. Саме тут проявляється дискурсивність гендерних практик, – крізь формулу контекст+текст=смисл, – д е на перший план виходить контекст. Говорячи про актуалізацію контексту в дискурсі, треба відрізняти контексти ситуаційні (тимчасові параметрами поточної ситуації спілкування) та контексти когнітивні , які являють собою ментальні конструкти реальності, відповідні знання окремих соціальних груп про світ та способи їх подання. У даному випадку, маються на увазі контексти когнітивні, які підкреслюють, що історичність конструктів маскулінності та фемінності у кожному окремому соціумі.

 

Список використаних джерел:

1.       Рябова Т.Б. Политический дискурс как ресурс «создания гендера» в современной России [Электронный ресурс] / Т.Б. Рябова // Личность. Культура. Общество. – Т. VШ. – Вып. 4 (32) (2006). – C. 307–320 . – Режим доступа: http://cens.ivanovo.ac.ru/publications/riabova-politicheskiy-diskurs.htm . – Время доступа : 24.05 2011 1:19

2.       Сорокопуд О.Є. Ґендерні виміри лінійних та мережених систем політики : дис. ... канд. політ. наук: спец. 23.00.01 „Теорія та історія політичної науки” / О.Є. Сорокопуд / Львівський національний університет ім. І. Франка. – Львів, 2008.

3.       Горошко О.І. Становлення інформаційного суспільства як фактор трансформації гендерного дискурсу / О.І. Горошко // Вісник міжнародного слов’янського університету. – Х., 2008. – Т.XI. – № 1. – С. 36–45.

4.       Азаров Н. : П роводить реформы – не женское дело [ Електронний ресурс ] / Н. Азаров. – Режим доступу: http://www.unian.net/rus/news/news-368345.html . – Назва з екрану

5.       Янукович советует Тимошенко пойти на кухню и показывать там свои прихоти [Электронный ресурс] . – Режим доступа: http://www.unian.net/rus/news/news-358158.html. – Название с экрана .

6.       Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» від 8.09.2005 р . [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2866-15 . – Час доступу: 23.05. 2011 22:10