К.політ.н . Ярошко О.З.

м. Київ, Україна

ПОСТРАДЯНСЬКИЙ ПРОСТІР У КОНЦЕПЦІЇ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ (1990–1993)

 

Розпад однієї держави на 15 країн ставить на їх зовнішньополітичний порядок денний взаємини між ними і збереження міжнародної стабільності як такої.

Метою цього дослідження є визначення місця пострадянського простору у концепції зовнішньої політики України (1990–1993 роки).

Після проголошення державного суверенітету відносини України з іншими радянськими республіками перебували лише на стадії становлення в нових умовах, тому й передбачалась розробка типового положення про угоди з ними [12]. З огляду на важливість міжреспубліканської кооперації передбачалось право підприємств і організацій республіки вступати у прямі господарські зв’язки і співпрацювати з їх аналогами в інших радянських республіках, можливість участі УРСР на договірних засадах у діяльності фінансових загальносоюзних і міжреспубліканських програм [7], а також започаткування переговорів щодо створення валютного і митного союзів і координування зовнішньоекономічних політик [10]. У проекті нової конституції передбачалось ввести розділ «Україна в Союзі Суверенних держав» [8], що є свідченням відсутності чіткого бачення подальшого розвитку Україною Радянського Союзу.

З огляду на актуальність після проголошення незалежності Україна висловлює позицію щодо співпраці з іншими радянськими республіками: виступає за стабілізацію, розвиток, поглиблення і всебічне розширення економічних відносин між усіма республіками колишнього СРСР на принципах добровільної участі, рівноправності, взаємовигідного співробітництва, за збереження єдиного економічного простору [4; 6].

Після припинення існування СРСР як геополітичної реальності Україна висловилась за встановлення дипломатичних відносин та співробітництво з колишніми радянськими республіками [5], стала однією із держав-засновниць СНД, яку розглядає як міжнародний механізм багатостороннього співробітництва, однак, проти перетворення її в державне утворення чи надання статусу суб’єкта міжнародного права [13], механізм вирішення низки міжнародно-правових питань щодо правонаступництва, а рішення інститутів СНД повинні мати рекомендаційний характер [1; 3; 9, с. 45-46]. Пріоритетні сфери співробітництва в рамках СНД: консультації, а не координація, у сфері зовнішньої політики; розвиток, а не формування, спільного економічного простору, участь у загальноєвропейському та євразійському ринках, митна політика; розвиток власних систем транспорту і зв’язку; охорона навколишнього природного середовища; участь у створенні всеосяжної міжнародної системи екологічної безпеки; боротьба з організованою злочинністю; пункт щодо міграційної політики Україна не підтримала [1; 11]. Головні пріоритети співробітництва – політична, економічна, культурна сфери, освіта, наука, охорона здоров’я, торгівля, охорона навколишнього природного середовища, сприяння широкому інформаційному обміну [2].

Отже, після розпаду СРСР Україна переходить до нового етапу відносин з новими незалежними державами як і двосторонньому, так і в багатосторонньому (СНД) форматах, розглядаючи пострадянський простір в контексті збереження низки важливих кооперативних зв’язків і вирішення проблем пострадянської спадщини та сучасних міжнародних відносин.

 

Список використаних джерел:

1.       Алма-Атинська декларація від 21 грудня 1991 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// zakon 1.rada.gov.ua

2.       З приводу подій у Республіці Молдова : заява Верховної Ради України від 6 березня 1992 року № 2181–ХІІ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// zakon 1.rada.gov.ua

3.       Заява Верховної Ради України з приводу укладення Україною Угоди про співдружність незалежних держав від 20 грудня 1991 року № 2003–ХІІ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// zakon 1.rada.gov.ua

4.       Основні напрямки економічної політики України в умовах незалежності від 25 жовтня 1991 року № 1698а–12 [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http:// zakon 1.rada.gov.ua

5.       Про встановлення дипломатичних відносин з державами – суб’єктами колишнього СРСР : постанова Президії Верховної Ради України від 11 грудня 1991 року № 1968–ХІІ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// zakon 1.rada.gov.ua

6.       Про Договір про економічне співтовариство : постанова Президії Верховної Ради України від 17 жовтня 1991 року № 1665–ХІІ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// zakon 1 . rada.gov.ua

7.       Про економічну самостійність Української РСР : закон Української РСР від 3 серпня 1990 року № 142–ХІІ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// zakon 1.rada.gov.ua

8.       Про Концепцію нової Конституції України : постанова Верховної Ради Української РСР від 19 червня 1991 року № 1213–ХІІ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// zakon 1.rada.gov.ua

9.       Про основні напрями зовнішньої політики України : постанова Верховної Ради України від 2 липня 1993 року № 3360- XII // Україна на міжнародній арені : зб. докум . і матер ., 1991–1995 роки. Кн. 1. / [упор. : В.В.  Будяков та ін. ; редкол .: Г.Й. Удовенко ( відп . ред.) та ін.]. – К. : Юрінком Інтер , 1998. – С. 37–53.

10.   Про порядок введення в дію Закону Української РСР «Про зовнішньоекономічну діяльність» : постанова Верховної Ради Української РСР від 16 квітня 1991 року № 960–ХІІ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// zakon 1.rada.gov.ua

11.   Про ратифікацію Угоди про створення Співдружності Незалежних Держав : постанова Верховної Ради України від 10 грудня 1991 року № 1958–ХІІ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// zakon 1.rada.gov.ua

12.   Про реалізацію Декларації про державний суверенітет України у сфері відносин
з радянськими республіками : постанова Верховної Ради Української РСР ві д 31 жовтня 1990 року № 425 – XII [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// zakon 1.rada.gov.ua

13.   ЦДАВОВУ. Ф. 5233. Оп . 1. Спр . 437. Арк. 87–99.