Басинський А.М.
Донецький юридичний інститут ЛДУВС України
Кримський юридичний інститут ОДУВС, Україна
ПСИХОЛОГІЧНА ПІДГОТОВЛЕНІСТЬ Є ГОЛОВНЕ ДЛЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ПІДРОЗДІЛІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ У СЛУЖБОВО-БОЙОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Права людини унікальні за характером, важливістю та обсягом соціально-гуманітарних проблем. Вони визначають статус людини у будь-якому суспільстві і є конструктивним засобом здійснення цивілізованої діяльності людей, задоволення їх інтересів та потреб. Свідоцтвом прагнення до формування правової держави, утвердження демократичних принципів в житті суспільства є проголошення Конституцією України (ст. 3) відповідно до Декларації прав і свобод людини, того. що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю [1].
Фактично всі внутрішні та зовнішні функції держави безпосередньо або опосередковано спрямовані на зміцнення і вдосконалення загально соціальних гарантій прав людини та громадянина. Згідно з цим певні державні органи й інші владні суб'єкти для виконання норм Конституції більш конкретно і предметно реалізовувати в своїй діяльності мають дані положення Основного Закону. Це передусім стосується органів влади та управління різних ступенів, а також посадових осіб, починаючи з Президента України як глави держави. Забезпечення реалізації та охорони прав і свобод особи здійснюється через більшість їх різноманітних функцій, включаючи правоохоронну. У системі МВС України провідне місце посідає міліція. Міліція в Україні – це державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров’я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань. Міліція складається з підрозділів: кримінальна міліція,міліція громадської безпеки, місцева міліція, транспортна міліція, міліція охорони, Державна автомобільна інспекція, судова міліція, спеціальна міліція [4].
З метою захисту національних інтересів України і конституційних прав громадян Верховна Рада 16 січня 1997 року прийняла Концепцію національної безпеки (13/97-ВР). У її реалізації особливе місце відводиться спеціальним підрозділам МВС України "Беркут", "Сокіл", "Титан", «Гріфон» на які покладається функція здійснення однієї з форм адміністративної діяльності [2; 7–8]. Служба в цих підрозділах – це екстремальний вид фахової діяльності, який здійснюється в умовах реальної вітальної загрози і потребує високого рівня бойової і психологічної підготовки [3]. Під адміністративною діяльністю спеціальних підрозділів міліції розуміють урегульовану адміністративно-правовими нормами виконавчо-владну, розпорядчу діяльність, яка спрямована, з одного боку, на забезпечення виконання поставлених перед цими підрозділами правоохоронних завдань щодо сприяння реалізації нормативно закріплених прав, свобод та законних інтересів фізичних та юридичних осіб, їх охорону та захист, охорону громадського порядку та громадської безпеки.
Службово-бойова діяльність спеціальних підрозділів міліції, їх компетенція, завдання покладені на них, функції, організації їх роботи та психологічна підготовка особового складу спеціальних підрозділів ОВС в екстремальних ситуаціях. Актуальність наукової роботи обумовлена необхідністю вдосконалення діяльності спеціальних підрозділів міліції при дії в екстремальних ситуаціях і, як кінцевий результат – покращення боротьби з правопорушеннями. Адже успішне виконання завдань і функцій, визначених державою і МВС України для спеціальних підрозділів міліції, безпосередньо залежить від належного рівня організації системи управління цими підрозділами, характерною особливістю якої є їх динамічний розвиток [5–6]. Нажаль, деякі із спецпідрозділів МВС неможливо охарактеризувати сповна, так як нормативно-правові акти, які регламентують їхню діяльність не призначені для широкого круга читачів, інакше кажучи, не для цивільних,це пов’язано з певною секретністю.
Спеціальні підрозділи міліції створюються у системі органів внутрішніх справ України з метою виконання спеціальних завдань та функцій з охорони громадського порядку в державі; це підрозділи, які, діючи в екстремальних умовах можуть забезпечити громадський порядок на об’єктах і територіях, що мають важливе значення. Н а спеціальні підрозділи в Україні покладено ряд дуже вагомих за своїм значенням завдань, на сьогодні одним із головних питань підготовленості цих підрозділів є психологічна основа .
Список використаних джерел:
1. Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
2. Колпаков В.К. Адміністративне право України: підручник / В.К. Колпаков , О.В. Кузьменко . – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 544 с.
3. Логачов М.Г. Проблеми формування психоемоційної стійкості у підрозділах особливого ризику до негативного впливу стрес-факторів. Актуальні проблеми сучасної науки у дослідженнях молодих вчених УніВС / М.Г. Рогачов. – Х.: Видавництво УніВС, 1999. – № 5 – С . 180–183.
4. Плішкін В.М. Теорія управління органами внутрішніх справ: підручник / В.М. Плішкін ; за ред. канд. юрид. наук Ю.Ф. Кравченка. – К.: Національна академія внутрішніх справ України, 1999. – 702 с.
5. Самойлов О.Є. Психологічний зміст бойової підготовки у контексті діалогу двох логік / О.Є. Самойлов – Тернопіль: Психологія і суспільство, 2008. – № 4. – С. 122–126.
6. Самойлов А.Е. Парадоксы боевой подготовки или диалогика психофизического тренинга бойца / А.Е. Самойлов. – Донецк: Психологические технологии в экстремальных видах деятельности, 2009. – С. 255–257.
7. Стеценко С.Г. Адміністративне право України: навч . посіб. / С.Г. Стеценко . – К.: Атіка , 2007. – 624 с.
8. Широченко В. "Сокіл" набирає лету. Підрозділам швидкого реагування"Сокіл" виповнюється п'ять років / В. Широченко: Міліція України. – 1999. – № 1–2. – С. 24–25.