К. е. н. Лелюк Ю. М., Лелюк М. В.
Полтавська державна аграрна академія, Україна
ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ «ДЕТЕКТИВНОЇ ВІЗУАЛІЗАЦІЇ» ПРИ ВИВЧЕННІ КУРСУ «СТРАХОВІ ПОСЛУГИ»
Складні та суперечливі процеси розвитку політичного, соціального та економічного життя вимагають від системи вищої освіти готувати спеціалістів, що мають чітке мислення, легко адаптуються до змін, відчувають постійну потребу у самоосвіті [2]. Розв’язання такої задачі вимагає активізації особистих якостей студента в процесі навчання та переведення навчального процесу з площини монологу у площину діалогу. На наш погляд, цьому активно сприяє використання під час вивчення навчальних дисциплін відеоматеріалів, що не тільки відображають розмаїття мінливого навколишнього світу, але й примушують аналізувати, порівнювати отриману інформацію, спонукають до дискусій та аргументації власної точки зору.
Система методів та засобів навчання є індивідуальною для кожної предметної галузі. Наш досвід викладання курсу «Страхові послуги» дозволяє стверджувати, що використання не просто навчальних відео сюжетів, а фрагментів із детективних телесеріалів значно підвищує зацікавленість студентів, дозволяє надати навчальному процесу творчого, проблемного, дослідницького характеру, а також розкрити предмет вивчення з різних сторін.
Зрозуміло, що використання такої «детективної візуалізації» не може і не повинно замінити роботу під час лекції, практичного заняття або ж стати альтернативою підручнику. Але досвід показує, що більше враження на студента має і краще запам’ятовується той матеріал, який допомагає йому створити своєрідний «малюнок» питання, теми чи проблеми [1]. Напевно, це пов’язано із тим, що найскладніші абстракції базуються на фактах спостереження, а використання екранно-звукових засобів навчання дозволяє надати студентам необхідні «дані спостереження», які вимагають подальшого аналізу і оцінки, пошуку сутнісних характеристик. Для того, щоб використання «детективної візуалізації» при вивченні курсу «Страхові послуги» дійсно слугувало поштовхом для пізнавальної діяльності студентів та стимулювало їх до проявів творчого мислення при вивченні дисципліни, а не перетворювалося у звичайний колективний перегляд кінофільмів у навчальний час – необхідно чітко дотримуватися певних методичних принципів організації подібної роботи в аудиторії. Одним з найважливіших таких принципів ми вважаємо організацію самостійної роботи студентів під час перегляду. Перегляд відео сюжету не повинен бути самоціллю – він лише інструмент для здійснення тієї чи іншої пізнавальної діяльності; цілі та завдання такої діяльності повинні бути чітко сформульовані викладачем ще до початку перегляду. Ми роздаємо студентам аркуші з переліком питань, на які потрібно дати відповіді під час перегляду відео сюжету (зазвичай оговорюється, що після закінчення перегляду студенти матимуть 10–15 хвилин для остаточного письмового оформлення своїх відповідей на поставлені питання). Це спонукає студентів уважніше слідкувати за подіями на екрані, виділяти найважливіші моменти для відповіді, вести необхідні записи. Зрозуміло, що питання стосуються специфіки теми, яка вивчається на даному занятті. Так, наприклад, перед початком перегляду уривку з серіалу «Суто англійські вбивства» (серія 3 «Чорна книга», сезон 12), студенти отримали такий перелік питань: Про який вид страхової послуги йдеться в сюжеті? Яка страхова подія мала місце? Чому страхова компанія послала на місце події свого представника, а не виплатила страхове відшкодування відразу? В чому знайшли свій вираз протиріччя між інтересами страхової компанії та представників влади (поліції)? Які підстави існували для зміни розміру страхової суми в договорі страхування? Чи можна вважати страховою подією знищення застрахованої картини її власником? тощо.
Після того, як студенти самостійно (або в мікрогрупах по 2–3 особи) дадуть відповіді на запитання, викладач збирає аркуші із відповідями – вони будуть перевірені та оцінені. Розпочинається обговорення кожного із зазначених питань. Роль викладача полягає не в тому, щоб озвучити правильну відповідь, а в тому, щоб організувати процес обговорення з критичною та аргументованою оцінкою кожної точки зору, що висловлюється учасниками дискусії. Саме через спрямування такої дискусії до визначення сутності певного явища, яке спостерігали студенти під час перегляду відео сюжету, здійснюється, як на наш погляд, формування передумов для поступового переходу від менторського викладання за схемою «лектор – студент» до кооперованого навчання за схемою «студент – студент» (при здійсненні коригуючої та спрямовуючої діяльності викладача). Необхідно зазначити, що роль викладача в такому процесі тільки на перший погляд здається простою; насправді, підвести студентів до самостійного отримання пізнавального результату набагато важче, ніж, наприклад, дати під запис певне положення під час лекції. Але ж і результати вивчення дисципліни будуть різними: записане за викладачем положення забудеться досить швидко після здачі іспиту чи заліку, а отримані під час дискусії із товаришами знання залишаться надовго.
До недоліків «детективної візуалізації» при вивченні курсу «Страхові послуги» потрібно віднеси наступне. По-перше, часто виникає потреба переглянути весь фільм, оскільки невеликий сюжет не дає уявлення про всі аспекти проблеми, пов’язані із відносинами героїв з приводу страхового захисту. Тому ми вважаємо за доцільне використовувати окремі серії російського телесеріалу «Страховщики» – вони не довготривалі і дозволяють раціонально використати час практичного заняття. Другим недоліком можна вважати те, що при досить частому використанні відео сюжетів увага студентів поступово розсіюється, інтерес до перегляду і подальшої дискусії згасає [3]. Тому необхідно зважено підходити як до вибору сюжетів, так і до організації процесу роботи студентів із отриманою інформацією.
Список використаних джерел:
1. Игнатова Н. Г. Видеоматериал как средство обучения и преподавания истории [ Електронний ресурс] / Н. Г. Игнатова. – Режим доступ у : http :// www . festival .1 september . ru / articles / 576296 /
2. Сорокин Н. Инновационные методы обучения: проблемы внедрения / Н. Сорокин // Высшее образование в России. – 2002. – № 1. – С. 116 – 119.
3. Харитонова И. В. Использование учебных фильмов при обучении в вузе / И. В. Харитонова // П роблемы и перспективы развития образования: материалы международной заочной научной конференции ( г . Пермь, апрель 2011 г .). – Пермь: Меркурий, 2011. – Т. 2. – С. 197 – 19 8.