Д. пед. н. Пахомова Т. О., Сенченко Я. С.

Запорізький національний університет, Україна

СИСТЕМА ПРИЙОМІВ ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ АНГЛОМОВНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ-ФІЛОЛОГІВ

Суспільний розвиток, міжнародні зв’язки у різних галузях науки та культури, необхідність спілкування між різними народами породжують потребу в навчанні англійської мови, яка є мовою міжнародного спілкування, у вищому навчальному закладі. Спілкування студентів-філологів з представниками інших культур передбачає не тільки успішну реалізацію акту комунікації, але й всебічну наявність знань про країни, мова яких вивчається, а також норм поведінки, правил етикету, специфіки спілкування, особливостей традицій, звичаїв, обрядів тощо. Отже, розвиток освіти, постійне збільшення обсягу знань, пізнання нової культури та мови зумовлюють перехід з загальних підходів вивчення англомовної комунікативної компетентності студентів на лінгвосоціокультурний.

Сутність лінгвосоціокультурного підходу полягає в тісному взаємозв’язку комунікативно-орієнтованого навчання іноземної мови з інтенсивним використанням лінгвосоціокультурної інформації. Зокрема, розвивається світосприйняття студентів, їх відношення до носіїв іншої культури, формується відкритість до людей різних націй, віросповідань.

Лінгвосоціокультурні потреби студентів-філологів зумовили інтерес до визначення прийомів підвищення якості англомовної комунікативної підготовки майбутніх вчителів. Успіх студентів в оволодінні мовленнєвою діяльністю значною мірою залежить від мотивації – системи спонукань, які зумовлюють активність організму і визначають її спрямованість [2, с. 53].

В сучасній методиці акцентується увага на «мотивацію інтеграцію» та інструментальну мотивацію, де перша визначається бажанням студента інтеграції в англомовну культуру, а друга – прагненням вивчати англійську мову заради професійної кар'єри. У першій мотивації пізнавальна діяльність є засобом досягнення мети, а в другій вона сама є метою, яка відображає взаємозв'язок інтересу та потреби в оволодінні іноземною мовою.

У студента-філолога будуть присутні обидва типи мотивації, причому в процесі мовної підготовки другий тип мотивації (інструментальний) гратиме провідну роль, забезпечуючи стійкий пізнавальний інтерес до мови. Проте даний тип мотивації не може сприяти розвитку позитивного відношення до країни, мова якої вивчається. Тут провідна роль належить саме «мотивації інтеграції», що забезпечує довготривалий інтерес до навчання англійської мови.

Враховуючи особливості «мотивації інтеграції», виділимо систему прийомів, які сприяють підвищенню якості англомовної комунікативної підготовки студентів-філологів. Спочатку, використовуються прийоми, які створюють атмосферу доброзичливості у групі, за наявністю яких навчальна діяльність буде цікавою для студентів, вони переживатимуть процес оволодіння англійською мовою як радість пізнання, долання труднощів, оволодіння новим засобом спілкування [1, c. 97]. Це, насамперед, усмішка і щиросердечність викладача. Так, встановлюється особистий контакт викладача зі студентами (вербальний або невербальний).

Відзначимо важливість прийому зняття страху або прийому підтримки. Відомо, що студенти-філологи в процесі навчання дуже часто переживають почуття страху, яке заважає їм мобілізувати свої здібності, успішно справлятися з завданнями. Точніше кажучи, в процесі навчання необхідно знімати психологічну завантаженість студентів, а також не допускати посилення почуття страху.

Важливе місце у системі прийомів підвищення якості англомовної комунікативної компетентності займає прийом оцінювання. Враховується той факт, що важливу роль в забезпеченні успіху мовленнєвої діяльності грає методична оцінка активності студентів. Усний коментар викладача здатний мотивувати, підбадьорювати. Якщо оцінювання відбувається формально, без коментарів, то упускається можливість додати заняттю, та і взагалі всьому спілкуванню зі студентами, емоційності.

Основне завдання викладача при реалізації ситуації успіху – забезпечити атмосферу доброзичливої критики і об'єктивного аналізу роботи кожного студента. В зв'язку з цим відзначимо, що помилки фіксуються викладачем і виправляються тільки в кінці завершення акту комунікації. Під час англомовного спілкування коректуються тільки ті помилки, які ускладнюють розуміння матеріалу. Якість мови при цьому, безумовно, страждає, але з іншого боку, значно підвищується мотивація інтеграції, пізнавальна активність і самостійність студента, що дозволяє йому максимально активізувати свої мовні можливості, не відволікаючись на виправлення і не збиваючись з думки. Дана стратегія виправлення помилок є засобом подолання мовного бар'єру, який часто зустрічається в процесі комунікації.

Отже, підвищення якості англомовної комунікативної компетентності у студентів-філологів може здійснюватися за допомогою системи наступних прийомів: прийом усмішки; прийом зняття страху або прийом підтримки; прийом оцінювання. Англомовна комунікативна компетентність повинна бути направлена на розвиток самосвідомості задля використання англійської мови як засобу міжкультурного спілкування.

Лінгвосоціокультурна спрямованість вивчення англійської мови має бути реалізована як загальна тенденція, тому що це забезпечить підвищення інтересу до англомовної культури та її носіїв. Необхідно зазначити, що мотивуючою дією викладача виступає ініціація особових досягнень студентів-філологів. Вона найефективніше здійснюється за допомогою використання системи прийомів, які направлені на покращення якості підготовки студентів-філологів міжкультурному спілкуванню.

Список використаних джерел:

1. Люта А. В. Сучасні методи вивчення іноземних мов / А. В. Люта // Держава та регіони. Сер.: Гуманітарні науки. – 2012. – № 2. – С. 98–106.

2. Назаренко К. Формування мотивації навчально-пізнавальної діяльності у студентів-філологів на заняттях з іноземної мови / К. Назаренко // Рідна школа. – 2012. – № 6. – С. 53–57.