Бондаренко Н. Б.

Національний університет «Києво-Могилянська академія», Україна

ОСВІТА В СОЦІАЛЬНІЙ РОБОТІ: ПІДГОТОВКА ФАХІВЦІВ З СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ ДЛЯ СФЕРИ ОХОРОНИ ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я

Одним з найважливіших показників якості освіти є повне врахування нею актуальних запитів суспільства, одним з яких є потреба у професійних кадрах з соціальної роботи. Цей фах з’явився у відповідь на тривалу соціально-економічну нестабільність, наслідками якої є кардинальні зміни в умовах та способах життя, в соціальній структурі суспільства. Розвинути здатність виживати, пристосуватися до змін вдається не всім, тому «за бортом» залишаються найбільш вразливі. Саме соціальна робота покликана здійснювати соціальну підтримку вразливих членів суспільства шляхом посилення їх здібностей, можливостей та ресурсів в їхньому середовищі, а також створенням служб, що виправляють умови, які обмежують якість життя і права людини [1] .

Серед тих, хто обмежений у здатності та можливостях пристосовуватись до складних умов є люди з проблемами психічного здоров’я. Проблеми цієї групи клієнтів є хронічними, тому надання реабілітаційних послуг або догляду має бути безперервним. Проте, після виходу із лікарні, люди, які страждають на психічний розлад, не можуть отримати таких послуг за місцем проживання через відсутність мережі соціальних агенцій та фахівців, які б надавали ці послуги. Крім того вони стикаються зі стигматизацією з боку оточення та іншими соціальними та психологічними наслідками, котрі незмінно впливають на якість їх життя. Це зайвий раз підтверджує гостроту проблеми щодо організації життєдіяльності людей з проблемами психічного здоров’я в громаді після проходження курсу лікування в лікарні і підготовки кадрів, чия діяльність має бути спрямована на виправлення ситуації, які будуть знають, як це робити і зможуть це робити на високому професійному рівні [2].

Відповідно, така ситуація висуває до викладачів соціальної роботи низку вимог щодо підготовки майбутніх п рактиків, спрямованих на забезпечення знаннями та навичками, необхідними для ефективної роботи з цією групою клієнтів.

В Школі соціальної роботи Києво-Могилянської академії впроваджується курс «Соціальна робота в охороні психічного здоров’я», який дає змогу студентам ознайомитися зі специфікою соціальної роботи з людьми, які мають проблеми психічного здоров’я. При розробці даного курсу, як педагогічного інструменту, автори виходили з переконань, що у професійній підготовці соціального працівника наголос має робитися на відображенні місії соціальної роботи, важливості соціальної справедливості, засвоєнні етичних норм. Ключовим моментом також є відхід інформаційної функції на другий план при зростаючій ролі опанування професійних навичок [3] .

Логіка викладання курсу передбачає структурування матеріалу в двох розділах, по темах, котрі допомагають скласти уявлення про сутність соціальної роботи з людьми, які страждають на психічні розлади, і побудувати модель практики у сфері охорони психічного здоров’я.

Першій розділ знайомить з місією та характерними рисами соціальної роботи з цією групою клієнтів, з підходами до визначення психічного здоров’я, з ознаками психічного розладу, з сутністю клінічної роботи та ролями і функціями соціального працівника. Фокус робиться на біопсихосоціальному підході, який наголошує на комплексному розумінні біологічних, психологічних та соціальних факторів як таких, що детермінують прояви людської особистості та поведінки, а психопатологія розглядається як порушення в біопсихосоціальній інтеграції, що проявляється у труднощах адаптації до вимог соціального оточення [4].

Важливим є знайомство з концепцією «перспективи сил» ( strengths perspective ), яка пов’язана з переконанням, що всі люди мають певні резерви здібностей, які можуть бути вираженими. Соціальний працівник має ставитися до клієнта як до особистості, яка незалежно від наявності психічного розладу має свій невиражений потенціал здібностей, усвідомлюючи, що розлад у кожного проявляється неоднаково. Більше того, клієнт розглядається як активний учасник процесу догляду, а не як пасивний реципієнт послуг, який має юридичні та етичні права і є членом суспільства. До студента доноситься ідея важливості заохочення клієнта до участі у розробці плану догляду, постановці цілей, прийнятті власних рішень, наскільки це можливо [5] .

У другому розділі курсу розглядаються теми, присвячені практичним методам та особливостям безпосередньої роботи з клієнтом. Тема «Індивідуальна робота з користувачем психіатричних служб» розкриває специфіку втручання та критерії його ефективності, необхідність допомоги клієнту тримати зв’язок з реальністю й розвитку стратегій контролю над симптомами, активізації його практичних та соціальних навичок. Ключовим є наголос на встановленні емпатійного зв’язку з психічно хворою людиною, як основному чиннику успішності втручання. Детально розглядаються функції емпатії та можливі рівні очікувань соціального працівника від клієнта [6].

За холістичного підходу в соціальній роботі клієнта потрібно розглядати не окремо, а в контексті його оточення. У темі «Реагування на потреби сімей користувачів» розглядається вплив психічного захворювання на сім’ю, пояснюється, як саме слід розуміти слова «взяти на себе відповідальність за родича з психічним розладом». Обговорюється як працювати з основними емоційними реакціями на щоденні стреси у членів сім’ї, як допомогти їм розробити стратегії керування ситуацією, як допомогти членам такої сім’ї пройти стадії процесу адаптації до хвороби родича і навчити їх виправити не адаптивні патерни своєї поведінки.

Продовжують ідею роботи з оточенням теми «Робота в громаді», « Реабілітація». Значимим є огляд впливає сучасної парадигми відповідальності громади за попередження виникнення проблем психічного здоров’я і за забезпечення догляду тим, в кого такі проблеми вже виникли. Такий фокус на громаді був посилений ідеологією руху деінституціалізації. Розглядаються принципи роботи в громаді: всеохоплення, безперервність догляду, доступність, мультидисциплінарні команди, підзвітність, які тісно пов’язані із застосуванням реабілітаційного підходу, що передбачає поліпшення рівня функціонування людей з розладом через надання їм підтримки в ситуаціях, коли вони намагаються вчитися, працювати і жити за своїм власним вибором. Реабілітаційний підхід є принциповою метою соціальної роботи з користувачами психіатричних служб, на ньому будуються програми й системи підтримки клієнтів у громаді [7].

Структура курсу передбачає також виконання студентами практичних завдань, що доповнять набуті теоретичні знання тренуванням практичних навичок ефективної роботи з користувачем у вигляді вивчення конкретного випадку (аналіз ситуації, формулювання проблеми, шляхів її розв’язання, особистісні риси, позитивні ресурси клієнта, вироблення рекомендацій щодо застосування можливих методів втручання, складання плану догляду, опис покрокової моделі втручання) [8].

Успішне засвоєння курсу можливе за умови його зв’язку з практикою. Тому в його межах передбачено виїзне заняття – візит студентів до НДО «Союз друзів», де студенти можуть отримати конкретні практичні рекомендації від фахівців щодо практики групової роботи, роботи у громаді. Спілкування з клієнтами дає змогу студентам апробувати реальні навички консультування та зрозуміти контекст безпосередньої практичної роботи з цією групою клієнтів.

Цей курс стосується складної рутинної щоденної роботи, але є корисним як осмислення зарубіжної практики соціальної роботи з користувачами психіатричних служб, яка є прийнятною для України і може бути адаптована по мірі визрівання студентів в якості соціальних працівників.

Список використаних джерел:

1. Sands R. G. Clinical Social Work Practice in Behavioral Mental Health: A Postmodern Approach to Practice with Adults. – 2nd ed. / R. G. Sands. – Boston : Allyn and Bacon, 2001. – P. 47 – 48.

2. Sands R. G. Clinical Social Work Practice in Behavioral Mental Health: A Postmodern Approach to Practice with Adults. – 2nd ed. / R. G. Sands. – Boston : Allyn and Bacon, 2001. – P. 20 – 23.

3. Sands R. G. Clinical Social Work Practice in Behavioral Mental Health: A Postmodern Approach to Practice with Adults. – 2nd ed. / R. G. Sands. – Boston : Allyn and Bacon, 2001. – P. 100 – 113.

4. Sands R. G. Clinical Social Work Practice in Behavioral Mental Health: A Postmodern Approach to Practice with Adults. – 2nd ed. / R. G. Sands. – Boston : Allyn and Bacon, 2001. – P. 47 – 73.

5. Zastrow C. Social work with groups : using the class as a group leadership laboratory . -5th ed . / Charles Zastrow ; University of Wisconsin-Whitewater. – Pacific Grove , Ca .: Brooks / Cole ; Thomson Learning , 2001. – P. 38–46.

6. Tilbury D. Working with Mental Illness: A Community-based Approach. / D. Tilbury . – London : Macmillan, 1993. – Р. 24 – 26.

7. Tilbury D. Working with Mental Illness: A Community-based Approach. / D. Tilbury . – London : Macmillan, 1993. – P. 43 – 74, 77 – 97.

8. Sands R. G. Clinical Social Work Practice in Behavioral Mental Health: A Postmodern Approach to Practice with Adults. – 2nd ed. / R. G. Sands. – Boston : Allyn and Bacon, 2001. – P. 9 – 25.

9. Sands R. G. Clinical Social Work Practice in Behavioral Mental Health: A Postmodern Approach to Practice with Adults.– 2nd ed. / R. G. Sands. – Boston : Allyn and Bacon, 2001. – P. 78 – 98.