Д. філос. н. Шавкун І. Г., к. філол. н. Дибчинська Я. С.
Запорізький національний університет, Україна
ЧИННИКИ УСПІХУ МЕНЕДЖМЕНТУ КОМАНДНОЇ КРЕАТИВНОСТІ
На думку провідних фахівців-аналітиків наступні детермінанти визначатимуть характер світової економіки у період до 2020 р. Передусім, це – глобалізація і перерозподіл економічної потужності у бік азіатських країн, передусім Індії і Китаю. Демографічні зрушення усього світового населення і якісні зміни трудових ресурсів призведуть до зростання середнього віку працюючих і збільшення ролі жінок у соціально-економічному житті. Подальша атомізація підрозділів компанії призведе до посилення їхньої незалежності, тому готовність до компромісів стає запорукою їхньої ефективної взаємодії. Тенденція до персоналізації товарів і послуг актуалізує для компаній при роботі з клієнтами і розробці нових товарів такі якості, як гнучкість і готовність постійно удосконалюватися. Нарешті, найбільша додана вартість досягатиметься за рахунок інтелектуальної, а не матеріальної складової. Відтак, стає важливішою, ніж уміння наслідувати усталені правила [1].
Сьогодні компанії повинні знайти для себе нові іміджі і форми, які сприяють їхньому трансформуванню в інтелектуальні організації, здатні ефективно працювати в умовах невизначеності, чуйно реагувати на щонайменші зміни зовнішнього середовища і самого об'єкту управління.
Сучасна соціально-економічна система, що характеризується передусім використанням нових технологій і винаходів у різних областях людської діяльності, вимагає креативного менеджменту, метою якого виступає генерація нових ідей і пошук нестандартних рішень для досягнення успіху на шляху інноваційного розвитку країн, регіонів, галузей і окремих підприємств.
На відміну від актуальних для етапу завоювання ринків і активної експансії (90-і роки XX століття) таких атрибутів вітчизняних менеджерів, як агресивність, амбітність і ініціативність, умовою конкурентоздатності компанії на сучасному непередбачуваному, нестримно мінливому ринку стає уміння менеджера адаптувати діяльність своєї команди до вимог нової економіки, заснованої на знаннях. Йдеться про креативну економіку, що синтезує наукові знання щодо генерування і застосування оригінальних ідей, елементів, моделей, нового компонування вже існуючих технологій, критичне мислення, вироблення ключових компетенцій і подальшу їхню реалізацію.
Інноваційна продукція стає результатом праці команди фахівців (маркетологів, дизайнерів, технологів, економістів, споживачів, постачальників тощо), – творчої групи за своєю суттю, управління якої передбачає постановку завдання; формування робочої групи; планування і розподіл завдань; ресурси; свободу дій; заохочення; організаційну підтримку; право на помилку; повагу до думки партнерів.
При цьому великого значення в інноваційному менеджменті набуває системно-креативне управлінське мислення. Конче важливо не лише бачити проблему, але і розрізняти в ній якомога більше сторін і зв'язків завдяки відмові від шаблонного і інерційного мислення на користь гнучкого і оригінального. Пошук нових ідей і їхнє успішне втілення висуває перед менеджером завдання не лише сформувати успішно працюючу команду однодумців, але й ефективно управляти командною креативністю в процесі вирішення конкретних управлінських проблем у режимі реального часу.
Доцільно відмітити відсутність єдиного бачення способів мотивації і управління командною креативністю. Якщо цей процес уявити у вигляді континуума, то на одному кінці його будуть компанії-прибічники «старих» випробуваних засобів: спирання на порядок і бюрократію, вимірювання прибутку простим підрахунком робочого часу співробітників, використання передбачуваних процедур стимуляції креативності і досягнення максимального ефекту від її застосування. На іншому – такі, що виключають сам факт будь-якого управління згори щодо творчості: досить найняти фахівців-віртуозів, дати їм найзагальніше уявлення про характер завдання і надати свободу дій [2].
Реальна управлінська практика свідчить на користь вибору організаціями чогось проміжного. Так, Правила управління креативністю компанії Microsoft, – суміш структури, самомотивації і тиску з боку колег, – зокрема, декларують наступне:
наймайте розумних людей, здатних мислити : методи проведення інтерв'ю, прийняті в компанії, розроблені так, щоб виокремити таких, що уміють думати, від простих виконавців;
будьте готові до невдач: працюючи в умовах, коли кращий спосіб зберегти роботу – перемога у внутрішній конкуренції, необхідно зосередитися на розробці нових продуктів і способів вирішення проблем;
не драматизуйте ситуацію, коли амбітні співробітники припускаються помилки: вони не повинні відчувати, ніби уся їхня кар'єра в компанії залежить від єдиного промаху;
намагайтеся прищепити конкурентну психологію: справжні суперники – це інші компанії, а не колеги по роботі;
підтримуйте атмосферу стартапа (start- up ): саме у компанії-стартапі незмінно присутнє почуття необхідності добитися успіху.
Отже, креативний менеджмент – це менеджмент інтелектуально-креативної діяльності, об'єктом якої є людські ресурси організації, а предметом – розвиток творчого потенціалу і інноваційної поведінки команди. В умовах креативної економіки чинниками успішного менеджменту виступають: компетенція (знання, навички, досвід); творче мислення (гнучкість, винахідливість і наполегливість під час пошуку рішення, використання методів креативного мислення); мотивація (внутрішня – особиста зацікавленість у вирішенні проблеми, прагнення до самореалізації і застосування своїх знань, і зовнішня – матеріальні заохочення і просування по службі).
Список використаних джерел:
1. Foresight 2020: Economic , industry and corporate trends [ Електроний ресурс]. – Режим доступу: http://www.eiu.com/site_info.asp?info_name=eiu_Cisco_Foresight_2020
2. Флорида Р. Креативный класс : люди, которые меняют будуще: пер. с англ. / Р. Флорида. – М.: Классика-XXI , 2005. – 421 с.