V Международная научно-практическая Интернет-конференция «Проблемы формирования новой экономики ХХI века» (21-22 декабря 2012 г.)

К. е. н. Стовба Т.А., к. е. н. Безуглова І.В.

Херсонська державна морська академія, Україна

СУЧАСНІ АКЦЕНТИ ВІДРОДЖЕННЯ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

Стратегічною метою державної політики є створення сучасного, інтегрованого у світове виробництво, здатного до саморозвитку промислового комплексу України. Для досягнення поставленої мети Україна повинна модернізувати національну економіку шляхом інтенсифікації діяльності у тих галузях, що мають значні потенційні можливості для реалізації конкурентних переваг у світовому поділі праці.

У багатьох країнах при виведенні економіки з кризи, перш за все, розвивали легку та харчову промисловість, які забезпечували зайнятість населення, задоволення первинних потреб споживачів, наповнення бюджету, створювали передумови для розвитку наукоємних галузей. Тому, зважаючи на досвід розвинутих країн, відродження та модернізація легкої та харчової промисловості є важливим завданням для економіки України.

Але відродження економіки України має носити системний характер, який передбачає забезпечення позитивних змін по всьому ланцюгу цінностей, спрямованих на динамічний збалансований розвиток сировинної бази, виробництва, організації торговельного обслуговування, ринкової інфраструктури, що базується на всебічному аналізі та прогнозуванні попиту і споживчої поведінки. Варто зауважити, також, що д о чинників, які визначають конкурентоспроможність продукції, крім ціни входить організація швидких поставок. Відсутність гарантії на своєчасну доставку продукції приводить до відмови від операцій незалежно від інших умов, зокрема цінових.

В умовах глобалізації транспорт, разом із фінансовою сферою, є найважливішим стимулятором інтеграційних процесів, оскільки с вітова економіка потребує перевезення значних обсягів вантажів, що у майбутньому за прогнозами фахівців зростатимуть внаслідок збільшення загальних масштабів промислового і сільськогосподарського виробництва та товарообміну, який виник внаслідок нерівномірного розташування на Земній кулі природних ресурсів, населення та виробництва.

Основною тенденцією розвитку світової економіки є випереджаюче зростання світової торгівлі порівняно із збільшенням об'ємів виробництва. Нині у світі сформувалося три центри економічного розвитку – Західна Європа, Південно-Східна Азія і Північна Америка. Географічне розташування України між двома світовими центрами ділової активності – Європою і Азією, що динамічно розвиваються – зумовлює її особливу роль у забезпеченні євроазійських зв'язків.

Так, об'єми торгівлі між Європою і Азією сягають 600 млрд. доларів США на рік. Зокрема, за даними СОТ у світовому експорті-імпорті в основному представлені наступні групи товарів: промислова продукція (60%); нафта і нафтопродукти (18%); сировинні матеріали (10%); продовольство (10%); зріджений природний газ (2%). Загальний об'єм перевезень вантажів у контейнерах між Європою і Азією складає понад 6 млн. TEU при сумарній вартості товарної маси 250 млрд. доларів США. Займаючи величезний простір, маючи виходи до морів та використовуючи територію для міжнародного транзиту, а також володіючи системою глобальної космічної навігації Україна має унікальні можливості для участі у міжнародній інтеграції і впливу на глобальні процеси, які не використовує.

Основними причинами такого стану є: відсутність в Україні розвиненого ринку послуг інтермодальних операторів, що забезпечують повний транспортний комплекс послуг, включаючи моніторинг проходження вантажу, а також надання узгоджених тарифних ставок; недостатньо координований і комплексний розвиток об'єктів транспортної інфраструктури на основних напрямах міжнародних транзитних потоків; недосконалість митного законодавства, що не враховує специфіку транзитних перевезень.

Крім того, уряди деяких держав, об'єднавшись у міжнародні альянси, фінансували кілька міжнародних проектів, що передбачають транспортування вантажів євразійської торгівлі в обхід території України. Реалізація таких проектів завдає збитку економіці України. Тому Україна має мінімальний запас часу для вживання заходів, що передбачають розробку і реалізацію ефективної транзитної політики країни, використання резервів національної транспортної системи, підготовку і реалізацію власних транспортних проектів з метою залучення великих транзитних і зовнішньоторговельних вантажопотоків на вітчизняні транспортні комунікації.

Однією з ключових ланок відродження української економіки є вдосконалення транспортної системи і реалізація потужного транзитного потенціалу країни для забезпечення євразійських зв'язків. Це стане істотним внеском у збільшення ВВП України, обумовленим зростанням об'ємів експорту транспортних послуг і мультиплікативним ефектом в інших галузях економіки.

Маючи систему морських портів в Азово-Чорноморському басейні, розвинену мережу залізниць і внутрішніх судноплавних шляхів, мережу автомобільних доріг, міжнародні аеропорти, Україна володіє величезним транспортним потенціалом, який здатний реалізувати національний транзитний ресурс для забезпечення євразійських зв'язків і потреби країни в перевезеннях пасажирів і вантажів у всіх видах повідомлень.

Відомо, що будь-яка криза надає нових можливостей. Наразі складаються унікальні умови для виправлення дисбалансів, які існують у вітчизняній економіці. Україні необхідно провести широкомасштабну модернізацію економіки, орієнтуючись на свої конкурентні переваги .

Тому відродження легкої та харчової промисловості, морського транспорту сприятиме самозабезпеченню первинних потреб населення, їх працевлаштуванню, дозволить накопичити фінансові ресурси, які створять у короткочасній перспективі передумови для розвитку вітчизняних наукоємних галузей.

Але гарантія відродження та модернізації економіки України в умовах глобалізації міститься у необхідності застосування інноваційних підходів щодо вирішення безлічі накопичених проблем.