Дідух С. М.

Одеська національна академія харчових технологій, Україна

ІНВЕСТИЦІЙНО-ІННОВАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК ПЛОДООВОЧЕВИХ КОНСЕРВНИХ ПІДПРИЄМСТВ: ДОСВІД РЕСПУБЛІКИ БІЛОРУСЬ

Виробництво плодоовочевої консервної продукції є важливою складовою харчової промисловості у контексті забезпечення продовольчої безпеки країни. Однак темпи розвитку плодоовочевого консервного виробництва в Україні є незадовільними. Так, у 2011 р. порівняно із 2005 р. обсяг виробництва плодоовочевої консервної продукції (включаючи соки) у натуральному виразі зріс лише на 8,1%, а порівняно із 2007 р. – знизився на 21,0%.

Саме тому інтерес представляє досвід Республіки Білорусь, в якій обсяг виробництва плодоовочевих консервів упродовж 2005–2010 рр. зріс на 102,2%.

У Білорусі в 2003 р. було затверджено Програму розвитку консервної галузі на 2003–2005 роки. Мета Програми – розвиток організацій, що здійснюють виробництво плодоовочевих консервів, їхня реконструкція й технічне переозброєння, забезпечення випуску імпортозаміщуючої , конкурентоспроможної консервованої продукції. У 2006 році було видано указ Президента Білорусі «Про міри державної підтримки організацій, що виробляють плодоовочеві консерви» та затверджено Програму розвитку виробництва плодоовочевих консервів у Республіці Білорусь на 2006–2010 роки.

Переліченими вище документами було визначено базовими 9 організацій, що виробляють плодоовочеві консерви: Вітебський плодоовочевий комбінат, Глубокський , Борисовський , Клецький , Бобруйський і Гродненський консервні заводи, Харчовий комбінат Белкоопсоюзу , ВАТ «Турів», Барановичський комбінат харчових продуктів. У якості базових визначено організації, у кожній з яких зосереджено не менш 20 відсотків потужностей по випуску плодоовочевої консервної продукції від їхньої наявності на території відповідної області, що мають зону для виробництва й заготівлі місцевої плодоовочевої сировини й забезпечують випуск конкурентоспроможних плодоовочевих консервів.

Програмою розвитку виробництва плодоовочевих консервів у Республіці Білорусь на 2006–2010 роки було передбачено проведення реконструкції й технічного переозброєння потужностей 21 організації, що здійснює виробництво плодоовочевих консервів, у тому числі дев’яти базових.

Було заплановано, що виконання запропонованих Програмою заходів дозволить забезпечити випуск плодоовочевих консервів в 2010 році в кількості 572,7 муб (71,5% з них – у сучасній тарі). При цьому була запланована економічна ефективність від впровадження заходів щодо реконструкції й технічного переозброєння підприємств, близько 145 млрд. білоруських рублів, строк окупності капітальних вкладень – від 3 до 9 років.

У якості основних напрямків інноваційного розвитку на 2006–2010 рр. було визначено такі:

­ Удосконалення структури виробництва – переорієнтація на випуск продуктів, що користуються найбільшим попитом населення.

­ Покращення сировинного забезпечення переробних підприємств шляхом збільшення обсягів вирощування плодів та овочів, покращення якості сировини, розширення кооперації із переробними підприємствами. З цією метою було прийнято Програму « Плодоводство » на 2004–2010 роки.

­ Технічне переозброєння підприємств з метою розширення асортименту, поліпшення якості продукції, упакування, зниження собівартості.

­ Підвищення якості продукції – створення й сертифікація систем якості до кінця 2010 року в 32 організаціях галузі.

­ Удосконалювання системи збуту.

Загальну потребу в капітальних вкладеннях для реалізації Програми було визначено на основі складення вичерпного переліку інвестиційних проектів у розрізі регіонів та підприємств галузі із зазначенням обсягів та напрямків фінансування, а також відповідальних осіб.

Було передбачено такі механізми державної підтримки плодоовочевих консервних підприємств:

­ Надання в 2006–2008 рр. базовим підприємствам пільгових кредитів на загальну суму 7987,8 тис. доларів США в еквіваленті.

­ Відшкодування державою базовим підприємствам частини відсотків за користування кредитами.

­ Виділення ВАТ « Белагропромбанк », що є агентом білоруського уряду по кредитуванню АПК, кредитів базовим підприємствам під урядові гарантії.

­ Збільшення в 2007–2013 р. частки держави в статутних фондах ВАТ « Глубокський консервний завод», «Турів» і « Барановичський комбінат харчових продуктів» на суму відшкодування частини відсотків по даних кредитах.

Світова фінансова криза 2008–2009 рр. внесла певні корективи у виконання Програми, проте у результаті її впровадження порівняно з 2006 р. потужності плодоовочевих консервних підприємств Білорусі зросли в 1,8 рази, обсяг виробництва – в 1,9 рази. В 3,8 рази стало більше випускатися продукції в сучасному упакуванні, імпортозаміщуючої продукції – в 2,2 рази.

Побудовано нові сучасні виробництва з випуску консервованої продукції на Барановичському комбінаті харчових продуктів, Малоритському консервно-овочесушильному заводі, Ляховичському консервному заводі, Биховському консервно-овочесушильному заводі й інших підприємствах. Проведено технічне переоснащення Горинського агрокомбината й Вітебського плодоовочевого комбінату, Пружанського й Єльського консервних заводів, Борисовського консервного заводу. Реалізація заходів програми дозволила практично повністю забезпечити потреби республіки в соковій продукції, консервах з огірків і зеленого горошку. Істотно збільшилося виробництво з томатів, із грибами, квасолею, томатних соусів, кукурудзи консервованої.

Обсяг виробництва плодоовочевих консервів у цілому по республіці за 2011 рік склав 508,5 муб , що більше рівня 2010 року на 13,8%. При цьому, на експорт в 2011 році поставлено 54 муб плодоовочевих консервів, що вище планового завдання на 132% (темп до рівня 2010 року – 149%). Також триває нарощування виробництва консервної продукції імпортозаміщуючого асортименту.

Прискорене зростання обсягів виробництва консервної продукції призвело до посилення сировинної проблеми. Тому прийнята у Білорусі Програма розвитку виробництва плодоовочевої консервованої продукції на 2012–2015 гг. ставить своїм основним завданням завантаження створених потужностей якісною сировиною за рахунок створення й розвитку сировинних зон, насичення внутрішнього ринку затребуваною продукцією й збільшення поставок плодоовочевої консервованої продукції на експорт. Важлива роль відводиться створенню інтеграційних комплексів у галузі.

Зокрема, виробництво консервів із зеленого горошку до 2015 р. має зрости при потребі внутрішнього ринку 34,5 муб – до 48,8 млн., консервованих та маринованих огірків – до 30 муб (при потребі 20,8 муб ), томатів консервованих та маринованих – до 14,3 муб (при потребі 12,2 муб ).

Потреба населення республіки в соковій продукції, що складає 330–350 муб, має бути повністю задоволена за рахунок продукції білоруського виробництва, випуск якої в 2015 р. складе 376 муб .

Висновки. Інтенсивний розвиток плодоовочевих консервних підприємств Білорусі відбувається на основі інвестиційної підтримки держави та впровадження у життя п’ятирічних програм розвитку галузі. Враховуючи, що українські плодоовочеві консервні підприємства знаходяться переважно у приватній власності, вони не можуть за існуючих умов розраховувати на пряму фінансову підтримку з державного бюджету.

Перспективними напрямками впровадження в Україні позитивного досвіду Республіки Білорусь із інвестиційно-інноваційного розвитку плодоовочевого консервного виробництва є розробка довгострокової програми розвитку галузі, надання пільгових кредитів малим та середнім консервним підприємствам, стимулювання інтеграції виробників та переробників плодоовочевої продукції, державна підтримка імпортозаміщуючої продукції, підтримка експортерів, створення й сертифікація систем якості на плодоовочевих консервних підприємствах.