К. е. н. Зелінська Г. О.

Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, Україна

РОЛЬ ПАРАДИГМАЛЬНОГО ПІДХОДУ В РОЗВИТКУ ОСВІТНЬОЇ СИСТЕМИ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО МЕНЕДЖМЕНТУ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ

В умовах розвитку економіки знань в Україні освіта стала важливим чинником людського розвитку й економічного зростання. Вона є домінуючою складовою, що визначає індекс розвитку людського потенціалу і державним пріоритетом та фундаментальною функцією держави.

В рамках виділення конкретно-історичних освітніх парадигм, що характеризують освіту як систему, при структуризації її на певному рівні виділяються найбільш характерні риси освіти певної епохи, певної історико-культурної спільноти.

Відповідно до філософського словника поняття «парадигма» означає сукупність теоретичних і методологічних передумов, що визначають конкретне наукове дослідження, яке втілюється у науковій практиці на цьому етапі. У філософії освіти поняття парадигми розглядається як квінтесенція педагогічних поглядів або теорій на певному етапі суспільного розвитку. Поняття освітньої парадигми трактується як основа, ідея, підхід до проектування освітніх систем, базова модель або стратегія освіти. Класифікацію освітніх парадигм та їх основних рис подано у табл. 1.

Таблиця 1. Класифікація освітніх парадигм

Назва	Основні риси
1. Сімейно-племінна	Ритуальні обряди, табу, таїнство успіху
2. Освітня парадигма Давнього Сходу	Загробне життя, сповідування духовно-моральних цінностей
3. Класична ( традиційна)	Наукоучіння , самопізнання, самореалізація особистості
4. Посткласична	Розвиток педагогічної думки відбувається в контексті світового педагогічного процесу. Поширена педоцентрична теорія освіти, де дитина –центр навчально-виховного процесу
5. Соціально-філософська	Людина – універсум . Українська педагогічна думка повертається в бік духовності над інтелектуальним компонентом у навчанні і вихованні
6. Гуманітарна	Визначає якісно новий рівень розробки напрямків освітньої теорії і практики. Характерна риса – вихід за межі розгляду освіти в категоріях «пізнання» і «практичне засвоєння»
7. Інноваційна, проектно-творча	Передбачає засвоєння знань у ході спільної навчально-виховної діяльності в контексті проектування, моделювання, конструювання, дослідження.
Інтегративна парадигма освіти ( синергетична )	Диференціює три глобальні освітні цілі – гносеологічну (формування мислення через навчання), праксеологічну (формування суб'єкта взаємодії – людини в цілому через освіту), аксіологічну (формування духовно-моральної особистості через виховання).

Існування освітніх парадигм, притаманних певній епосі, зумовлюють потребу у економічних дослідженнях, спрямованих не лише на характеристику окремих компонентів освіти, але й на процес прийняття управлінських рішень. Окрему нішу в таких дослідженнях має зайняти дослідження РОМ, покликаного зробити їх оцінку як важливого чинника соціально-економічного розвитку регіону. Водночас актуалізується значення всіх галузей знань, причетних до науки про людину. . Не залишається осторонь і регіональна економіка та її складова – РОМ, який вивчає соціум та освітню діяльність у просторово-часовому обмеженні. Так, у філософії та політології акумулюються фундаментальні знання про РОМ, загальна методологія його аналізу з позиції законів і закономірностей, актуалізації всіх процесів у контексті функціонування й розвитку РОС, вияву статусних відносин її суб’єктів. У соціології конкретизуються теоретичні й прикладні засади дослідження інститутів РОМ, їх місії, ролі, функцій щодо впорядкування чи зміни соціальної структури соціуму, мотивів поведінки окремих його суб’єктів під дією соціальних чинників. В регіональній економіці концентрується теоретико-методологічне й методичне забезпечення аналізу РОМ як специфічного виду управлінської діяльності регіону. Для правової типологічної форми людських взаємодій окреслюється поле регіональних досліджень у сфері законодавства, яке б збалансовувало інтереси держави й окремих суб’єктів освітньої діяльності. У першу чергу через визначення правових взаємостосунків і доповнення соціально-економічної бази в межах тих чи інших суспільних систем правовим компонентом. РОМ має тісний зв’язок з педагогікою як наукою про навчання і виховання юного покоління. Цей зв’язок виявляється у тому, що педагогіка дає РОМу знання про об’єкт управління, про основні закони, принципи і норми педагогічної діяльності врегіональних освітніх системах (РОС).

Вважаємо, що успішним може бути такий шлях вивчення РОМ, що бере початок від однозначного встановлення його конкретного місця й ролі в ієрархічній системі живої дійсності, що самоорганізується , від з'ясування ролі освітніх парадигм та встановлення конкретних потреб, які обумовили створення, існування й розвиток регіональної освітньої системи.