К. е. н. Погорєлова О. В. , Баланенко О. Г.
Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова, м. Миколаїв, Україна
ОСОБЛИВОСТІ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ В СИСТЕМІ ЕКОНОМІЧНИХ НАУК
В системі економічних наук бухгалтерський облік і економічний аналіз міцно пов'язані , зумовлюють і взаємодоповнюють один одного . Облік забезпечує інформаційну базу аналізу , аналіз є логічним завершенням облікового процесу , виражає його цілі. Саме на етапі аналізу систематизована , згрупована і узагальнена в обліку інформація отримує економічну інтерпретацію , стає значущою і корисною для користувачів .
Питання деталізації та об'єднання обліково - аналітичних дисциплін дало можливість відомому російському вченому А. Д. Шеремету погодитись з висловом , що «бухгалтерський облік – це перш за все аналіз» і процитувати П.Х.Худякова , який вважав, що «аналіз – це вищий етап обліку, це філософія обрахунку». Ця взаємозумовленість обліково - аналітичних дисциплін призвела до того , що по мірі деталізації обліку і виділення його фінансової та управлінської складової , аналіз також стали ділити на фінансовий і управлінський . Під час цього виникають неточності в класифікації окремих видів аналітичних робіт , що , на нашу думку , є наслідком відсутності єдиного категоріального апарату в даній галузі економічної науки .
У широкому сенсі , фінансовий аналіз – це аналіз , об'єктом якого є фінансова система організації , а предметом – обіг фінансових ресурсів . При такому підході, для реалізації завдань аналізу, необхідна повна інформаційна база , що ґрунтується на системних даних про всі процеси господарської діяльності , в обслуговуванні яких і здійснюється безперервний обіг грошових ресурсів , який створює фінансовий цикл кожної конкретної організації . Така інформаційна база може бути сформована за допомогою інтеграції даних всієї системи бухгалтерського обліку . Тим часом на практиці фінансовий аналіз , як правило , проводиться тільки на підставі показників бухгалтерської звітності .
Управлінський аналіз, проведений в організації , дозволяє оцінити всі процеси господарської діяльності : фінансування , постачання, виробництво , реалізацію і розподіл фінансових результатів . Фінансовий аналіз, який здійснюється зовнішніми користувачами на підставі даних звітності , дає можливість отримати фрагментарну оцінку стану господарюючого суб'єкта та ефективність функціонування інвестованого капіталу .
Як вже зазначалося, одним з основних недоліків сучасного аналізу господарської діяльності є його фрагментарність і відсутність методик, що дозволяють оцінювати не стільки фактичний стан і результативність господарської діяльності , скільки безперервний процес руху обслуговуючих цю діяльність засобів . На наш погляд, особливість бухгалтерського аналізу як наукового напряму полягає в тому, що його предметом є обіг коштів господарського суб'єкта в розрізі основних бізнес - процесів: інвестування, постачання, виробництво , реалізація , розподіл прибутку.
Традиційно , розглядаючи інформаційну базу економічного аналізу , виділяють дані бухгалтерського обліку , статистичну , бухгалтерську звітність , а у відношенні виробничого управлінського аналізу ще й виробничо -т ехнічну, технологічну, планову та іншу інформацію . Однак на практиці, основним джерелом аналізу як зовнішнього , так і внутрішнього, залишається звітність . Саме в системі бухгалтерського обліку відбувається накопичення , групування, узагальнення і систематизація інформації , яка по суті є засобом комунікативного відтворення реальних господарських процесів і явищ , які фактично складають господарську діяльність . Так , російські вчені Я.В. Соколов і С. М. Бичкова визначили бухгалтерський облік як «концептуальну реконструкцію господарських процесів», а М. Ю. Медведєв зазначає, що «облік являє собою господарське життя через створення її моделі»
На жаль , комплексно - інформаційний масив бухгалтерського обліку , що реконструює і відтворює в числовому вираженні господарську діяльність , на теперішній час в традиційному аналізі не використовується . Що стосується такого напрямку аналізу , як бухгалтерський аналіз , його інформаційна база представлена безпосередньо даними бухгалтерського обліку . Аналізуються не кінцеві результативні показники , визначивши які традиційний аналіз створює картину господарського життя в рамках звичної термінології : « ліквідність», « продуктивність», « рентабельність» і т. д. , а аналізуються обороти по рахунках , що відображають безперервний рух інвестованих в підприємство засобів .
На наш погляд, предмет бухгалтерського аналізу можна визначити як сукупність причинно-наслідкових зв'язків, що відображають закономірності обігу коштів підприємства в розрізі основних бізнес-процесів і господарських операцій, що їх складають, а це відображається в системі бухгалтерського обліку.
У даному визначенні підкреслюється, що інформаційною базою бухгалтерського аналізу є саме дані всієї системи бухгалтерського обліку, а не тільки підсумкової звітності. Дійсно, якщо в якості предмета розглядається обіг, то об'єктивні знання про нього можна отримати лише аналізуючи обороти по рахунках, а не їх залишки, на чому переважно будується традиційний аналіз. У цьому зв'язку цікаво відзначити, що відомий російський вчений Н. Р. Вейцман ще в середині минулого століття в одному зі своїх визначень запропонував розглядати предмет аналізу «як процес розширеного відтворення в тому вигляді, як він здійснюється в межах підприємства і відбитий в цифрах обліку». Саме це підкреслює предметну відособленість бухгалтерського аналізу.
Визначивши бухгалтерський аналіз як новий перспективний напрямок розвитку економічної науки, відзначимо його деякі характерні риси.
1. При проведенні бухгалтерського аналізу оцінка діяльності підприємства має здійснюватися не просто на основі відомих вертикально-інтегрованих факторних моделей окремих економічних показників, а перш за все з точки зору економічних інтересів певних груп юридичних і фізичних осіб.
2. На відміну від традиційних підходів, реалізованих в рамках класичного аналізу господарської діяльності, бухгалтерський аналіз більшою мірою орієнтований на дослідження «горизонтальних» залежностей економічних показників одного рівня і рівнозначних між собою. Наприклад, важливе не лише дослідження і кількісний вимір прибутку, а й аналіз його фактичного забезпечення грошовими коштами, дебіторською заборгованістю, іншими активами. Чітка фіксація такого підходу дозволяє однозначно трактувати весь спектр найважливіших економічних показників підприємства, таких як доходи, витрати, зобов'язання, капітал і його найважливішу складову, якою є прибуток власника.
3. Використання планових даних під час проведення бухгалтерського аналізу досить обмежене через те, що частіше неможливо порівняти облікові й планові показники. В силу того, що нерідко між рівнозначними економічними показниками можуть бути відсутні детерміновані залежності, то і традиційні прийоми аналізу господарської діяльності, засновані на методах елімінування, використовуються відносно рідко.
4. При проведенні бухгалтерського аналізу переважає порівняння фактичних значень економічних показників між собою та з минулими показниками за відповідні відрізки часу, а не з планами і прогнозами. Це актуально тому, що в бухгалтерському аналізі ставиться мета якісної оцінки внутрішніх фінансових пропорцій (між поточними витратами та інвестиціями, рівнем оплати праці та дивідендами, рентабельністю та фінансовими зобов'язаннями та ін.), які фактично складаються на підприємстві.
Таким чином, на сучасному етапі розвитку економічної науки комплексний економічний аналіз дозволяє охопити всі процеси господарської діяльності. Однак, він зберігає фрагментарний, дискретний характер, не охоплює безперервний перманентний рух коштів. Розв’язати дане протиріччя можливо в рамках такого перспективного напряму економічного аналізу як бухгалтерський аналіз.