К. е. н. Ясишена В. В., Джура В. А.

Вінницький інститут економіки Тернопільського національного економічного університету, Україна

ОРГАНІЗАЦІЯ ВНУТРІШНЬОГО КОНТРОЛЮ ПОТОЧНИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ

В даний час жодне підприємство не може ефективно функціонувати, не маючи чіткої системи внутрішнього контролю, яка забезпечує оперативність бухгалтерського обліку, достовірність оформлення первинних документів, правдиве відображення інформації та підвищення рівня організаційно-контрольних заходів. Після світової економічної кризи виникла потреба у створенні та вдосконаленні ефективного внутрішнього контролю на підприємстві, тому питання його організації є досить актуальним.

Питання організації внутрішнього контролю поточних зобов’язань розглядалися в працях вітчизняних і закордонних вчених-економістів, а саме: І.Л. Бєлобжецького , М.Т. Білухи, Ф.Ф. Бутинця , І. К. Дрозда, Л. М. Крамаровського , Б.Ф. Усача, Дж. Фостера , В. О. Шевчука, М.Я. Штейнмана , Ч.Т. Хорнгрена , О.Б. Пишної, А.М. Соніна та інших.

Метою даної роботи є дослідження процесу організації внутрішнього контролю поточних зобов'язань на підприємстві, розгляд основних принципів його ефективності, визначення об'єктів, мети та завдань внутрішнього контролю поточних зобов'язань.

Необхідно уточнити визначення «внутрішній контроль», адже думки різних вчених щодо сутності поняття внутрішнього контролю є суперечливими.

На думку А. Соніна , «внутрішній контроль – це процес, спрямований на досягнення цілей компанії, і є результатом дій керівництва з планування, організації, моніторингової діяльності підприємства в цілому і її окремих підрозділах».

Пишна О. В. вважає, що «внутрішній контроль – це система заходів, організованих керівництвом підприємства і здійснюваних на підприємстві з метою найбільш ефективного виконання всіма працівниками своїх обов'язків при здійсненні господарських операцій» .

Західні вчені Ч. Т. Хорнгрен та Дж. Фостер вважають, що «внутрішній контроль – це комплекс бухгалтерського та управлінського контролю, який дає змогу забезпечити відповідність рішень, які прийняті на підприємстві, з реалізацією їх на практиці» .

На нашу думку, внутрішній контроль – це політика та процедури, прийняті управлінським персоналом з метою забезпечення достовірних даних у процесі обліку, правильності і достовірності господарських операцій, а також повноти та своєчасності їх відображення у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності, визначення відхилень від встановлених параметрів для прийняття подальших ефективних управлінських рішень.

При організації процесу внутрішнього контролю слід брати до уваги основні принципи його ефективності, а саме: відповідальності, збалансованості, своєчасності повідомлення про відхилення, відповідності контролюючої і контрольованої систем, комплексності, постійності, розподілу обов'язків, дозволу і схвалення. Дотримання цих принципів покращить функціонування підприємства, дозволить зберігати та ефективно використовувати ресурси, формувати систему інформаційного забезпечення всіх рівнів управління. Удосконалення організації внутрішнього контролю зобов'язань необхідно для своєчасної та повної реєстрації даних обліку в реєстрах, а також у звітності.

Джерелами інформації для внутрішнього контролю операцій із поточними зобов'язаннями на підприємстві є: наказ про облікову політику підприємства; первинні документи з обліку поточних зобов'язань; облікові реєстри; реєстри аналітичного та синтетичного бухгалтерського обліку, оборотні відомості у розрізі груп поточних зобов'язань; Головна книга; фінансова звітність; довідки попередніх ревізій, аудиторські висновки та інша документація, що узагальнює результати внутрішнього контролю.

Важливим питанням організації внутрішнього контролю операцій з поточними зобов'язаннями на підприємстві є визначення його об'єктів. Під об'єктами внутрішнього контролю поточних зобов'язань на підприємстві варто розглядати елементи облікової політики підприємства (перелік первинних документів з обліку поточних зобов'язань; список осіб, які мають право підпису документів з обліку поточних зобов'язань; порядок ведення податкового обліку), господарські операції бухгалтерського обліку поточних зобов'язань, записи у первинних документах та облікових реєстрах.

Ефективність внутрішнього контролю зростатиме завдяки вмілому поєднанню різних методів, способів і прийомів його здійснення. Методика внутрішнього контролю характеризується використанням загальнонаукових методів (аналіз, синтез, індукція, дедукція, аналогія, моделювання, абстрагування, конкретизація, системний огляд, функціонально-вартісний аналіз) і власних методичних прийомів, а також способів контролю (ревізія, інвентаризація, тематична перевірка, обстеження, економічний аналіз, експертиза, перевірка виконання прийнятих рішень тощо).

Останнім та найважливішим етапом внутрішнього контролю є прийняття відповідних рішень за результатами перевірки та їх виконання. Контроль можна вважати закінченим за умови, коли буде усунено наслідки відхилень та вжито заходів для покращення фінансово-господарської діяльності підприємства у майбутньому.

Для удосконалення організації внутрішнього контролю на підприємстві, необхідно: поліпшити якість законодавчо-нормативного відображення у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності інформації стосовно поточних зобов'язань, що забезпечить правильне ведення обліку; використання сучасних інформаційних систем; підвищення кваліфікації і удосконалення професійних властивостей управлінського та облікового персоналу.

Удосконалення організації процесу внутрішнього контролю поточних зобов'язань на підприємстві сприятиме чіткому документуванню розрахунків, своєчасній та повній реєстрації даних первинного обліку в реєстрах, а також достовірному відображенню інформації щодо зобов'язань у фінансовій звітності.