Білій А.І., Новікова П.В.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Україна

КИТАЙ СЬОГОДНІ І ЗАВТРА…

Тридцять років тому Китай розпочав шлях кардинальних економічних і соціальних перетворень, який спирався на прагматичний розрахунок і реалії ринкових відносин. Цей курс отримав назву «політика реформ і відкритості». Тенденції до багатополярності світу і глобалізації економіки та фінансів, стрімкий розвиток науки і техніки, різні інновації, поява нових економічних знань зараз кардинально міняють картину світу. Китай широко використовує іноземні інвестиції, залучає передові технології і устаткування, активно розширює експорт, збільшує валютний запас. Все це свідчить, що його економіка нестримно розвивається.

Завдяки продуманій політиці, яка чітко враховує національні інтереси Китаю, його економічний потенціал і, разом з тим, тенденції світового розвитку, цій країні вже десять років поспіль вдається утримувати темпи економічного зростання на високому рівні близько 10% (рис. 1).

Рис. 1. Динаміка росту ВВП Китаю

Досягнення подібних за динамізмом позитивних економічних результатів вже траплялося у світовій історії, проте унікальність Китаю полягає у тому, що такі високі показники були забезпечені протягом дуже тривалого часу. У країні сформувався комплекс сучасних галузей промисловості, будівництва, транспорту, зв’язку і торгівлі, а за економічним потенціалом Китай увійшов в п’ятірку держав світу з найбільшим ВВП. Можна виділити основні тенденції розвитку Китаю до 2050 року.

1. Стабільне і високе економічне зростання, що продовжується, приведе до кардинального підвищення рейтингу КНР в світі. У першу половину XXI ст. Китай увійде до трійки світових лідерів (разом з США і ЄС). Якщо в 1978-1995 рр. технологічний прогрес забезпечував 39,85% всіх вироблених в Китаї благ, то в 2030 р. цей показник складе 50%, а в 2050 р. — більше 60%. За найближчі півстоліття у міру зростання середнього доходу населення потенціал китайської економіки у багато разів зросте. Розрив між Китаєм і розвиненими країнами у багато разів скоротиться. У міру того як можливості економічного розвитку країни почнуть вичерпуватися, зросте конкуренція на внутрішньому ринку країни. Це приведе до багатократного збільшення інтенсифікації китайської економіки.

2. У найближчі 50 років кардинальні зміни стануться в структурі виробництва країни. Багаторівнева система споживчого попиту сформує багатогалузеву виробничу структуру. Різниця в доходах, що отримуються на різних робочих місцях, зросте. Одночасно станеться багатократне розширення сфери індивідуального вжитку і його різновидів залежно від рівня доходу.

3. Усесторонній технологічний прогрес вплине на стрімкий розвиток виробничої структури. При розриві рівнів розвитку технологій, що є нині, між Китаєм і світовими економічними лідерами Китай зобов'язаний запозичувати в найкоротші терміни новітні західні технології і на їх основі здійснювати власні дослідження. У більшості галузей науки і техніки Китай досягне передового світового рівня.

4. Станеться істотна зміна наявних протиріч економічного розвитку Китаю. Основним сучасним соціально-економічним протиріччям Китаю (співвідношення рівня продуктивних сил і потреб населення) поступиться місце протиріччю між рівнем продуктивних сил і потребою їх якісного розвитку. Все це вимагає всемірно розвивати якісну складову економічного зростання, підвищувати купівельну спроможність населення, здійснювати раціональний розподіл ресурсів.

5. Станеться кардинальне вдосконалення традиційних форм виробництва, ключовими галузями національної економіки стануть сфери застосування високих технологій. На початку XXI ст. як і раніше розвиватимуться такі традиційні галузі китайської промисловості, як текстильна, сталеливарна, цементна, хімічна і т.п. Проте навіть при всесвітній модернізації питома вага їх в економіці країни буде знижуватися. До 2030 р., коли темпи приросту населення стануть нульовими, а потім і негативними, коли процес індустріалізації в основному завершиться, в споживчій структурі населення стануться кардинальні зміни. Попит на традиційну продукцію поступово знизиться.

6. Традиційні галузі важкої промисловості розвиватимуться затухаючими темпами. Виникнуть нові пріоритетні галузі китайської економіки, що визначають науково-технічний розвиток країни. У найближчі 10 років станеться кардинальна модернізація малих і середніх підприємств, їх прискорений розвиток стане найважливішим чинником економічного зростання Китаю. Підприємства із застосуванням високих технологій займуть ключові позиції на ринку країни, а їх конкурентоспроможність зростатиме прискореними темпами.

7. Станеться деяке зниження рівнів розвитку окремих регіонів Китаю, між ними встановляться збалансованіші стосунки. Проте традиційний розрив між розвиненими східними регіонами і менш розвиненими центральними і західними в найближчому майбутньому збільшиться. У перспективі така різниця повинна поступово нівелюватися, але цей процес займе немало часу. Лише після 2030 р. почнуть виявлятися сприятливі тенденції в розглянутій області.

8. Зі всією гостротою встане проблема гармонійного співвідношення економіки і екології. Очікується, що екологічна ситуація почне виправлятися кардинальним чином лише після 2030 р., коли в основному завершиться процес індустріалізації країни і багато разів зросте її економічна потужність при оптимальному використанні чинників виробництва.

Стрімкий економічний ріст Китаю, його стрімка інтеграція у світову економіку, і як наслідок, сьогоднішній і майбутній вплив на міжнародні відносини зробили аналіз ролі Китаю у світовій економіці в останні роки дуже актуальною темою.