Вострікова Н.В.

Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне, Україна

ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ВИКОРИСТАННЯМ ВОДНИХ РЕСУРСІВ В УКРАЇНІ

Процес управління водними ресурсами пройшов значний шлях удосконалення та реформування, але адміністративно-територіальний принцип управління водними ресурсами, який є основним в Україні, не відповідає сучасним вимогам високоефективного водокористування.

Європейський Союз у 2000 р. прийняв Водну Рамкову Директиву, у якій передбачається, що всі країни Євросоюзу до кінця 2015 р. зобов’язані запровадити інтегроване управління водними ресурсами за басейновим принципом. Принципи басейнового управління запроваджуються у багатьох країнах світу. Так, в Україні принципи управління водними ресурсами за річковими басейнами визначені пріоритетними.

Система управління водогосподарським комплексом України має складну структуру. Державну політику в галузі управління використанням та охороною вод та відтворення водних ресурсів реалізує Кабінет Міністрів України, який є вищим органом виконавчої влади.

Державне управління в галузі використання й охорони вод і відтворення водних ресурсів здійснюється за басейновим принципом на основі державних, міждержавних і регіональних програм використання та охорони вод і відтворення водних ресурсів. До основних програм доцільно віднести міжнародна програма TACIS, Загальнодержавна Програма розвитку водного господарства України (Затверджена Законом України від 17.02.03 № 2988-ІІІ), Загальнодержавна програма «Питна вода України» на 2006–2020 роки» (Затверджена Законом України від 3 березня 2005 року № 2455-IV).

Повноваження в галузі управління використанням та охороною вод покладені на Державне агентство водних ресурсів Україні (Держводагенство), що згідно з Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 453/2011 підпорядковується Міністерству екології та природних ресурсів України. Схема управління водним ресурсами в Україні запроваджена в процесі адміністративної реформи наведена на рис. 1.

Управління водним ресурсами передбачає міжгалузеву взаємодію Державного агентства водних ресурсів з іншими державним органами, що сприяє ефективному управлінню водним ресурсами та взаємодії Держводагенства зі споживачами водних ресурсів. Схема міжгалузевої взаємодії наведена на рис. 2.

Важливим для управління використанням водних ресурсів є чітке розділення функцій управління між Міністерством екології та природних ресурсів України та Державним агентством водних ресурсів України. Критерієм такого розділу є належність води до відповідних ланок її кругообігу в природі. Вода, що є природним ресурсом (океанічна, річкова, озерна, підземна), належить до сфери управління органів Міністерства екології та природних ресурсів. Вода, вилучена з водного об’єкта і переведена для господарського використання (вода в каналах, трубопроводах, резервуарах, технологічних системах тощо), належить до сфери управління органами водного господарства.

Державне управління режимами роботи річкових систем покладено на Держводагенство і його органи на місцях; контрольні функції – на Міністерство екології та природних ресурсів і його органи на місцях. Підпорядкування гідротехнічних споруд багатьом відомствам, неузгодженість функцій регулювання і контролю за використанням та відведенням водних ресурсів ускладнюють управління водогосподарським комплексом.

Управління водними ресурсами на регіональному рівні здійснюється на основі двох принципів: за адміністративно-територіальним принципом і басейновим принципом.

Рис. 1. Схема управління водними ресурсами України

Рис. 2. Схема міжгалузевої взаємодії

в сфері управління водними ресурсами України

На рівні області відповідно до адміністративно-територіального принципу управління водними ресурсами представлено – обласними виробничими управліннями водного господарства, основними завданнями яких є організація експлуатації меліоративних систем і водогосподарських об'єктів та моніторинг меліоративного стану осушуваних земель і прилеглих до них сільгоспугідь.

У системі Державного агентства водних ресурсів України з 1988 р. в межах басейнів річок Дніпро, Сіверський Донець, Південний Буг і Дністер функціонує чотири басейнових управління, які: реалізують державну політику по контролю за використанням, охороною та відтворенням водних ресурсів; забезпечують потреби населення і галузей економіки у водних ресурсах; здійснюють заходи щодо екологічного оздоровлення водних об’єктів загальнодержавного значення та догляду за ними.

У 2006 р. створено Західно-Бузьке та Кримське басейнові управління водних ресурсів. Станом на 2012 р. в Україні створені ще 4 басейнових управління на річках Дунай, Десні, Рось та Тиса.

Для ефективного функціонування водогосподарського комплексу басейнові управління водних ресурсів співпрацюють з обласними виробничими управліннями та обласними державними адміністраціями у питаннях виробничої діяльності, та з органами Міністерства екології та природних ресурсів України – з питань виконання природоохоронних заходів.

Існуюча система управління водогосподарським комплексом України потребує подальшого реформування, оскільки не забезпечує належного рівня управління водними ресурсами в річкових басейнах, недостатнім залишається фінансування водогосподарської сфери.

Для подальшого впровадження басейнового принципу управління необхідно забезпечити наступні заходи: на державному рівні розробити і затвердити організаційну структуру та функціональну схему впровадження басейнового принципу управління; розробити і затвердити відповідні нормативно-правові акти; розробити методичну базу водогосподарської і екологічної інвестиційної діяльності та функціонування управлінської інфраструктури в басейнах основних річок.

Результати проведених досліджень показують перспективність наукових досліджень у сфері управління використанням водних ресурсів.

Список використаних джерел:

1. Зінь Е.А. Регіональна економіка: підручник / Е.А. Зінь. – К.: Професіонал, 2007. – 528 с.

2. Шевчук В.А. Економіка і екологія водних ресурсів Дніпра / В.А. Шевчука. – К.: Вища школа, 1996. – 207 с.