Голей Ю.М., Водолаз О.А.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Україна

ОЦІНКА ЕКОНОМІЧНОГО СТАНОВИЩА КРАЇН СВІТУ ТА ПРОГНОЗ ЇХ ПОДАЛЬШОГО РОЗВИТКУ

Процеси глобалізації та регіоналізації на сьогодення змушують країни світу швидко реагувати на стрімку зміну економічних та політичних подій, розробляти відповідні сучасні програми соціально-економічного розвитку, а також враховувати ряд факторів, що дають змогу підтримувати свою конкурентоспроможність на світовому ринку.

Останнім часом на світову фінансову систему обрушилося декілька шоків: недавні ринкові потрясіння, що виникають на периферії зони євро, зниження кредитного рейтингу США, та ознаки зниження економічної активності.

В документах Міжнародного валютного фонду, "Доповіді з питань глобальної фінансової стабільності", робиться попередження, що низькі ставки інтервенції, хоча і необхідні в поточній умові, можуть бути зв'язані з довгостроковими небезпеками для фінансової стабільності [1].

У багатьох країнах з розвиненою економікою деякі галузі все ще знаходяться у фазі кредитного циклу, що пов'язана з відновленням і реконструкцією. Оскільки відновлення фінансових балансів не завершене, при сталому прагненні до більш високої доходності примушує інші сегменти збільшувати леверидж і, як наслідок, вони знову стають уразливими.

Країнам з ринком, що формується, слід обмежити наростання фінансових дисбалансів і одночасно закласти основи для міцнішої фінансової системи. Необхідно вжити ряд заходів, а саме, потрібні наступні елементи:

1. Для зниження суверенних ризиків в країнах з розвиненою економікою і запобігання ланцюговому поширенню потрібні погоджені політичні рішення.

2. Для підвищення стійкості фінансової системи і попередження ексцесів потрібні дієві заходи.

3. Директивним органам країн з ринком, що формується, необхідно прийняти заходи проти перегрівання економіки і наростання фінансових дисбалансів за рахунок удосконалення макроекономічної і фінансової політики.

4. Програму фінансових реформ необхідно завершити якнайскоріше і провести в життя в міжнародних масштабах послідовним чином [1].

Досліджуючи рівень зростання ВВП у країнах СНД та інших країнах світу за період 1990–2009 років, можна прослідити загальну тенденцію до зростання економічного становища. Проте, унаслідок світових кризових явищ на 2008– 2009 роки припадало зниження рівня ВВП, зокрема у 2009 році, в Україні цей показник був від’ємним і складав -15,2; у Греції -2,0; в Іспанії -3,6; Італії -5,0; у США -2,4 [2].

Унаслідок процесу глобалізації кризові явища охопили більшість секторів економіки країн світу, що завдало великих збитків та тяжких наслідків для усього світового економічного простору. Важливим питанням є те, як проблеми однієї країни можуть вплинути на інші країни, а також на зв'язки між фінансовими організаціями. Міжнародний валютний фонд (МВФ) в числі інших організацій розробляє так звані мережеві моделі, щоб з'ясувати, як події в одній фінансовій організації, на одному ринку або в одній країні позначаться на інших [3].

У поточному випуску "Перспектив розвитку світової економіки", аналізуючи зріст реального ВВП та інфляції індексу споживчих цін країн Європи за період 2009–2012 роки, прогнозується, що в 2011 і 2012 роках ріст світового реального ВВП складе 4,5% після дещо більш високих темпів росту на рівні 5% 2010 року. Очікується, що в країнах з ринком, що формується, і країнах, що розвиваються, економічне зростання – на рівні 6,5 відсотка – значно випереджатиме низькі темпи країн з розвиненою економікою в 2,5%.

На цьому фоні очікується зміцнення економічного підйому в Європі. Економічне зростання в Європі в цілому в 2011 і 2012 роках прогнозується відповідно на рівні 2,4 і 2,6 відсотки, після того, як він склав 2,4 відсотки минулого року [4].

Міжнародний валютний фонд прийняв рішення про те, що найбільші 25 фінансових секторів світу проходитимуть обов'язкову фінансову перевірку один раз в п'ять років. У 2012 році буде проведений аналіз у Франції, Іспанії, Японії, Бразилії і Австралії.

Міжнародний валютний фонд оцінює три ключові компоненти в усіх країнах: cтійкість банків і інших фінансових організацій, у тому числі за допомогою стрес-тестів; якість банківського, страхового нагляду і нагляду за фінансовим ринком; здатність наглядових і директивних органів, а також систем фінансового захисту дієво реагувати у разі кризи.

Фінансові оцінки МВФ дають країнам конкретні, практично здійсненні рекомендації відносно шляхів зниження ризиків, вдосконалення нагляду і дієвішого врегулювання криз [3].

Список використаних джерел:

1. Доклад по вопросам глобальной финансовой стабильности – сентябрь 2011 года [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.imf.org/external/russian/pubs/ft/gfsr/ 2011/02/pdf/sumr.pdf

2. Державний комітет статистики України. Статистичний щорічник України за 2009 рік [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://library.oseu.edu.ua/docs/StatSchorichnyk% 20Ukrainy%202009.pdf

3. Обзор МВФ. Программа оценки финансового сектора [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.imf.org/external/russian/pubs/ft/survey/so/2012/pol011312ar.pdf

4. Перспективы развития региональной экономики: Европа укрепление экономического подъема – май 2011 года [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.imf.org/ external/russian/pubs/ft/reo/2011/eur/ereo0511exr.pdf