Наши конференции

В данной секции Вы можете ознакомиться с материалами наших конференций

VII МНПК "АЛЬЯНС НАУК: ученый - ученому"

IV МНПК "КАЧЕСТВО ЭКОНОМИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ: глобальные и локальные аспекты"

IV МНПК "Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности"

I МНПК «Финансовый механизм решения глобальных проблем: предотвращение экономических кризисов»

VII НПК "Спецпроект: анализ научных исследований"

III МНПК молодых ученых и студентов "Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации"(17-18 февраля 2012г.)

Региональный научный семинар "Бизнес-планы проектов инвестиционного развития Днепропетровщины в ходе подготовки Евро-2012" (17 апреля 2012г.)

II Всеукраинская НПК "Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения" (6-7 апреля 2012г.)

МС НПК "Инновационное развитие государства: проблемы и перспективы глазам молодых ученых" (5-6 апреля 2012г.)

I Международная научно-практическая Интернет-конференция «Актуальные вопросы повышения конкурентоспособности государства, бизнеса и образования в современных экономических условиях»(Полтава, 14?15 февраля 2013г.)

I Международная научно-практическая конференция «Лингвокогнитология и языковые структуры» (Днепропетровск, 14-15 февраля 2013г.)

Региональная научно-методическая конференция для студентов, аспирантов, молодых учёных «Язык и мир: современные тенденции преподавания иностранных языков в высшей школе» (Днепродзержинск, 20-21 февраля 2013г.)

IV Международная научно-практическая конференция молодых ученых и студентов «Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации» (Днепропетровск, 15-16 марта 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Альянс наук: ученый – ученому» (28–29 марта 2013г.)

Региональная студенческая научно-практическая конференция «Актуальные исследования в сфере социально-экономических, технических и естественных наук и новейших технологий» (Днепропетровск, 4?5 апреля 2013г.)

V Международная научно-практическая конференция «Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности» (Желтые Воды, 4?5 апреля 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Научно-методические подходы к преподаванию управленческих дисциплин в контексте требований рынка труда» (Днепропетровск, 11-12 апреля 2013г.)

VІ Всеукраинская научно-методическая конференция «Восточные славяне: история, язык, культура, перевод» (Днепродзержинск, 17-18 апреля 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Спецпроект: анализ научных исследований» (30–31 мая 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения» (Днепропетровск, 7–8 июня 2013г.)

V Международная научно-практическая Интернет-конференция «Качество экономического развития: глобальные и локальные аспекты» (17–18 июня 2013г.)

IX Международная научно-практическая конференция «Наука в информационном пространстве» (10–11 октября 2013г.)

III Международная научно-практическая конференция молодых ученых и студентов «Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации» 17-18 февраля 2012гТом 1

Єгорова О.О.

Регіональний філіал Національного інституту стратегічних досліджень, м. Ужгород, Україна

ТРАНСКОРДОННІ ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОДИНИЦІ СПЕЦІАЛЬНИХ ПРАВОВИХ РЕЖИМІВ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Розглядаючи географію розташування функціональних одиниць спеціальних правових режимів економічної діяльності (СПРЕД) в різних країнах, видно, що переважна їх більшість дислокована в прикордонних регіонах, оскільки для бізнесових структур вони є найбільш привабливими через більш вигідні умови економічної діяльності порівняно з загальнодержавним режимом, територіальну близькість до суміжних країн, багату сировинну та ресурсну базу тощо. До прикладу, в прикордонних регіонах України було запроваджено 100 СПРЕД зі 101 в країні загалом, а саме 12 спеціальних економічних зон (СЕЗ), 72 територій пріоритетного розвитку, 15 технологічних парків (ТП) та єдиний в Україні науковий парк (НП). Одним із проявів об’єктивних глобалізаційних процесів в економічній сфері є створення в прикордонних регіонах суміжних країн транскордонних структур СПРЕД.

 Відповідно до світової практики, транскордонна функціональна одиниця СПРЕД – це єдиний визначений простір в рамках прикордонних територій двох або більше країн, на якому з урахуванням економічних інтересів та конкурентних переваг учасників запроваджується та діє спеціальний порядок економічної діяльності для отримання синергетичного ефекту при реалізації (вирішенні) визначених спільних та/або схожих регіональних і національних інтересів, цілей (проблем), зокрема це:

- підвищення ефективності використання природно-ресурсного потенціалу прикордонних територій;

- вирівнювання соціально-економічних показників прикордонних регіонів;

- стимулювання економічного розвитку прикордонних регіонів суміжних країн;

- створення точок регіонального економічного зростання;

- активізація прикордонної співпраці на основі взаємодоповнюваності економік прикордонних регіонів суміжних країн;

- запровадження так званих «економічних полігонів» для адаптації законодавства суміжних країн тощо.

Як і у випадку «внутрішніх» СПРЕД, транскордонні можуть бути різних форм, зокрема транскордонні економічні зони, транскордонні індустріальні парки тощо.

Особливою популярністю цей інструмент економічної політики користується в Китайській Народній Республіці і використовується поряд з іншими інструментами для форсованого вирішення проблем відсталості прикордонних регіонів. Ставка зроблена на інтернаціоналізацію та взаємодоповнюваність господарських комплексів прикордонних регіонів Китаю, Монголії, Казахстану і Росії. Так, на китайсько-казахстанському кордоні створено транскордонну спеціальну економічну зону «Хоргос» [1]. Ведеться робота над створенням нових транскордонних СЕЗ на китайсько-російському кордоні, зокрема транскордонної промислово-виробничої особливої економічної зони в районах Хейхе та Благовещенська.

Транскордонні структури СПРЕД функціонують і в прикордонних регіонах ЄС, зокрема вздовж кордонів Австрії, Чехії, Угорщини, Німеччини, Данії. До прикладу, транскордонні індустріальні парки (ТІП) «Гмюнд-Чеське Веленіце» [2], «Хайлігенкройц-Сентготтхард» [3], транскордонний науковий та бізнес парк «Авантіс»[4]. До речі, перші із двох згаданих ТІП були створені ще до вступу Чехії та Угорщини до ЄС (тобто за умов, в яких наразі знаходиться Україна) і продовжують успішно функціонувати й після приєднання цих краї до Спільноти. Для господарюючих суб’єктів цих транскордонних СПРЕД створені оптимальні умови для бізнесу компаній з країн-учасниць, а також інших країн. Зокрема, надано повністю підготовлені промислові майданчики (підведено електроенергію, газ, воду, каналізацію, транспортна мережа), здійснюється консультаційна допомога для виходу на ринки Східної, Західної та Південної Європи. Слід зазначити, що умови господарювання в згаданих ТІП до і після вступу Чехії та Угорщини до ЄС суттєво не змінилися, оскільки з самого початку на угорській та чеській частинах ТІП застосовувалися норми та стандарти ЄС. Важливим стимулом для суб’єктів господарювання є можливість застосування державної допомоги відповідно до статті 87 (3) Договору про заснування Європейського Співтовариства [5]. До прикладу, державна допомога надається суб’єктам господарювання австрійської частини ТІП «Хайлігенкройц-Сентготтхард», оскільки регіон її розташування (Бургенланд) є регіоном із відносно низьким рівнем життя і високим рівнем безробіття. Загальна інтенсивність державної допомоги для цього регіону визначена в межах 40% від обсягу інвестицій, оскільки ВВП на душу населення складає менше 60 % від середнього ВВП на душу населення ЄС.

Враховуючи географічне положення України в центрі Європи, безпосередній сухопутній кордон з сімома країнами (Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією, Молдовою, Росією, Білорусією), видається можливим і доцільним об’єднання чинних або створених нових функціональних одиниць СПРЕД в прикордонних регіонах України та суміжних країн.

Робота над їх створенням вздовж кордону України з суміжними країнами розпочалася більше десяти років тому. А саме з Румунією та Молдовою в ході зустрічі Президентів України, Республіки Молдова та Румунії, присвяченій тристоронньому співробітництву (3-4.07.1997 р.), було досягнуто домовленості про створення міжнародної вільної економічної зони (ВЕЗ) на кордоні трьох держав Україна (Рені) – Румунія (Галац) – Молдова (Джурджулешти) з метою максимально ефективного використання потенціалу чотирьох транспортних коридорів (№ 7 і № 9 за Крітськими угодами ЄС та глобальних коридорів Чорноморського економічного співробітництва та Євро-Азіатського транспортно-комунікаційного коридору) для постачання виробленої їх суб’єктами господарювання продукції в країни-учасниці, Росію, країни ЄС та інші. Незабаром в цих країнах були створені відповідні національні частини цієї міжнародної ВЕЗ, територіально розміщених на відстані 3-5 км одна від одної. Відповідно, на українській стороні в 2000 р. була створена СЕЗ «Рені»[6]. Однак за весь минулий період ідея створення міжнародної ВЕЗ не отримала розвитку і на сьогодні ці функціональні одиниці СПРЕД не функціонують як єдина транскордонна структура через незавершеність процесу створення необхідного для цього нормативно-правового підгрунття. В порівнянні з динамічним розвитком ВЕЗ «Джурджулештский порт» і вільної зони «Галац», СЕЗ «Рені» відзначається низькими рівнем соціально-економічних показників.

Наразі ведеться робота над створенням транскордонних функціональних одиниць СПРЕД в прикордонних регіонах України зі Словаччиною, Угорщиною та Румунією, а саме транскордонних індустріальних парків. Відповідні рішення прийняті Закарпатською обласною адміністрацією (від 26.06.07) [7] та Закарпатською обласною радою (від 12.03.2008 р.) [8]. Згідно них українські частини ТІП будуть характеризуватися інженерно підготовленими земельними ділянками і розміщенням на них відповідних виробничих, складських та адміністративних приміщень, що призначені для виробничої діяльності з використанням передових технологій. Очікується, що функціонування таких структур сприятиме поліпшенню інвестиційного клімату області, розміщенню в області нових підприємств, створенню нових робочих місць та збільшенню надходжень до бюджетів. Значних результатів по створенню ТІП досягнуто на українсько-угорському кордоні. А саме, активна робота ведеться над створенням ТІП з елементами логістики «Берег-Карпати» в с. Дийда Берегівського району (Україна) та в області Саболч-Сатмар-Берег (Угорщина). Загальна площа його має скласти біля 400 га (по 200 га з кожного боку кордону) [9]. Згідно з класифікацією видів ІП, яка наведена в Концепції створення індустріальних (промислових) парків [10], українська частина цього ТІП буде у державній власності. Роботу над її розбудовою передбачено здійснити в декілька стадій. Впродовж 2010-2012 рр. заплановано завершити техніко-економічне обґрунтування створення ТІП, провести всі необхідні роботи з підготовки і відведення земельної ділянки, створення проектно-кошторисної документації та генерального плану забудови. Для цього вдалося залучити кошти ЄС. У 2013-2015 рр. заплановано провести комунікації та побудувати індустріальний інкубатор площею 5000 м², який дозволить промисловим компаніям розпочати роботу. Наразі залученню коштів з державного бюджету на виконання будівельних робіт для створення української частини ТІП «Берег-Карпати» перешкоджає те, що й досі не підписано Угоди щодо регіонального розвитку Закарпатської області між КМУ та Закарпатською обласною радою. Проект відповідної Угоди [11] був затверджений рішенням Закарпатської обласної ради 28 грудня 2010 р. Загалом, розбудові цього та інших ТІП перешкоджає відсутність рамкового закону щодо умов створення та функціонування індустріальних парків в Україні, хоча у Верховній Раді України і було зареєстровано низку відповідних законопроектів, а один з них пройшов перше читання і винесений на друге читання [12].

На сьогоднішній день змушені констатувати, що в Україні й досі не напрацьовано нормативно-правового поля, необхідного для створення та функціонування транскордонних функціональних одиниць чинних та нових для України форм СПРЕД. У рамкові закони щодо СЕЗ, ТП та НП доцільно включити положення про можливість об’єднання чинних функціональних одиниць СПРЕД в прикордонних регіонах з аналогічними структурами суміжних країн, або створення нових транскордонних функціональних одиниць. Відповідні положення доцільно включити і до проектів законі щодо нових для України форм СПРЕД, які винесені на розгляд до Верховної Ради України.

Пріоритет у створенні нових транскордонних функціональних одиниць різних форм СПРЕД має бути відведений прикордонним регіонам, через які проходять міжнародні транспортні коридори. В цьому контексті особливе місце має відіграти Закарпатська область, яка є єдиним регіоном України, що межує з чотирма країнами ЄС і через територію якого проходить декілька важливих транспортних коридорів. Наразі доцільним вбачається проведення порівняльного дослідження умов діяльності суб’єктів господарювання в функціональних одиницях СПРЕД в прикордонних районах України та суміжних країн, визначення економічної доцільності їх об’єднання в транскордонні структури. При підготовці і створенні транскордонних функціональних одиниць СПРЕД в суміжних з країнами ЄС регіонах України доцільно використати успішний досвід створення та функціонування відповідних структур на кордоні Австрії з Чехією та Австрії з Угорщиною.

Список використаних джерел:

1. СЭЗ «Хоргос — Восточные ворота» [Електронний ресурс] // Международный центр приграничного сотрудничества «Хоргос» : офіц. веб-сайт. – Режим доступу: http://mcps-khorgos.kz/sez_ptez

2. Access Industrial Park Gmünd – České Velenice [Електронний ресурс] : офіц. веб-сайт. – Режим доступу: http://www.access.co.at

3. Businesspark Heiligenkreuz-Szentgotthárd [Електронний ресурс] // Die Wibag : офіц. веб–сайт. – Режим доступу: http://www.wibag.at/index.php?id=266

4. Avantis European Science and Business Park [Електронний ресурс] : офіц. веб-сайт. – Режим доступу: http://www.avantis.org

5. Договір про заснування Європейського Співтовариства [Електронний ресурс] // Верховна Рада України : офіц. веб-сайт. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/ 994_017

6. Про Рені : указ Президента України [прийняте 29.12.98] [Електронний ресурс] // Верховна Рада України : офіц. веб-сайт. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/1387/98

7. Про програму створення індустріальних парків на території області на 2007-2012 роки : рішення Закарпатської обласної державної адміністрації [прийняте 26.06.07] [Електронний ресурс] // Закарпатська обласна державна адміністрація : офіц. веб–сайт. – Режим доступу: http://www.carpathia.gov.ua/data/upload/catalog/main/ua/3334/182_dod_2010.zip

8. Про програму створення індустріальних парків на території області на 2008-2012 роки : рішення Закарпатської обласної ради [прийняте 12.03.08] [Електронний ресурс] // Закарпатська обласна рада : офіц. веб-сайт. – Режим доступу: http://zakarpat-rada.gov.ua/ docs/rishennya/5/30_sesion/rish_1146.pdf

9. «Берег-Карпати» логiстично-iндустрiальний парк на україно-угорському кордонi [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://bereg-karpaty.com

10.  Про схвалення Концепції створення індустріальних (промислових) парків : розпорядження Кабінету Міністрів України [прийняте 01.08.06] [Електронний ресурс] // Верховна Рада України : офіц. веб–сайт. Законодавство. – Режим доступу: http:// zakon1.rada.gov.ua/laws/show/447-2006-%D1%80.

11.  Про укладення Угоди щодо регіонального розвитку Закарпатської області між Кабінетом Міністрів України та Закарпатською обласною радою Угода : рішення Закарпатської обласної ради [прийняте 28.12.2010] [Електронний ресурс] // Закарпатська обласна рада : офіц. веб-сайт. – http://document.ua/pro-ukladennja-ugodi-shodo-regionalnogo-rozvitku-zakarpatskodoc69036.html

12.  Про індустріальні парки : проект закону України [подано 15.04.11] [Електронний ресурс] // Верховна Рада України : офіц. веб–сайт. – Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/ pls/zweb_n/webproc34?id=&pf3511=40173&pf35401=211396