К.психол.н. Крупський О.П., Білявська А.Г.
Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Україна
ДО ПИТАННЯ ПІДГОТОВКИ КАДРІВ З МЕНЕДЖМЕНТУ У ВНЗ
За даними сайту Management.com.ua [1] до 2050 року Україна увійде у 50 найбагатших та найрозвинутіших країн світу. Доволі позитивна перспектива для нашої держави. Та слід зазначити одне «але»: подібного підйому економіка країни не зможе досягти без зусиль людей. Перш за все, йде мова про висококваліфікованих спеціалістів у галузі управління.
Експерти однозначно стверджують про невідповідну якість підготовки менеджмент-кадрів в Україні світовим стандартам. Базуючись на радянській системі підготовці спеціалістів, українська система навчання управлінців намагається використовувати здобутки закордонних колег у даній сфері, при цьому не маючи власного індивідуального підходу. Все це значно знижує ефективність усієї системи в цілому. Окрім вищезазначеної глобальної проблеми, слід виділити ряд інших, але не менш важливих недоліків української системи підготовки менеджерів (рис. 1).
Рис. 1. Недоліки сучасної менеджмент-освіти України
Якщо Україна хоче вийти на новий етап економічного розвитку шляхом реформування та покращення системи освіти, а саме підготовки кадрів з менеджменту, то вирішення вищезазначених проблем є першочерговою необхідністю. Як вже згадувалось вище, одним із методів модернізації вітчизняної системи управлінської освіти є перейняття досвіду закордонних колег.
Сучасну ситуацію у сфері менеджмент-освіти можна охарактеризувати наступним чином: «Новому поколінню — нові підходи до навчання». Наша держава не повинна бути виключенням із даного правила. За даними опитувань серед представників бізнесу, головною проблемою є відсутність практичних навичок у випускників ВНЗ. Студенти не мають уяви про те, де і як вони можуть використати здобуті знання. Сучасна бізнес-освіта України є занадто затеоретизованою, у той час, коли розвинуті країни світу змінили вектор підготовки спеціалістів на практичний напрямок. Наша держава повинна зробити аналогічний крок, якщо бажає випускати висококваліфікованих спеціалістів, які б гідно змогли представити країну на міжнародному ринку праці.
Додати практичного характеру у процес підготовки спеціалістів сьогодні дозволяють різноманітні методи активізації навчання. До таких слід віднести ділові ігри, кейси, тренінги, веб-квести, методи активізації творчого мислення, використання художніх образів та ін.
На наш погляд, особливу увагу слід приділити такому методу активізації навчального процесу, як веб-квест, що останнім часом набуває популярності. Уперше його запропонував у 1995 році Берні Додж, професор Університету Сан-Дієго (США). Вчений розробив різноманітні інтернет-додатки з метою впровадження у навчальний процес. Основою веб-квестів є проектна методика, що орієнтована на самостійну діяльність студентів, яка може здійснюватись індивідуально, парно, групами за певний проміжок часу. Використання даного методу сприяє тому, що вдається переключити увагу студентів з форми вислову на її зміст. Студенти зайняті тим, як розв’язати поставлену задачу, які віднайти раціональні способи її вирішення, де знайти переконливі аргументи, що доводять правильність обраного шляху. Б. Додж пропонував використовувати в залежності від ситуації наступні типи веб-квестів: компіляційний, журналістський, конструкторський, творчий, аналітичний, переконуючий, науковий, оцінний та інші [2].
Окрім розглянутих веб-квестів, чудовими помічниками у процесі навчання є ділові ігри. Як приклад, наведемо методи активізації навчального процесу, що пропонує доктор Раджагопал, професор з маркетингу бізнес-школи EGADE – Tecnológico de Monterrey (ITESM) (Монтеррей, Мексика). Вчений розробив комп’ютерну гру-симуляцію «Strategic Moves: The Business Chess», що побудована за принципом гри у шахи і направлена на вдосконалення навиків студентів у розробці маркетингової стратегії компанії у конкурентному середовищі. Окрім цього, з метою розвитку у своїх студентів навичок швидкого реагування на ринкову ситуацію, викладач пропонує своїм студентам гру «Trump Card: Leading In Competition», що базується на правилах гри у карти. Головним задумом цієї гри є парадигма теорії вибору та поведінкові установки у роботі команди. Усі свої розробки у галузі методів активізації навчання вчений публікує з метою обміну досвідом та ідеями зі своїми колегами [3].
Як бачимо, сьогодні пропонується безліч способів активізації процесу підготовки менеджерів. В залежності від аудиторії студентів, годин, що надаються для навчання, та дисципліни, викладач може обрати найбільш зручний та ефективний спосіб перетворення навчального процесу із звичайного викладання матеріалів у тренування практичних навичок майбутніх спеціалістів. Головне, щоб йшла ініціатива від обох сторін навчального процесу, яка б підтримувалася програмами розвитку освіти з боку держави.
Список використаних джерел:
1. Інтернет-портал для управлінців «Management.com.ua» [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.management.com.ua
2. Dodge B. Some Thoughts About WebQuests [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://webquest.sdsu.edu/about_webquests.html
3. Dr. Rajagopal PhD FRSA Professor [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://prof-rajagopal.com